ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2020 року
м. Київ
справа № 500/1584/17
адміністративне провадження № К/9901/45708/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2017 у складі судді Бурнусуса О.О. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 у складі колегії суддів: Турецької І.О. (головуючий), Стас Л.В., Косцової І.П. у справі №500/1584/17 за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (надалі - відповідач, Ізмаїльське ОУПФ), в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування пенсії позивача з урахуванням показника середньої заробітної плати встановленого відповідачем.
1.2. зобов`язати відповідача призначити та виплати позивачу пенсію за віком на підставі його заяви, починаючи з 01.03.2017, згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV), застосувавши показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком;
1.3. стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.03.2017, що складає різницю між пенсією, розрахованою із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії та фактично сплачених пенсійних виплат.
2. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2017, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017, позов задоволено.
2.1. Визнано протиправними дії Ізмаїльського ОУПФ щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2007 рік, що складає 1197 грн. 91 коп.
2.2. Зобов`язано Ізмаїльське ОУПФ призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.03.2017 згідно з Законом №1058-ІV та визначити розмір пенсії із застосуванням показників середньої заробітної плати в Україні за три календарних роки, що передують року призначення пенсії та здійснити відповідні виплати з урахування раніше виплачених сум.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
3.1. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (надалі - Закон №2262-XII).
3.2. 01.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського ОУПФ із заявою про призначення йому пенсії за віком.
3.3. Розпорядженням від 06.03.2017 за №10859 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком у розмірі 2965,14 грн. із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2007 року у розмірі 1197,91 грн., про що також було зазначено у листі Ізмаїльського ОУПФ від 23.03.2017 за №7/Ч-веб.
4. Суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог виходили з того, що у відповідності до норм Закону №1058-IV показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої вказаним Законом. Водночас, первісно позивачу було призначено пенсію згідно з Законом №2262-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії і при призначенні цієї пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовувався, оскільки відповідно до вимог даного Закону основною розрахунковою величиною є грошове забезпечення. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону, що свідчить про неправомірність дій відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік під час обчислення нового виду пенсії.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідачем - Ізмаїльським ОУПФ, подано касаційну скаргу на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник наголошує, що при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV та при перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік, відповідач діяв правомірно. Обґрунтовує це тим, що положення частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, у відповідності до яких при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частини 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
6. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу подано не було.
7. 23.09.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало клопотання про заміну відповідача у справі - Ізмаїльського ОУПФ, його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, яке відповідно до вимог статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підлягає до задоволення судом касаційної інстанції.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
8. При розгляді касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020, далі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9. Згідно зі статтею 1-1 Закону №2262-ХІІ, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.