ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2020 року
м. Київ
справа № 200/5834/19-а
адміністративне провадження № К/9901/451/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ʼʼБудівельне підприємство ʼʼСтройіндустріяʼʼ до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ʼʼБудівельне підприємство ʼʼСтройіндустріяʼʼ на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2019 (суддя - Чекменьов Г.А.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 (головуючий суддя - Компанієць І.Д., судді - Гайдар А.В., Казначеєв Е.Г.),
У С Т А Н О В И В :
У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ʼʼБудівельне підприємство ʼʼСтройіндустріяʼʼ (далі - позивач, ТОВ "БПʼʼ Стройіндустріяʼʼ, Товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.04.2019 №0002711413 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 462ʼ 730,50 грн, в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 154ʼ 243,50 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "БПʼʼ Стройіндустріяʼʼ посилалось на те, що: реальність господарських операцій між Товариством та його контрагентом (ТОВ "Лайт Бернет") підтверджена належними первинними та зведеними документами бухгалтерського обліку; придбання послуг субпідряду у вказаного контрагента було обумовлено наявністю у Товариства зобов`язань, що виникли у межах договірних відносин із ПАТ"Югцемент", ППʼʼАстонʼʼ, ПАТ"Хайдельберг Цемент Україна"; відсутність матеріальних та трудових ресурсів у ТОВ "Лайт Бернет" не є підставою для висновку, що Товариство не має право на податковий кредит; Товариство не повинно нести негативні наслідки за недотримання податкового законодавства ТОВ "Лайт Бернет".
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 01.08.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019, в позові відмовив.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані висновком, що ГУ ДФС довело в судовому процесі правомірність податкового повідомлення-рішення, тоді як позивач не підтвердив належними та допустимими доказами свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів, що спростовують достовірність даних його податкового обліку за наслідками господарських операцій із ТОВ "Лайт Бернет". З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11.04.2018 у справі №2а-576/12/0970, суди вказали, що сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо встановлені у справі обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.
Товариство подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, позивач посилається, зокрема на те, що висновок судів попередніх інстанцій щодо змісту його господарських операцій із ТОВ "Лайт Бернет" не відповідає обставинам у справі, які суд встановив неповно і неправильно, суперечить нормам матеріального права, зокрема нормам пунктів 201.1, 201.8, 201.9, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), статті 9 Закону України ʼʼПро бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніʼʼ. Позивач стверджує, що надані ним під час перевірки та в судовому процесі первинні документи підтверджують його господарські операції з придбання у зазначеного постачальника послуг, а також використання їх у власній господарській діяльності, тоді як суди попередніх інстанцій в порушення норм процесуального права дійшли до протилежного висновку. Також позивач вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.07.2019 у справі №2а/0370/307/11, щодо принципу індивідуальної відповідальності за порушення податкової дисципліни платниками податку.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві на скаргу, відповідач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, обґрунтування заперечень відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийнято ГУ ДФС на підставі акта ʼʼПро результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "БПʼʼ Стройіндустріяʼʼ з питань достовірності формування та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ ʼʼЛайт Бернетʼʼ (попереднє найменування - ТОВ ʼʼБК ʼʼІнвест Групʼʼ) за березень 2016 рокуʼʼ від 18.03.2019 №266/05-99-14-13/35748473.
Згідно з висновками, зробленими в акті перевірки, Товариство порушило норми підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК, в результаті чого завищило податковий кредит на 308ʼ 487,00 грн та відповідно занизило ПДВ, який підлягає сплаті до державного бюджету, на вказану суму.
Такий висновок контролюючого органу вмотивований тим, що Товариство безпідставно відтворило в бухгалтерському та податковому обліку операції з придбання послуг (ремонтних робіт) у ТОВ ʼʼЛайт Бернетʼʼ з огляду на їх безтоварність.
Обґрунтовуючи довід про безтоварність господарських операцій позивача з придбання послуг у цього контрагента, контролюючий орган посилався на відсутність у ТОВ ʼʼЛайт Бернетʼʼ матеріально-технічних та трудових ресурсів (ТОВʼʼЛайт Бернетʼʼ за березень 2016 року нарахувало єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 1 особу); керівник ТОВ ʼʼЛайт Бернетʼʼ ОСОБА_1 одночасно є керівником, головним бухгалтером або засновником 32 підприємств в різних регіонах країни; товариство з травня 2016 року не подає фінансову та податкову звітність; видане товариству свідоцтво платника ПДВ анульовано за рішенням контролюючого органу з підстав неподання податкових декларацій впродовж року; відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, інформація про оренду у сторонніх організацій транспорту, спецтехніки, необхідних для виконання робіт, замовником яких виступав позивач, відсутня.
Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 ПК).
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.
Підпунктом ʼʼаʼʼ пункту 198.1 статті 198 ПК визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).
Згідно з абзацом першим пункту 198.3 цієї статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий пункту 198.3 ПК).