ПОСТАНОВА
Іменем України
30 липня 2020 року
Київ
справа №640/15124/19
касаційне провадження №К/9901/32466/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2019 (головуючий суддя: Амельохін В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 (головуючий суддя: Губська Л.В., судді: Карпушова О.В., Степанюк А.Г.) у справі №640/15124/19 за заявою Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" до Державної служби геології та надр України про забезпечення позову до пред`явлення позову,
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт" (далі - заявник або ПАТ "Київський річковий порт") до пред`явлення позову звернулося із заявою до суду до Державної служби геології та надр України, в якій з урахуванням уточнень просило зупинити дію пункту 2 наказу Державної служби геології та надр України від 09.08.2019 № 266 "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 672 від 05.11.1996, виданого ПАТ "Київський річковий порт", і пункту 1 Додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 09.08.2019 № 266 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено" до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
В обґрунтування вимог заяви ПАТ "Київський річковий порт" вказало на те, що існує очевидна небезпека заподіяння значної шкоди правам та законним інтересам суб`єкта господарювання, захист та відновлення яких стане неможливим. Заявник також зазначив, що під час проведення перевірки, Державна служба геології та надр України не мала затверджених уніфікованих актів з переліком питань щодо яких може здійснюватися державний нагляд (контроль), а отже припис, складений на підставі незаконної перевірки, не може бути підставою для подальшого зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, задоволено заяву ПАТ "Київський річковий порт". Зупинено дію пункту 2 наказу Державної служби геології та надр України від 09.08.2019 №266 "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №672 від 05.11.1996р., виданого ПАТ "Київський річковий порт" та пункту 1 Додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 09.08.2019 №266 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено".
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зазначеним у заяві ПАТ "Київський річковий порт", буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів ПАТ "Київський річковий порт", за захистом яких воно має намір звернутися до суду, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Державна служба геології та надр України подала касаційну скаргу у якій просить суд касаційної інстанції скасувати ці рішення та відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Київський річковий порт". Касаційна скарга обґрунтована тим, що при здійсненні заходу планової перевірки надрокористувача та при застосуванні до нього санкцій у вигляді зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №672 від 05.11.1996, до усунення виявлених у акті перевірки порушень, суб`єкт владних повноважень діяв в межах та у спосіб визначених законом повноважень, а відтак, зупинення дії наказу Держгеонадр від 09.08.2019 №266 фактично вирішує спір без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову. Також скаржник звернув увагу на те, що суди попередніх інстанцій позитивно вирішуючи питання щодо забезпечення позову не навели мотивів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
ПАТ "Київський річковий порт" правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалося.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судами, перевірив правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.11.1996 ПАТ "Київський річковий порт" отримано спеціальний дозвіл № 672 Державної служби геології та надр України на користування надрами з метою видобування піску, придатного для виробництва будівельних розчинів строком дії до 05.11.2036.
В ході проведення планової перевірки ПАТ "Київський річковий порт", за результатами якої складено акт перевірки 01.07.2019 № 06-06/22/2019-23/п (153) щодо дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), виявлено ряд порушень у сфері надрокористування. На підставі акту складено припис від 01.07.2019 №1245-14/06, яким підприємству надано строк до 01.08.2019 для усунення порушень.
У зв`язку з неусуненням порушень у визначений строк, наказом Державної служби геології та надр України №266 від 09.08.2019 дію спеціального дозволу № 672 було зупинено.
Маючи намір оскаржити зазначений наказ, ПАТ "Київський річковий порт" подало заяву про забезпечення позову в порядку частини другої статті 150 КАС України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Так, відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.