ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2020 року
м. Київ
справа № 808/3972/17
провадження № К/9901/3059/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стрелець Т.Г.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 (головуючий суддя Шлай А.В., судді Круговий О.О., Прокопчук Т.С.)
у справі №808/3972/17
за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4
до відділу у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
про визнання наказу частково недійсним.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до відділу у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому просили визнати частково недійсним наказ Відділу Держземагентства у Василівському районі Запорізької області від 30.12.2013 № 87 про затвердження матеріалів інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Василівського та Михайлівського районів Запорізької області відносно земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 114,79 га, кадастровий номер 2323355100:19:009:003, розташованої на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області в частині земельних ділянок: ОСОБА_2 площею 1,80 га, ОСОБА_1 площею 1,70 га, ОСОБА_3 площею 1,50 га, ОСОБА_4 площею 2,00 га.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2018 у справі №808/3972/17 позов задоволено в повному обсязі.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 у справі №808/3972/17 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2018 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
4. ОСОБА_1 з постановою суду апеляційної інстанції не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 і залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2018 у справі №808/3972/17.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Михайлівської селищної ради від 29.04.1998 №166 "Про затвердження списків громадян, які користуються земельними ділянками для ведення ОПГ на землях запасу селищної ради на території КСП ім. Мічуріна після встановлення остаточних розмірів земельних ділянок" вирішено надати в постійне користування земельні ділянки громадянам, після встановлення остаточних розмірів цих ділянок, на землях запасу Михайлівської селищної ради на території КСП ім. Мічуріна згідно з додатком №1, відповідно до якого позивачам у постійне користування надано наступні земельні ділянки:
ОСОБА_2 - земельна ділянка площею 1,80 га для ведення особистого підсобного господарства з земель запасу селищної ради на території КСП ім. Мічуріна (хімсклад); ОСОБА_1 - земельна ділянка площею 1,70 га для ведення особистого підсобного господарства з земель запасу селищної ради на території КСП ім. Мічуріна (хімсклад); ОСОБА_3 - земельна ділянка площею 1,50 га для ведення особистого підсобного господарства з земель запасу селищної ради на території КСП ім. Мічуріна (бригада №2); ОСОБА_4 - земельна ділянка площею 2,00 га для ведення особистого підсобного господарства з земель запасу селищної ради на території КСП ім. Мічуріна (хімсклад)
6. Наказом Відділу Держземагентства у Василівському районі Запорізької області від 30.12.2013 № 87 затверджено розроблені Державним підприємством "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" технічні документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 15830,1221 га, розташованих за межами населених пунктів на території Василівського та Михайлівського районів Запорізької області, згідно з додатком.
Відповідно до додатку до наказу № 87 до переліку технічних документацій із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності включено земельні ділянки Михайлівської селищної ради загальною площею 2691,7802 га, кількість ділянок 102.
7. За результатами проведеної інвентаризації, які було затверджено спірним наказом, земельна ділянка площею 114,7864 га, кадастровий номер 2323355100:19:009:003, до складу якої увійшли земельні ділянки позивачів, визначена як землі запасу.
8. ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з наказом відповідача не погодилися, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що під час проведення інвентаризації земель Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області протиправно не було враховано матеріали, що містилися в земельно-кадастровій книзі Михайлівської селищної ради, відповідно до якої за позивачами числяться спірні земельні ділянки; відповідачем не було у встановленому законом порядку здійснено контроль за інвентаризацією земель, яка проведена Державним підприємством "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", та затверджено результати інвентаризації, чим порушено права та законні інтереси позивачів, як користувачів спірних земельних ділянок.
10. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні відзначив, що у разі якщо відповідач вважав, що позивачі всупереч вимог чинного законодавства України самовільно зайняли спірні земельні ділянки, то такі земельні ділянки повинні були бути повернуті в судовому порядку, а не в порядку інвентаризації земель, оскільки за умови судового провадження можливо було встановити правові підстави користування позивачами спірними земельними ділянками та вирішити питання наявності/відсутності підстав для повернення спірних земельних ділянок у власність держави. Разом з тим, відповідач як розпорядник земель від імені Держави, з зазначеного питання до суду не звертався, доказів протилежного суду не надано.
11. Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції не погодився та відзначив, що окружний адміністративний суд, вирішуючи спір по суті, не залучив до участі у справі ОСОБА_5, який є орендарем земельної ділянки (кадастровий номер 2323355100:19:009:0003), користувачами якої вважають себе позивачі, та Фермерське господарство "Михайлівський степ", яке використовує цю земельну ділянку у своїй господарській діяльності. При цьому, про обставину оброблення зазначеної земельної ділянки фермером ОСОБА_5 з жовтня 2015 року та наявність правових підстав її надання ОСОБА_5 позивачі повідомили суд безпосередньо у позовній заяві.
12. Третій апеляційний адміністративний суд при вирішенні спору по суті, виходив з того, що рішення № 166 не було реалізовано, оскільки межі земельних ділянок не були визначені на місцевості, Державні акти або інші документи на право постійного користування землею позивачам не видавались. Натомість, надані позивачами довідки, які видані Михайлівською селищною радою, про те, що за ними числяться земельні ділянки для ведення ОСГ за межами населеного пункту, не є належними доказами наявності права постійного користування, оскільки згідно рішення № 166 земля надавалась для ведення особистого підсобного господарства, а не особистого сільського господарства, як про це зазначено у довідках. Крім того, довідки не містять інформації про наявність у позивачів певного виду права на ці земельні ділянки, а поняття "за ним числиться" у законодавстві, що регулює земельні правовідносини, було відсутнє на час прийняття рішення № 166 (1998 рік), на час видачі довідок (2017 рік), на час розгляду справи в суді.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про наявність порушеного права у ОСОБА_5 та Фермерського господарства "Михайлівський степ" і невірно скасував рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 3 ст.317 КАС України.
14. На думку ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції не вірно зробив висновок про те, що рішення Виконавчого комітету Михайлівської селищної ради від 29.04.1998 №166 було реалізовано, оскільки фактично на момент інвентаризації земельні ділянки були зайняті позивачами та використовувалися за цільовим призначенням.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах,
16. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.