Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 752/5413/17
провадження № 61-667св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Сбербанк",
представник позивача - Кирийчук Ірина Михайлівна,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника акціонерного товариства "Сбербанк" - Кирийчук Ірини Михайлівни на постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Оніщука М. І., Крижанівської Г. В., Шебуєвої В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 01 листопада 2013 року між публічним акціонерним товариством "Дочірній Банк Сбербанк Росії" (далі - ПАТ "Дочірній Банк Сбербанк Росії"), правонаступником якого є АТ "Сбербанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 53 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 33 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту до 31 жовтня 2018 року.
АТ "Сбербанк" вказувало, що позичальник неналежним чином виконувала умови кредитного договору, у зв`язку з чим у неї станом на 01 березня 2017 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 240 144,69 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 50 668,66 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 50 387,65 грн, пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом у розмірі 89 051,42 грн та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 50 036,96 грн.
На підставі вказаного АТ "Сбербанк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 01 березня 2013 року у загальному розмірі 240 144,69 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2017 року у складі судді Ладиченка С. В. позов АТ "Сбербанк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Сбербанк" заборгованість за кредитним договором від 01 листопада 2013 року у загальному розмірі 240 144,69 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 50 668,66 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 50 387,65 грн, пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом у розмірі 89 051,42 грн та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 50 036,96 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Сбербанк" судовий збір у розмірі 3 602,17 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору, тому, встановивши, що основне зобов`язання за кредитним договором не виконано, суд стягнув заборгованість з позичальника. Розмір заборгованості відповідає вимогам закону та умовам договору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов АТ "Сбербанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Сбербанк" заборгованість за кредитним договором від 01 березня 2013 року у розмірі 50 668,66 грн і пеню за прострочення повернення заборгованості за кредитом у розмірі 25 000,00 грн.
У задоволенні інших вимог АТ "Сбербанк" відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Сбербанк" судовий збір у розмірі 1 135,04 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 05 серпня 2014 року банк направив позичальнику вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, яка залишилась, та сплату процентів за користування кредитом і пені протягом 30 днів з моменту отримання цієї вимоги.
З урахуванням вказаного, направивши боржнику вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, кредитор на підставі частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання. Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача процентів за користування кредитом і пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, нарахованих по березень 2017 року.
Крім того, суд на підставі частини третьої статті 551 ЦК України зменшив розмір пені з 89 051,42 грн до 25 000,00 грн, оскільки пеня за прострочення сплати заборгованості за кредитом значно перевищує розмір збитків, завданих позивачу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник АТ "Сбербанк" - Кирийчук І. М., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом та пені за прострочення сплати процентів скасувати і передати справу у цій частині на новий розгляд до апеляційного суду, в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
В іншій частині постанова суду апеляційної інстанції не оскаржується, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в цій частині у касаційному порядку не переглядається.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді касаційного цивільного суду від 20 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції не врахував, що направлена 05 серпня 2014 року банком вимога про дострокове повернення всієї суми кредиту позичальником отримана не була, оскільки повернулася без вручення з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що свідчить про помилковість висновків суду про зміну строку виконання основного зобов`язання.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 листопада 2013 року між ПАТ "Дочірній Банк Сбербанк Росії", правонаступником якого є АТ "Сбербанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 53 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 33 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту до 31 жовтня 2018 року.
ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором від 01 листопада 2013 року виконувала неналежним чином, внаслідок чого станом на 01 березня 2017 року виникла заборгованість у загальному розмірі 240 144,69 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 50 668,66 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 50 387,65 грн, пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом у розмірі 89 051,42 грн та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 50 036,96 грн.
05 серпня 2014 року ПАТ "Сбербанк Росії" направило позичальнику ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, яка залишилася, у розмірі 50 668,66 грн та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 4 463,48 грн протягом 30 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника АТ "Сбербанк" - Кирийчук І. М. здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представник АТ "Сбербанк" - Кирийчук І. М. підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.