Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 301/2223/15-ц
провадження № 61-47449св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Мацунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 25 квітня 2007 року № 580 у розмірі 382 173,32 грн, у тому числі: 159 613,13 грн - тіло кредиту, 222 560,19 грн - проценти за кредитом.
Позов мотивовано тим, що 25 квітня 2007 року ЗАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 580 за яким відповідач отримав кредит у сумі 23 280,00 дол. США, кінцевий термін повернення кредиту 24 квітня 2014 року.
17 грудня 2012 року, відповідно до договору про відступлення прав вимоги, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № 580 від 25 квітня 2007 року ТОВ "Кредитні ініціативи".
Первинний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 23 280,00 дол. США, в свою чергу останній відповідно до умов кредитного договору належним чином не виконував свої обов`язки, в зв`язку з чим станом на 28 травня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 склала 382 173,32 грн, з яких - 7 384,03 дол. США (що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 159 613,13 грн.) - заборгованість за кредитом; 10 296,09 дол. США заборгованість по відсотках (що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 222 560,19 грн).
Відповідачу 07 жовтня 2015 року направлялась письмова вимога про дострокове повернення кредиту, яка ним не виконана.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2015 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та позичальником ОСОБА_1 розглядався спір про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 квітня 2007 року № 580. Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 14 червня 2011 року із ОСОБА_1 стягнуто заборгованість в розмірі 10 9922,15 грн та звернуто стягнення на предмет застави автомобіль Форд Фокус 2007 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 .
Сума заборгованості, яка була зарахована на рахунки товариства в зв`язку з реалізацією предмета застави - автомобіля, на електронних торгах не врахована в розрахунок заборгованості.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 17 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення яким позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за відсотками по кредитному договору від 25 квітня 2007 року № 580 в розмірі 10 028,99 дол. США заборгованість, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 216 786,55 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" сплачений судовий збір в розмірі 6 828,78 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим що суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував, що зобов`язання по договору кредиту не були припинені при частковому погашенні заборгованості, що надійшла за рахунок реалізації заставного майна.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2016 року рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 17 березня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував положення пункту 3.8 кредитного договору, відповідно до умов якого за наявності заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості за цим договором: нараховані та не сплачені в строк проценти, нараховані проценти, строк сплати яких ще не сплинув; прострочена заборгованість за кредитом; неустойка та збитки, що виплачуються понад неустойку. Задоволення кожної наступної черги здійснюється після повної сплати позичальником суми заборгованості за попередньою чергою. Сторони встановили, що банк має право самостійно зараховувати кошти, які направлені позичальником на погашення заборгованості, згідно встановленої черговості.
Крім того, на думку суду касаційної інстанції, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що рішенням місцевого суду стягнуто прострочену заборгованість станом на 01 лютого 2011 року, в той час як позов пред`явлено, виходячи із суми боргу у розмірі 637 681,60 грн, яка утворилась станом на 28 вересня 2015 року; не з`ясував чи погашено заборгованість за тілом кредиту за рахунок коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу на електронних торгах.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором від 25 квітня 2007 року № 580 за процентами за кредитом у розмірі 216 786,56 грн; у решті позову - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 822,28 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.
Під час апеляційного перегляду справи представник позивача на судову вимогу надав розрахунок заборгованості вже із урахованою сумою від реалізації предмета застави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року та залишити в силі рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2015 року.
Рішення місцевого суду та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року у частині вирішення вимог про стягнення тіла кредиту не оскаржуються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2018 року поновлено строк касаційного оскарження; відкрито касаційне провадження; витребувано справу з Іршавського районного суду Закарпатської області.
У січні 2019 року справа надійшла до Верховного суду.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 14 квітня 2020 року призначений повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
У квітні 2020 року справу розподілено судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що з відповідача стягнуто заборгованість за час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення; кредитодавець має право нараховувати проценти за кредитом лише впродовж дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування процентів є безпідставним, при цьому посилається на висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 643/16336/16-ц (провадження № 61-12848св18), від 18 вересня 2018 року у справі № 473/825/16-ц (провадження № 61-3240св18), від 12 вересня 2018 року у справі № 186/1974/14-ц (провадження № 61-24172св18).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 05 квітня 2007 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 580, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 23 280 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,5% з кінцевим терміном повернення - 24 квітня 2014 року.
Виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечено заставою автомобіля марки "Ford С-Мах", державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 117 565,00 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 14 червня 2011 року стягнуто з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 844,10 дол. США (109 922,15 грн), з яких: основна заборгованість за кредитом складає 13 193,86 дол. США (104 759,25 грн); заборгованість за відсотками - 267,10 дол. США (2 120,77 грн); пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 01 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року - 383,14 дол. США (3 042,13 грн). У рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки "Ford С-Мах", державний номерний знак НОМЕР_1 .