Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 500/5362/17
провадження № 61-21125св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - комунальне підприємство "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго",
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за зустрічним позовом, - Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, у складі судді Присакар О. Я., від 23 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О.М., від 01 жовтня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року комунальне підприємство (далі - КП) "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж.
В обґрунтування позову зазначало, що забезпечує послугами з централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення житловий будинок АДРЕСА_1, власником якої є
ОСОБА_1 .
В порушення статей 20, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пункту 18 "Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 № 630, відповідач не вживає заходів із врегулювання ситуації, яка склалась у зв`язку із самовільним відключенням її квартири від мереж централізованого опалення та
не проводить оплату нарахованої вартості послуг, в результаті чого станом
на 01 серпня 2017 року наявна заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 17 672, 58 грн, та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в сумі 520, 70 грн.
06 травня 2014 року Ізмаїльським міськрайонним судом ухвалено рішення по справі № 500/5301/13-ц, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 березня 2015 року, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь
КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 10 518,86 грн, та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення у розмірі 370,91 грн.
В подальшому, вказане рішення суду виконувалось в примусовому порядку. При цьому позивач вважав, що кошти, які надходили в рахунок погашення боргу за рішенням суду не повинні враховуватись як оплата поточних нарахувань.
Виходячи з наведеного, позивач стверджував, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі
12 268,87 грн (із розрахунку 12 375,42 грн - 106,55 грн, де 12 375,42 грн це нарахування за період з 01 квітня 2014 року по 31 серпня 2017 року, а
106,55 грн сума перерахунку в грудні 2014 року у зв`язку із переходом зі двоставочного тарифу на одноставочний), та за технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі
520,70 грн, яка виникла із 01 квітня 2014 року по 01 серпня 2017 року.
Нарахування плати за послуги з централізованого опалення проведені на підставі тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1 від 06 січня 2011 року, постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах, енергетики та комунальних послуг № 146 від 17 жовтня 2014 року, № 1171 від 31 березня 2015 року, № 1171
від 31 березня 2015 року, а за обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення на підставі рішення виконкому Ізмаїльської міської ради № 461
від 07 червня 2013 року.
Посилаючись на вказані обставини, КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 12 789,57 грн.
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" про скасування рішень суду, блокування рахунку, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалась на те, що у належній їй квартирі було відключено централізоване опалення із травня 2009 року.
У грудні 2008 року міжвідомча комісія виконкому м. Ізмаїла обстежила квартиру та надала позитивний висновок про відключення, був складений відповідний акт, який направлено до Управління житлово-комунального господарства, тому заборгованість за послуги з опалення, на думку позивача, відсутня. Вважає, що рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 травня 2014 року та ухвала апеляційного суду Одеської області
від 05 березня 2015 року є незаконними, а тому підлягають скасуванню.
У період із серпня 2015 року по серпень 2017 року за вказаними судовими рішеннями з її пенсії було утримано 6 337,05 грн неіснуючого боргу, які підлягають стягненню з КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго", а також підлягає блокуванню рахунок ОСОБА_1 в Пенсійному фонді, що унеможливить подальше стягнення неіснуючого боргу. Діями КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" по стягненню неіснуючого боргу їй було завдано моральної шкоди, яку позивач оцінила у розмірі 7 500 грн, також в результаті дій КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" ОСОБА_1 витрачала кошти на лікарські засоби, тому вважала, що КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" зобов`язано відшкодувати їй матеріальну шкоду в сумі 7 500 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 січня
2018 року позов КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 12 268, 87 грн, заборгованість за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в сумі 520, 70 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" виконало свої зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг, а відповідач зобов`язана оплатити надані послуги. Самовільне відключення від мережі централізованого опалення не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від обов`язку сплати за надані послуги із централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення.
Відмовляючи у задоволенні вимог зустрічних позовних вимог в частині скасування рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області
від 06 травня 2014 року та ухвали апеляційного суду Одеської області
від 05 березня 2015 року, суд виходив із відсутності повноважень на скасування судових рішень, постановлених судами першої та апеляційної інстанції в іншій справі.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні вимог зустрічного позову про блокування рахунку ОСОБА_1 в Пенсійному фонді та стягнення з КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" на користь ОСОБА_1 утриманих коштів за період із серпня 2015 року по серпень 2017 року в розмірі 6 337,05 грн, суд першої інстанції виходив з того, що утримання з пенсії відповідача здійснювались на підставі виконавчого листа № 500/5301/13-ц, який видано 08 травня 2015 року Ізмаїльським міськрайонним судом.
