ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/3836/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 (головуючий суддя Корсак В. А., судді Євсіков О. О., Попікова О. В.)
за заявою Акціонерного товариства "Альфа-Банк"
про забезпечення позову Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості (до подання позовної заяви)
у справі № 910/3836/20
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
1. Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - заявник, АТ "Альфа-Банк") звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову в порядку статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до пред`явлення позову шляхом накладення арешту:
- на майно фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Фірма), що буде виявлено Державною виконавчою службою або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову у межах ціни позову 1 264 019,00 Євро;
- на грошові кошти Фірми, що знаходяться у банківських установах на рахунках, що будуть виявлені Державною виконавчою службою або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову у межах ціни позову 1 264 019,00 Євро.
2. Аргументуючи заяву, АТ "Альфа-Банк" зазначає, що за Фірмою рахується заборгованість за процентами у розмірі 1 264 019,00 Євро за кредитним договором від 04.03.2004 № 252-СВ, укладеним між Акціонерно-комерційним банком "ХФБ Банк Україна" (правонаступником якого АТ "Альфа-Банк") та Фірмою (далі - кредитний договір).
3. Заявник зазначає, що Фірма має реальну можливість вільно розпоряджатися своїми грошовими коштами та майном, що призводить до ухилення від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, та може призвести до погіршення її майнового стану, а, відтак, до утруднення або, взагалі, до унеможливлення виконання рішення суду.
4. Заявник також зазначає, що Фірма листом від 14.11.2017 № 564/11-д/в фактично визнала всю існуючу заборгованість за кредитним договором, проте вказала на неможливість погасити заборгованість, що на думку заявника, підтверджує необхідність застосування заходів забезпечення позову.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 910/3836/20 заяву АТ "Альфа-Банк" про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на грошові кошти Фірми в сумі 1 264 019 Євро, що знаходяться у банківських установах на рахунках, що будуть виявлені Державною виконавчою службою або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
6. Суд визнав обґрунтованими та достатніми мотиви заяви в частині вимоги про накладення арешту на грошові кошти та, керуючись приписами статей 136, 137 ГПК України, дійшов висновку про задоволення заяви в цій частині. При цьому, вказав на пов`язаність предмету спору із заходами забезпечення позову, можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення.
7. У задоволенні заяви в частині накладення арешту на майно Фірми, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні, у зв`язку з тим, що цей захід забезпечення позову є непов`язаним з предметом позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 скасовано, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
9. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції апеляційний господарський суд зазначив, що суд першої інстанції: не здійснив належної оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін; не зазначив, які докази можуть вказувати на наявність обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову, та у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову, а лише послався на значний розмір суми майбутнього позову.
10. Суд апеляційної інстанції зазначив, що не є належним свідченням невиконання в майбутньому судового рішення також аргумент заявника з посиланням на лист від 14.11.2017 №564/11-д/в стосовно того, що Фірма фактично визнала наявність боргу по кредиту, оскільки у листі зазначає про необхідність реструктуризації боргу. Водночас, предметом майбутнього позову в цій справі заявник визначає саме стягнення процентів про кредиту, а не тіла кредиту.
11. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що саме по собі визначення заявником ціни та предмету майбутнього позову у вигляді розміру процентів по кредиту та його наполягання про потенційну можливість ухилення Фірми від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
12. Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що заявник не надав до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про унеможливлення виконання рішення суду. Зокрема, заявник не доводить та не посилається на обставину вчинення Фірмою дій спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з заявником, виведення своїх активів з рахунків, за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо.
13. Єдиною підставою для забезпечення позову АТ "Альфа-Банк" зазначає те, що Фірма має реальну можливість вільно розпоряджатися своїми коштами та майном, що призводить до ухилення від виконання зобов`язань та може призвести до погіршення її майнового стану. Разом з тим, апеляційний господарський суд визнав такий довід недостатнім для забезпечення позову, оскільки вільне розпорядження коштами саме по собі не свідчить про те, що особа ухиляється від виконання договірних обов`язків. У той же час, арешт коштів на рахунках навпаки може призвести до перешкод у здійсненні господарської діяльності та, в свою чергу, погіршення майнового стану сторони.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
14. АТ "Альфа-Банк" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 в частині задоволення апеляційної скарги Фірми, ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 910/3836/20 залишити без змін.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
15. У касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів частини другої статті 136 ГПК України та посилається на недослідження судом апеляційної інстанції всіх обставин справи, що призвело до ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення.
16. Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на такі обставини:
- в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що грошових коштів Фірми вистачає аби задовольнити грошові вимоги заявника в разі задоволення позову;
- у листі від 14.11.2017 № 564/11-д/в Фірма визнала заборгованість за кредитним договором не тільки за тілом кредиту, а і за належними до сплати відсотками;
- з часу надсилання листа від 14.11.2017 № 564/11-д/в і до теперішнього часу Фірма не погашає заборгованість за кредитним договором, а сама по собі обставина, що визнана заборгованість залишається непогашеною майже три роки свідчить про ускладнення виконання у майбутньому рішення суду.
Позиція інших учасників справи
17. Фірма подала відзив, у якому просить касаційну скаргу АТ "Альфа-Банк" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 - без змін.
18. У відзиві Фірма зазначає, що в провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/4193/20 за позовом АТ "Альфа-Банк" до Фірми про стягнення 1 264 019,00 Євро, в якій позивач 14.07.2020 подав заяву про зменшення позовних вимог до 1 000 Євро, що, на переконання Фірми, свідчить про необґрунтованість заяви про забезпечення позову.
19. Також Фірма подала заяву про закриття касаційного провадження, яка обґрунтована тим, що подана касаційна скарга не містить жодних із наведених у частині другій статті 287 ГПК України підстав оскарження постанови суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим наявні підстави для закриття касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій
20. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
22. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
23. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.