Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 643/14612/17
провадження № 61-48172св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Московського районного суду міста Харкова від 14 червня 2018 року у складі судді Сиротникова Р. Є. та постанову Харківського апеляційного суду від 09 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що 02 березня 2012 року позивача було прийнято на роботу тимчасово на посаду касира сектора касових операцій відділення № 950 АТ "УкрСиббанк", 04 липня 2012 року переведено постійно на посаду касира сектора касових операцій відділення № 950 АТ "УкрСиббанк", 16 липня 2012 року переведено тимчасово на посаду касира відділення № 71 АТ "УкрСиббанк", 22 грудня 2014 року переведено постійно на посаду старшого касира відділення № 280 АТ "УкрСиббанк", а 19 листопада 2015 року переведено на посаду контролера-касира цього ж відділення.
23 жовтня 2017 року на підставі наказу № 302-ВК від 23 жовтня 2017 року позивача звільнено з займаної посади відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України, у зв`язку з втратою довір`я. З вказаним наказом про звільнення позивач не згодна, вважає його незаконним, необґрунтованим, передчасним, прийнятим за відсутністю законних підстав, достатніх для наявності беззаперечного переконання про втрату довір`я як до касира.
Позивач просила визнати незаконним та скасувати наказ ПАТ "УкрСиббанк" від 23 жовтня 2017 року № 302-ВК "Про кадрові питання", поновити її на посаді контролера-касира відділення № 280 АТ "УкрСиббанк", стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 24 жовтня 2017 року, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 14 червня 2018 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 09 листопада 2018 року, позов задоволено.
Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади контролера-касира відділення № 280 ПАТ "УкрСиббанк". Скасовано наказ № 302-ВК ПАТ "УкрСиббанк" від 23 жовтня 2017 року "Про кадрові питання" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади контролера-касира відділення № 280 ПАТ "УкрСиббанк". Поновлено ОСОБА_1 на посаді контролера-касира відділення № 280 ПАТ "УкрСиббанк". Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 24 жовтня 2017 року по 15 червня 2018 року у розмірі 65 694,72 грн. Стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що ПАТ"УкрСиббанк" не доведено причетності ОСОБА_1 до крадіжки грошових коштів. Порушення позивачем вимоги відповідних керівництв, затверджених наказами АТ "УкрСиббанк", не може слугувати підставою для втрати до неї довіри.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, АТ "УкрСиббанк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Московського районного суду міста Харкова.
10 червня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
На підставі ухвали Верховного Суду від 08 липня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 13 липня 2020 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Фаловська І. М., Штелик С. П.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що в ході судового розгляду був встановлений факт порушення ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків та вимог постанови Національного банку України (позивач не була присутня під час закриття сховища касиром ОСОБА_2 ). Позивач допустила порушення внутрішньобанківських нормативних актів, що встановлюють правила зберігання грошових цінностей, правила зберігання ключів. Вказане свідчить про втрату довіри до позивача.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали у встановлений процесуальним законом строк відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що відповідно до трудової книжки № НОМЕР_1, виданої 02 вересня 1977 року на ім`я ОСОБА_1, позивач відповідно до наказу від 16 листопада 2015 року № 452-ВК переведена з посади старшого касира відділення № 280 на посаду контролера-касира відділення № 280 АТ "УкрСиббанк" (а. с. 5).
03 травня 2017 року між заступником начальника Центру з грошового забезпечення, Центр підтримки Східного регіону АТ "УкрСиббанк" Дараганом С. Ф. та членами трудового колективу (бригади) відділення № 280 АТ "УкрСиббанк", в особі бригадира ОСОБА_1., контролера касира відділення № 280 АТ "УкрСиббанк", укладений договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність (а. с. 31 - 33).
19 листопада 2015 року між ПАТ "УкрСиббанк" в особі начальника Центру підтримки Східного регіону АТ "УкрСиббанк" Зуєвим П. А. та ОСОБА_1, контролером-касиром відділення № 280 АТ "УкрСиббанк" укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а. с. 30).
Наказом від 23 жовтня 2017 року № 302-ВК позивача звільнено з роботи на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України з винних дій працівника, що дають підстави для втрати довір`я (а. с. 6).
З наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлена 23 жовтня 2017 року, зробивши при цьому запис про свою незгоду із цим наказом та наміром звернутись до суду. Копію наказу ОСОБА_1 отримала.
Як на підставу позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ОСОБА_1 посилалася на те, що її звільнення є незаконним та передчасним, оскільки на вказаній посаді вона працювала з листопада 2015 року. В її функціональні обов`язки входило приймання та видача інкасаторам завантажених грошовими коштами касет для банкоматів. Вказані опломбовані касети з грошовими коштами приймаються та видаються у спеціально передбачених сумках, весь процес відбувається під постійним відеонаглядом. Отримавши від касира касети з грошовими коштами, інкасатор відвозить їх та встановлює у відповідні банкомати, а через деякий час повертає для поповнення та наступного встановлення у банкомат. 15 вересня 2017 року при перерахунку касети з грошовими коштами, яка 14 вересня 2017 року доставлена до відділення банку № 280 інкасатором ОСОБА_3, виявлено нестачу 614 купюр по 200 гривень, що становить 122 800,00 грн.
У подальшому встановлено, що вказану касету отримав 12 вересня 2017 року інкасатор ОСОБА_4, а видала йому касету позивач ОСОБА_1 у присутності бригади інкасаторів та охоронців. 23 жовтня 2017 року її було звільнено через те, що 11 вересня 2017 року вона не була присутня під час закриття сховища касиром ОСОБА_2 . Вважає, що допущене нею порушення є недостатнім для категоричного переконання власника про втрату довіри працівником, бо ці дії не свідчать про втрату довіри, вони не призвели до будь-яких негативних наслідків, так як видача касети інкасатору здійснювалась не одним касиром, а у складі бригади інкасаторів та охоронців. Крім того, сама опломбована касета знаходилась в спеціальній сумці та весь процес видачі фіксувався камерами спостереження. Сам факт звільнення з таким формулюванням є занадто суворим покаранням, без застосування попереднього дисциплінарного стягнення, враховуючи її бездоганну та сумлінну працю за весь час перебування на займаній посаді.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.