Вирішуючи вимогу щодо відшкодування ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, суд виходив з того, що в зустрічному позові не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про завдання їй матеріальної або моральної шкоди внаслідок неправомірних рішень, дій або бездіяльності
КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 січня 2018 року - без змін.
Приймаючи постанову від 01 жовтня 2019, колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що рішення місцевого суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у цивільній справі № 500/5362/17.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справи та витребувано її матеріали із місцевого суду.
У березні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що при ухваленні оскаржених судових рішень суди невірно встановили обставини справи та не визначились із характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заявник вважає, що судами безпідставно не взяті до уваги її доводи з приводу неотримання нею послуг, які надає КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" у період із 01 квітня 2014 року по 01 серпня 2017 року. Нею надавалися заяви в опалювальний період про те, що вона не користується послугами із теплопостачання, оскільки в її квартирі відсутні батареї, а користується електроприладами для обігріву квартири.
Просить звернути увагу на те, що між сторонами не укладався договір про надання послуг з централізованого опалення, а тому відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" вона не є споживачем теплової енергії.
Вважала, що посилаючись лише на недотримання нею порядку відключення від системи централізованого опалення, суди дійшли помилкового висновку про покладення на неї обов`язку оплати вартості послуг позивача, незалежно від їх отримання.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
В поданому у березні 2020 року відзиві на касаційну скаргу, КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго", посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу відхилити, а рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що в КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1, згідно якого за квартирою, належною останній, обліковується заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 12 268,87 грн (12 375,42 грн - 106,55 грн, де 12 375,42 грн - нарахування за період з 01 квітня 2014 року по 01 серпня
2017 року, 106,55 грн - сума перерахунку в грудні 2014 року у зв`язку з переходом з двоставкового тарифу на одноставковий), та за технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 520,70 грн, яка загалом склалась за період з 01 квітня 2014 року по 01 серпня 2017 року.
Нарахування плати за послуги з централізованого опалення проведено на підставі тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1 від 06 січня 2011 року, постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах, енергетики та комунальних послуг № 146 від 17 жовтня 2014 року, № 1171 від 31 березня 2015 року, № 1171
від 31 березня 2015 року, а за обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення на підставі рішення виконкому Ізмаїльської міської ради № 461
від 07 червня 2013 року.
06 травня 2014 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області було ухвалене рішення по справі №500/5301/13-ц за позовом КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, яким було стягнуто із ОСОБА_1 на користь КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" станом на 01 квітня 2014 року заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 10 518,86 грн та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення в розмірі 370,91 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 березня 2015 року рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 травня 2014 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2017 року, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 травня 2014 року та ухвала апеляційного суду Одеської області від 05 березня 2015 року залишені без змін.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 травня 2014 року було встановлено, що ОСОБА_1 не дотрималась передбаченого законом порядку відключення житлового приміщення від мереж централізованого опалення, та нею не було надано суду відповідних дозвільних документів щодо відключення квартири АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення, у зв`язку із чим, відповідач вважається споживачем послуг з централізованого опалення, а тому у КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" відсутні правові підстави для припинення нарахувань за послуги централізованого опалення згідно діючим тарифам.
Згідно акту від 24 листопада 2017 року, складеного представниками КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" та підписаного ОСОБА_1, квартира АДРЕСА_1, самовільно відключена від централізованого опалення, в квартирі проходять транзитні стояки внутрішньобудинкової мережи централізованого опалення: в кухні діаметром - 20 мм, в кімнатах діаметром - 20 мм, стояки прогріваються рівномірно.
Згідно відповіді Постійно діючої міжвідомчої комісії по розгляду питань щодо відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові від споживання споживачів від централізованого теплопостачання в м. Ізмаїлі від 28 квітня 2014 року № 30 наданої на запит суду першої інстанції при розгляді цивільної справи №500/5301/13-ц, від власника квартири АДРЕСА_1 чи її уповноважених осіб, заяви про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води та облаштування індивідуального (автономного) теплопостачання та гарячого постачання не надходило. Акт про відключення квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання в м. Ізмаїлі за вказаною адресою не затверджувався та не видавався.
Із довідки старшого державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС Лашиної О.О. від 15 серпня 2017 року № В-16/382 судами встановлено, що по виконавчому листу № 500/5301/13-ц, який видано 08 травня 2015 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 користь КП "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго", проводились утримання з пенсії боржника.
На підставі постанови про звернення стягнення на доходи боржника
ВП № 47927639 від 16 липня 2015 року, із пенсії ОСОБА_1 за період з серпня 2015 року по серпень 2017 року всього утримано 6 337,05 грн.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.