Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 522/12422/16-ц
провадження № 61-36953св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Фаловської І. М. Штелик С. П.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2017 року у складі судді Загороднюка В. І. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 27 березня 2018 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Кононенко Н. А., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про відшкодування інфляційних витрат та 3% річних.
Позовна заява мотивована тим, що із відповідачів підлягають відшкодуванню інфляційні втрати та 3% річних у зв`язку з невиконанням рішення Апеляційного суду Одеської області від 14 березня 2014 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням квартири та стягнуто з відповідачів на користь позивачів 195 493,00 грн - у рахунок відшкодування майнової шкоди та 10 000,00 грн - у рахунок відшкодування моральної шкоди.
На підставі викладеного, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просили суд стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частках на користь кожного 3% річних та інфляційні витрати у сумі 239 388,13 грн, з яких інфляційні витрати - 220 606,63 грн та 3 % річних - 18 781,50 грн за період з 15 березня 2014 року до 31 березня 2017 року; стягнути солідарно з відповідачів сплачений судовий збір у розмірі 2 563,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 12 800,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що правовідносини, які виникли між сторонами мають деліктний характер, до деліктних правовідносин неможливо застосувати частину другу статті 625 ЦК України, оскільки застосування вказаної норми матеріального права можливе лише у зобов`язальних правовідносинах.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
У липні 2017 року ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 27 березня 2018 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду ухвалено відповідно до вимог матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 14 квітня 2020 року призначений повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
У квітні 2020 року справу розподілено судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що стаття 625 ЦК України не може застосовуватися до деліктних правовідносин, оскільки її норми поширюються на будь-яке зобов`язання незалежно від підстави його виникнення.
У серпні 2018 року ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу та просила здійснювати розгляд касаційної скарги з викликом сторін у судове засідання, касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення місцевого суду та суду апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 14 березня 2014 року частково задоволено позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням квартири, та стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 195 493,00 грн - у рахунок відшкодування майнової шкоди та 10 000,00 грн - у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Указане рішення суду не виконане.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.