ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2020 року
м. Київ
справа № 814/1053/17
адміністративне провадження № К/9901/4929/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Мороз Л.Л., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценка Володимира Володимировича
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 (суддя Лісовська Н.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 (колегія у складі суддів Димерлія О.О., Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.)
у справі №814/1053/17
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
І. ПРОЦЕДУРА
1. 29.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича.
2. З урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправним рішення щодо нікчемності переказу коштів (транзакція), здійсненого ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" і ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 на рахунок позивача;
- визнати протиправною бездіяльність щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати відповідача включити інформацію про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та подати до Фонду додаткову інформацію щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
3. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.10.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017, позов задоволено.
4. 16.01.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017. У скарзі Відповідач просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
5. Ухвалою від 19.02.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження.
6. Скаржник заявляв клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, ухвалою Верховного Суду від 19.02.2018 було відмовлено в його задоволенні. Також Відповідач заявляв клопотання про розгляд справи за участю його представника, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив у його задоволенні.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами встановлено, що 05.02.2016 позивач уклав з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" договір "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) № 980-067-000186025 щодо передачі у власність 5000,00 грн на строк не більше 367 днів до 06.02.2017 з виплатою 33,54 % річних.
8. Відповідно до п.п. 6, 7 п. 1.2 вищевказаного договору зазначена юридична особа сплачує позивачу щомісячно проценти та повертає кошти у безготівковій формі на його рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Михайлівський".
9. 20.04.2016 позивач уклав з ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" договір "Суперкапітал" (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно) № 980-052-000224992 щодо передачі у власність 32000,00 грн. на строк не більше 187 днів до 24.10.2016 з виплатою 33,54 % річних.
10. Відповідно до п.п. 6, 7 п. 1.2 вищевказаного договору зазначена юридична особа сплачує позивачу щомісячно проценти та повертає кошти у безготівковій формі на його рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Михайлівський".
11. Виписка по особовому рахунку позивача підтверджує, що 19.05.2016 від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача надійшло повернення коштів у сумі 5000,00 грн і оплата процентів у сумі 51,64 грн (за договором від 05.02.2016 № 980-067-000186025), а також від ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" на рахунок позивача надійшло повернення коштів у сумі 32000,00 грн і оплата процентів у сумі 660,97 грн (за договором від 20.04.2016 № 980-052-000224992).
12. На підставі рішення Правління НБУ від 23.05.2016 № 14/БТ виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 23.05.2016 № 812 про запровадження з 23.05.2016 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича.
13. Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 12.07.2016 № 1213 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно.
14. Вказані рішення визнано протиправними та скасовано постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2017 по справі № 826/15961/16. Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 рішення суду першої інстанції скасоване, а в задоволенні позовних вимог відмовлено.
15. Таким чином, станом на дату розгляду справи, відновлені виплати гарантованої суми вкладникам, проте позивача не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду на суму 37712,61 грн.
16. У грудні 2016 року позивач звертався до ПАТ "Банк Михайлівський" з заявою про включення його до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, однак 26.01.2017 відповідач повідомив, що переказ коштів від ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" і ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача є нікчемним.
17. Відповідно до витягів з додатку № 2 до Акту № 2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, встановлено нікчемність транзакцій з перерахування 19.05.2016 коштів ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" і ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунки фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський", у тому числі коштів у сумі 37712,61 грн на рахунок позивача.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи поз, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач є вкладником в розумінні п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому у зв`язку із прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду.
19. В даному випадку відповідач був зобов`язаний скласти реєстр (перелік) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (включивши туди позивача) та подати його виконавчій дирекції Фонду для затвердження, однак в матеріалах справи відсутні докази виконання зазначеного обов`язку. Така бездіяльність відповідача суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відтак є протиправною.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Відповідач у касаційній скарзі зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права з огляду на таке.
21. На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 за №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Отже, починаючи з 23.05.2016 банк здійснював свою діяльність на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким передбачені заборони на проведення кредитних операцій та здійснення іншої ризикової діяльності, яке може призвести до збільшення суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
22. Наголошує, що дії щодо виявлення укладених банком правочинів, які мають ознаки нікчемності, вчинялись Уповноваженою особою на виконання покладених не неї законом обов`язків. Суди під час розгляду справи не встановили та не звернули увагу на договори позики, укладені між позивачем та "Кредитно-Інвестиційний центр", а також не встановили правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача.
23. На переконання відповідача, позивач не є вкладником банку в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відтак суди безпідставно зобов`язали Уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
24. Відзив від Позивача не надходив, однак копія ухвали про відкриття касаційного провадження разом з доданими матеріалами йому була вручена 15.11.2018.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Перевіряючи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору, Суд зазначає таке.
26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.
28. Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
29. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
30. Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
31. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
32. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
33. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
34. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
35. Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
36. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
37. Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
38. В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
39. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
40. Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
41. Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
42. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
43. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
44. При цьому правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI).
45. Закон № 4452-VI визначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
46. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банк, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
47. Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
48. Також Наказом від 01.06.2016 № 42/1 Уповноваженою особою затверджено висновки Комісії, викладені у Акті № 3, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" з перерахування коштів на рахунки 2445 фізичних осіб у загальному розмірі 206 980 863, 90 грн у відповідності до положень пунктів 7, 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та на підставі частини першої статті 216 Цивільного кодексу України вирішено застосувати наслідки нікчемності правочинів до таких трансакцій.
49. Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", включено позивача.
50. Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 3 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", включено позивача.
51. У частині третій статті 38 Закону № 4452-IV, якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
52. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
53. За правилами частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.