ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2020 року
м. Київ
справа № 809/1568/17
адміністративне провадження № К/9901/36462/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Бевзенка В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 (головуючий суддя: Гундяк В.Д.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 (головуючий суддя: Затолочний В.С., судді: Бруновкська Н.В., Матковська З.М.) у справі № 809/1568/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,
В С Т А Н О В И В:
14.11.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області або відповідач), у якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про застосування у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 2624010100:08:001:0043 - за 2014, 2015, 2016 роки - коефіцієнту функціонального використання величиною 2,5 та за 2015, 2016 роки - локальних коефіцієнтів: земельна ділянка не забезпечена водопостачанням - 0,95; земельна ділянка не забезпечена каналізацією - 0,95; земельна ділянка не забезпечена тепломережою - 0,95; земельна ділянка не забезпечена газопостачанням - 1,00; земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні - 1,00; земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття - 1,00; земельна ділянка розміщена в зоні перевищення припустимого рівня шуму від доріг - 1,00;
зобов`язати провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 2624010100:08:001:0043 - за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання Кф 1,00 та за 2015, 2016 роки - локальних коефіцієнтів: земельна ділянка не забезпечена водопостачанням - 0,90; земельна ділянка не забезпечена каналізацією - 0,90; земельна ділянка не забезпечена тепломережою - 0,90; земельна ділянка не забезпечена газопостачанням - 0,90; земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні - 0,80; земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття - 0,90; земельна ділянка розміщена в зоні перевищення припустимого рівня шуму від доріг - 0,90.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 позов задоволено повністю.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 задоволено апеляційну скаргу Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, до якої приєдналось Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 скасовано, прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 03.04.2019 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, так як судами не з`ясовано питання дотримання строку звернення до суду.
Позивач звернувся до суду 14.11.2017, отже, надання оцінки правомірності застосування відповідачем коефіцієнтів потребувало з боку судів, у тому числі, перевірки дотримання строків звернення позивача до суду з цим позовом.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 10.06.2019, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019, залишив позов без розгляду відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Залишаючи позов без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що доказами наявними в матеріалах справи спростовані доводи позивача про те, що він випадково дізнався про протиправні, на його думку, дії відповідача тільки в жовтні 2017 року. Водночас суди попередніх інстанцій дійшли висновку про ненаведення позивачем жодної поважної причини пропуску шестимісячного строку звернення до суду.
Не погодившись із такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 23.12.2019 ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що тільки в жовтні 2017 року йому стало відомо про витяги з нормативної грошової оцінки за 2015-2016 роки.
Позивач стверджує про реєстрацію договору оренди землі від 19.06.2014 № 16-06/14 Надвірнянською міською радою лише 22.08.2016.
Також зазначає, що договір оренди землі було укладено з ним, як з фізичною особою- підприємцем, проте звертає увагу про припинення ним підприємницької діяльності 27.02.2015.
За позицією скаржника, він не міг дізнатися про порушення своїх прав, оскільки припинив підприємницьку діяльність, а отже обов`язок подавати податкові декларації та отримувати будь-які витяги з нормативної грошової оцінки землі, на його думку, були відсутні.
Водночас скаржник зазначає, що витяги, на які посилається суд апеляційної інстанції, були сформовані відповідачем на замовлення Надвірнянської міської ради, а не за його зверненням, а отже їх зміст був йому невідомий.
Стверджує, що податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та претензії він не отримував, а суди, на його думку, дійшли помилкових висновків за відсутності доказів.
Щодо витягу з нормативної грошової оцінки за 2014 рік скаржник зазначає, що він дійсно був складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проте на той час він не звернув уваги на даний документ, оскільки проект землеустрою є об`ємною документацією, яка містить безліч суто технічних матеріалів.
Вважає, щодо суди першої та апеляційної інстанції проігнорували той факт, що протиправні дії відповідача носять триваючий характер, оскільки, за позицією позивача, видаючи витяги за кожний наступний рік відповідач вчиняє одне і те ж правопорушення.
Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
17.02.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, де він зазначає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблений ПП "Західземпроект" на замовлення позивача на підставі рішення Надвірнянської міської ради від 24.05.2005 №1524-ХХV(ІІІ)-05, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування майстерні по ремонту автомобілів. Звертає увагу, що складовою проекту землеустрою був витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку від 21.03.2014 №03-5/234, що виданий відділом Держземагенства у Надвірнянському районі.
Відповідач стверджує, що скаржник ще у 2014 році одержав вказаний витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, був ознайомлений з його даними та змістом, проте звернувся до суду 14.11.2017.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 " 923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" та прийняттям наказу голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, здійснено повторний автоматизований розподіл справи та визначено наступний склад суду: головуючий суддя: Чиркін С.М., судді: Єзеров А.А., Бевзенко В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до 08.02.2020), Верховний Суд зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною 3 статті 3 чинного КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 99 КАС України було передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом зазначеної норми, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Згідно частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Водночас слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.
Отже, наслідком пропущення процесуальних строків є залишення позовної заяви без розгляду. Виключенням з цього правила є факт визнання судом причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
За змістом статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, серед іншого, визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно частини 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.