1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



30 липня 2020 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.003424

адміністративне провадження № К/9901/34960/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Дашутіна І.В., Шевцової Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року (головуючий суддя - Братичак У.В.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року (головуючий суддя - Ільчишин Н.В., судді: Гуляк В.В., Коваль Р.Й.)

у справі №1.380.2019.003424

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 5 434,12 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів;

- стягнути грошову допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати до щорічних основних оплачуваних відпусток за періоди з 22 липня 2014 року по 21 липня 2015 року, з 22 липня 2015 року по 21 липня 2016 року та з 22 липня 2016 року по 21 липня 2017 року в розмірі 12 000 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів;

- стягнути середній заробіток за час затримки виплат з 8 листопада 2018 року по 10 квітня 2019 року в сумі 20 487,60 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при виплаті 10 квітня 2019 року компенсації за невикористані відпустки відповідач не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, а також всупереч статті 57 Закону України "Про державну службу" не виплатив грошову допомогу на оздоровлення. За період з 8 листопада 2018 року по 10 квітня 2019 року підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку на виконання судового рішення.

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року, позов задоволено частково.

4. Стягнуто середній заробіток за час затримки виплати сум, що належали при звільненні по день фактичного розрахунку, а саме з 8 листопада 2018 року по 10 квітня 2019 року в розмірі 20 487,60 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

5. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом в.о. начальника Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 9 серпня 2017 року № 43-о позивача звільнено з посади начальника відділу податків та зборів з фізичних осіб за власним бажанням, згідно статті 38 Кодексу законів про працю України.

7. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2018 року зобов`язано Червоноградську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані відпустки з урахуванням абзацу 6 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати. Зобов`язано Червоноградську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

8. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції змінено, доповнивши: абзац другий резолютивної частини рішення словами "у сумі 36 887,76 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів"; абзац третій резолютивної частини рішення словами "у сумі 32 692,32 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів".

9. У повідомлені від 23 квітня 2019 року на виконання запиту позивача про отримання публічної інформації зазначено, що відповідно до рішення апеляційного суду було нараховано 8 квітня 2019 року 56 011,96 грн, які виплачено 10 квітня 2019 року. У липні 2016 року позивач отримав матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки рішення окружного суду було виконано 10 квітня 2019 року, період затримки виплати становить 105 днів (з 8 листопада 2018 року по 10 квітня 2019 року).

11. Відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році, чинної на день звільнення позивача, посадовий оклад керівника відділу у складі департаменту, головного управління, служби, самостійного управління, юрисдикція якого поширювалась на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, становив 4 000 грн. Таким чином середньоденна заробітна плата для визначення розміру компенсації за затримку виплати сум становить 195,12 грн.

12. У разі нарахування сум за рішенням суду підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, а визначальними обставинами для виплати компенсації втрати частини доходів є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів. Нарахування компенсації за судовим рішенням було здійснено відповідачем через банк 8 квітня 2019 року, а виплачено 10 квітня 2019 року, отже проведена без порушення строку.

13. Умовою виплати допомоги на оздоровлення є факт надання працівникові щорічної відпустки (або її частини) та заява особи про надання грошової допомоги. Твердження позивача що матеріальна допомога на оздоровлення обов`язково надається у разі надання щорічної відпустки є неправильним.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що рішення окружного суду від 8 листопада 2018 року не підлягало негайному виконанню та набуло чинності 6 лютого 2019 року після його перегляду в апеляційному поряду.

15. На час прийняття рішення апеляційним судом (6 лютого 2019 року) Червоноградська об`єднана державна податкова інспекція перебувала у стані реорганізації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби", що є тривалим процесом та рахунки у банках вже були закриті, виплата здійснювалась Головним управлінням ДФС у Львівській області у квітні 2019 року, яким у межах своїх повноважень було здійснено усі нормативно-регламентовані дії для забезпечення виконання судового рішення.

16. З урахуванням того що позивач з 24 вересня 2016 року не працював та заробітну плату не отримував у зв`язку з відстороненням від посади, середню заробітну плату необхідно обчислювати відповідно до абзацу 3 пункту 4 Порядку обчислення заробітної плати, а саме виходячи з установленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Судовими рішеннями у адміністративній справі № 1340/3750/18 встановлено що місячний посадовий оклад позивача складає 3 101 грн, а не 4 000 грн, тому середній заробіток за час затримки розрахунку складає 11 037,60 грн.

17. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.


................
Перейти до повного тексту