1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


22 липня 2020 року

м. Київ


справа № 191/4189/17

провадження № 61-15011cв19


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2019 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.,


ВСТАНОВИВ:


1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про поновлення на роботі, зобовʼязання внести до трудової книжки запис про прийняття на роботу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення оплати за листами непрацездатності, відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у першій декаді жовтня 2015 року вона була прийнята на роботу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) на посаду продавця-консультанта в магазин "ІНФОРМАЦІЯ_3", який розташований в ТЦ "Гермес" по пр-ту Героїв, 11-Д у м. Дніпро.

В її обов`язки входили, зокрема, продаж чоловічого одягу, оформлення покупки на касі та робота з покупцями. Вона отримувала офіційну заробітну платню у розмірі 1 450 грн, яка перераховувалася на її особистий картковий рахунок в КБ "Приватбанк" і ПАТ " Сбербанк".

При прийомі на роботу до ФОП ОСОБА_2 було укладено трудовий договір, який був особисто нею підписаний. Також вона передала ОСОБА_2 трудову книжку для внесення відповідних записів. При цьому копію трудового договору відповідач їй не передавала.

У першій декаді квітня 2016 року вона повідомила адміністратора магазина "ІНФОРМАЦІЯ_3" ОСОБА_3 про свою вагітність, на підтвердження якої надала йому медичну довідку. Після цього в період з 08 квітня 2016 року по 17 квітня 2016 року вона перебувала на лікарняному.

18 квітня 2016 року вона вийшла на роботу, але адміністрація магазину "ІНФОРМАЦІЯ_3" її повідомила, що вона вже звільнена, і допустити її до виконання своїх посадових обов`язків вони не збираються. Підстави її звільнення їй не були повідомлені.

Вважала, що її звільнено незаконно в зв`язку із вагітністю, і вона підлягає поновленню судом на попередній роботі з наступних підстав.

Враховуючи вищевикладене просила суд з урахуванням уточнених позовних вимог: поновити її, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на роботі у ФОП ОСОБА_2 на посаді продавця-консультанта в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_3", який розташований в ТЦ "Гермес" по проспекту Героїв, 11-Д у м. Дніпро; зобов`язати ФОП ОСОБА_2 внести до трудової книжки ОСОБА_4 запис про прийняття на роботу продавцем-консультантом магазину з 01 жовтня 2015 року; стягнути з ФОП ОСОБА_2 на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу виходячи із середньоденної заробітної плати в розмірі 76 грн 32 коп., за період з 19 квітня 2016 року по дату ухвалення рішення включно; стягнути з ФОП ОСОБА_2 на її користь оплату за листами непрацездатності в зв`язку із хворобою, вагітністю та пологами в розмірі 8 335 грн 25 коп.; стягнути з ФОП ОСОБА_2 на її користь грошові кошти в сумі 100 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі у ФОП ОСОБА_2 на посаді продавця-консультанта в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_3", який розташований в ТЦ "Гермес" по проспекту Героїв, 11-Д у м. Дніпро.

Зобов`язано ФОП ОСОБА_2 внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про прийняття на роботу продавцем-консультантом магазину з 01 жовтня 2015 року.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу виходячи із середньоденної заробітної плати в розмірі 76 грн 32 коп. за період з 19 квітня 2016 року по дату ухвалення рішення у розмірі 32 436 грн.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 оплату за листами непрацездатності в зв`язку із хворобою, вагітністю та пологами в розмірі 8 335 грн 24 коп.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 50 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що факт перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 підтверджений матеріалами справи, хоча відповідний запис в трудовій книжці й відсутній. Позивача було звільнена з роботи всупереч вимогам частини третьої статті 184 КЗпП України, що є підставою для поновлення її на роботі із зобов`язанням відповідача внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про прийняття на роботу продавцем-консультантом магазину з 01 жовтня 2015 року, стягнення оплати за листами непрацездатності в зв`язку із хворобою, вагітністю та пологами, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції


Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.


Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду із вказаним позовом, який передбачено статтею 233 КЗпП України, та відсутністю підстав для його поновлення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.





Короткий зміст вимог касаційних скарг


У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судове рішення апеляційного суду скасувати та ухвалити нове, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


У серпні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .


Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.


Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.


Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.


Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що ФОП ОСОБА_2 не доведено факту її звільнення. Зазначає, що оскільки копія наказу про звільнення і трудова книжка їй вручені не були, доказів вручення матеріали справи не містять, а за фактом перешкоджання їй у допуску її до роботи розпочато кримінальне провадження, яке на час звернення до суду із вказаним позовом завершено не було, а тому місячний строк позовної давності на звернення до суду із вказаним позовом не сплив, оскільки не розпочав свій відлік.

Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано


Фактичні обставини справи, встановлені судами


З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 27 травня 2017 року вбачається зміна дошлюбного прізвища ОСОБА_5 на шлюбне ОСОБА_1


ОСОБА_4 надано суду докази нарахування їй на банківський картковий рахунок заробітної плати та авансів підприємством ФОП ОСОБА_2, що підтверджується випискою ПАТ "Сбербанк" по угоді № 17484460 за період з 20 жовтня 2015 року по 28 грудня 2016 року та випискою по картці /рахунку № НОМЕР_2 і додатковим рахунком договору за період з 01 січня 2015 року по 28 грудня 2016 року.


У відомостях з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків зазначено, що ОСОБА_5 прийнята на роботу 01 жовтня 2015 року, в четвертому кварталі 2015 року їй було нараховано заробітну плату у сумі 4 280 грн, а в першому кварталі 2016 року нараховано заробітну плати в сумі 4 350 грн.


З податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ФОП ОСОБА_2 вбачається, що серед осіб, які працювали за трудовим договором, яким були нараховані суми доходу та з яких утримувався податок, була ОСОБА_5, яка значиться у даних розрахунках під податковим номером НОМЕР_3 .


З трудової книжки серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 вбачається, що запис про прийняття останньої на роботу до ФОП ОСОБА_2 на посаду продавця-консультанта в магазин "ІНФОРМАЦІЯ_3" відсутній.


Відповідно до договору суборенди приміщень № 21/35-38/2э від 10 вересня 2015 року ФОП ОСОБА_6 передав у суборенду на тимчасове користування ОСОБА_2 площі в приміщеннях нежилого призначення, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .


Згідно медичної довідки від 05 квітня 2016 року ОСОБА_5 знаходилась під наглядом лікаря акушера - гінеколога з приводу вагітності 18 тижнів.


Листи непрацездатності за періоди: з 08 квітня 2016 року по 17 квітня 2016 року, з 19 квітня 2016 року по 13 квітня 2016 року, з 12 липня 2016 року по 15 листопада 2016 року, з 15 листопада 2016 року по 28 листопада 2016 року свідчать, що ОСОБА_5 у зазначених періодах перебувала на лікарняному у зв`язку з хворобою та вагітністю.


На підтвердження своїх моральних та фізичних страждань через безпідставне звільнення з роботи позивач надала суду виписку з історії хвороби № 528/90 від травня місяця 2016 року, в якій зазначено діагноз ОСОБА_5 при надходженні до лікарні - 3 вагітність 21 тиждень, погрожуючий аборт, та квитанції з аптек щодо придбання ОСОБА_5 ліків у зв`язку з вищезазначеним діагнозом.


Свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 06 вересня 2016 року підтверджує факт народження у ОСОБА_1 дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 .


На підтвердження своїх вимог позивачем для дослідження суду надано копії: пояснювальної записки Кравець Т. М., заяви ОСОБА_8, висновку старшого інспектора поліції Жовтневого ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області Швачкіна В. О., листа Жовтневого ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, які свідчать, що ОСОБА_9 працювала у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_3 " за адресою: АДРЕСА_1, що 18 квітня 2016 року їй було відмовлено приступити до роботи у даному магазині. Дані обставини зафіксовано рапортом працівника поліції.


З повідомлення Управління з питань праці Головного управління держпраці у Дніпропетровській області вбачається, що на виконання звернення ОСОБА_5, було здійснено перевірку ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої Управління з питань праці Головного управління держпраці у Дніпропетровській області повідомили ДУ Національної поліції в Дніпропетровській області про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 172 КК України у відношенні ФОП ОСОБА_2


2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".


Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.


Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга ОСОБА_1, підлягає залишенню без задоволення.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.


Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.


Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.


................
Перейти до повного тексту