Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 303/7352/18
провадження № 61-20524св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Державна казначейська служба України, Закарпатська митниця Державної фіскальної служби,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - головний державний інспектор відділу оперативного реагування № 1 управління протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці Державної фіскальної служби Бартованець Іван Миколайович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 травня 2019 року у складі судді Монича В. О. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Фазикош Г. В., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної казначейської служби України, Закарпатської митниці Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -головний державний інспектор відділу оперативного реагування № 1 управління протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці Державної фіскальної служби Бартованець І. М., про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що 05 лютого 2017 року у зоні митного контролю митного поста "Тиса" Закарпатської митниці Державної фіскальної службина ділянці "в`їзду в Україну" він був затриманий уповноваженими працівниками Закарпатської митниці Державної фіскальної служби, якими прийнято рішення про вилучення у нього автомобіля Lancia Kappa, номерний знак Республіки Словаччини НОМЕР_1, 1996 року випуску, і документів на цей транспортний засіб з підстав сумніву у достовірності доручення на право користування цим автомобілем. 08 лютого 2017 року державним інспектором відділу оперативного реагування № 1 управління протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці Державної фіскальної службиБартованець І. М. було складено протокол про порушення митних правил на підставі частини першої статті 483 Митного кодексу України та на підставі статті 511 Митного кодексу України вилучено автомобіль Lancia Kappa, номерний знак Республіки Словаччини НОМЕР_1, 1996 року випуску, який належить йому на праві користування і володіння. Зазначений автомобіль був переданий на зберігання до складу Закарпатської митниці Державної фіскальної службиу м. Чоп, де й знаходиться на цей час.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 січня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 05 вересня 2018 року, було закрито провадження по адміністративній справі про порушення митних правил відносно нього на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України.
Вказане свідчить, що судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено незаконність адміністративного провадження стосовно нього і, як наслідок, незаконність вилучення автомобіля та інші обмеження його прав і свобод. Таким чином, він тривалий час перебував під безпідставним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
Крім того, вказував, що внаслідок вилучення автомобіля, який слугував йому засобом отримання прибутку, йому було завдано моральної шкоди.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку шкоду, завдану незаконними діями посадової особи органу державної влади, у загальному розмірі 352 854,76 грн, яка складається із моральної шкоди у розмірі 282 948,00 грн, вартості вилученого автомобіля з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 22 206,76 грн та витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи про адміністративне правопорушення, у розмірі 47 700,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи підстав, передбачених Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", для відшкодування шкоди судом не встановлено, оскільки позивач під слідством чи судом не перебував, до адміністративної відповідальності не притягався. Крім того, відсутні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем не надано доказів понесення цих витрат.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 травня 2019 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 у редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу відносно ОСОБА_1 не було застосовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Зі змісту постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 січня 2018 року не вбачається, що дії державного інспектора відділу оперативного реагування № 1 управління протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці Державної фіскальної служби - Бартованець І. М. зі складення протоколу про порушення митних правил і вилучення автомобіля були визнані судом неправомірними. Оскільки відсутні обставини, визначені у пункті 2 частини першої статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", то відповідно закриття справи про адміністративне правопорушення не є підставою для відшкодування шкоди згідно з указаним Законом та частиною першою статті 1176 ЦК України.
Щодо вимог про відшкодування вартості автомобіля у розмірі 17 500,52 грн, то вона мотивована тим, що автомобіль є непридатним для подальшого використання, однак жодних доказів непридатності (знищення) автомобіля позивачем не надано, а отже така вимога є недоведеною і задоволенню не підлягає. Вимога про стягнення індексації вартості автомобіля є похідною від вимоги про відшкодування вартості автомобіля, а тому також не підлягає задоволенню.
Щодо доводів ОСОБА_1 стосовно понесених ним судових витрат, то з урахуванням того, що позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає, а отже згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача. Тобто, у такому випадку всі понесенні позивачем судові витрати не відшкодовуються незалежно від їх розміру та відсутності заперечень відповідача з цього приводу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді касаційного цивільного суду від 13 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій, не врахували, що відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, а згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" право на відшкодування шкоди у розмірах і у порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення. Крім того, статтею 3 зазначеного Закону встановлено, що громадянинові відшкодовуються (повертаються), зокрема: майно, на яке накладено арешт, суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги і моральна шкода. Вказане свідчить про помилковість висновків судів про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року Закарпатська митниця Державної фіскальної служби подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 лютого 2017 року державним інспектором відділу оперативного реагування № 1 управління протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці Державної фіскальної служби Бартованець І. М. складено протокол про порушення митних правил № 0263/305000016/17 відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 483 Митного кодексу України. Згідно з протоколом про порушення митних правил було вилучено автомобіль Lancia Kappa, номерний знак Республіки Словаччини НОМЕР_1, 1996 року випуску.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 січня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 05 вересня 2018 року, було закрито провадження по адміністративній справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, а вилучений автомобіль згідно з протоколом про порушення митних правил повернуто власнику або його представнику за дорученням.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду у повній мірі не відповідає.
Так, згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.