ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2020 року
м. Київ
справа № 824/912/16-а
адміністративне провадження № К/9901/21442/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 824/912/16-а
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання дій неправомірними, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду (суддя Левицький В. К.) від 27 лютого 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Боровицький О. А., Матохнюк Д. Б., Сапальова Т. В.) від 24 травня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Головного управління ДФС у Чернівецькій області щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з розрахунку 50% щомісячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік в органах податкової міліції без врахування періоду попередньої строкової служби в Збройних Силах України з 18 травня 1993 року по 15 грудня 1994 року, тобто 1 рік 6 місяців 27 днів, а також 11 місяців служби в податковій міліції Головного управління ДФС у Чернівецькій області;
- скасувати пункт 2 наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області № 190-о від 25 серпня 2016 року в частині обчислення ОСОБА_1 вислуги років для виплати грошової допомоги та загальної вислуги років;
- зобов`язати Головне управління ДФС у Чернівецькій області донарахувати та виплатити за період строкової служби в Збройних Силах України - 01 рік 06 місяців, податкової міліції - 11 місяців служби не врахованих при обчисленні періоду, за який виплачується одноразова грошова допомога при звільненні з розрахунку 50% щомісячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік, тобто за 2 повних календарних роки.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що з 18 травня 1993 року по 15 грудня 1994 року ОСОБА_1 проходив строкову службу у Збройних Силах України, а з 29 серпня 1995 року по 18 вересня 1999 року проходив дійсну військову службу за контрактом у Збройних Силах України. З 22 вересня 1999 року ОСОБА_1 працював на різних посадах в податковій міліції Головного управління ДФС у Чернівецькій області. 25 травня 2016 року його звільнено з податкової міліції за п. 64 пп. "б" у запас Збройних Сил України. На думку позивача, при звільненні з податкової міліції йому не було виплачено в повному обсязі одноразову грошову допомогу за 2 роки і 5 місяців, що є порушенням Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей".
3. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправними дії Головного управління ДФС України у Чернівецькій області щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з розрахунку 50% щомісячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік в органах податкової міліції без врахування періоду попередньої строкової служби в Збройних Силах України з 18 травня 1993 року по 15 грудня 1994 року, тобто 1 рік 6 місяців 27 днів, а також 11 місяців служби в податковій міліції Головного управління ДФС у Чернівецькій області.
Визнано протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління ДФС України у Чернівецькій області № 190-о від 25 серпня 2016 року в частині обчислення ОСОБА_1 вислуги років для виплати грошової допомоги та загальної вислуги років.
Зобов`язано Головне управління ДФС України у Чернівецькій області до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за 2 повних календарних років служби, а саме за період строкової служби в Збройних Силах України - 01 рік 06 місяців, податкової міліції - 11 місяців служби, не врахованих при обчисленні періоду, за який виплачується одноразова грошова допомога при звільненні з розрахунку 50% щомісячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік.
Стягнуто з Головного управління ДФС України у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1103,00 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 12 червня 2017 року Головне управління ДФС у Чернівецькій області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 липня 2017 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
8. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 13 лютого 2018 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі № 824/912/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Бевзенко В. М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Шарапа В. М., Данилевич Н. А.).
10. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 682/0/78-20 від 28 квітня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 квітня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
12. Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2020 року справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
13. Станом на час розгляду справи, заперечення та/або відзив на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України та/або Верховного Суду не надходили.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 в період з 18 травня 1993 року по 15 грудня 1994 року проходив строкову службу у Збройних Силах України, з 29 серпня 1995 року по 18 вересня 1999 року призначений у Збройні Сили України для проходження дійсної військової служби за контрактом, з 22 вересня 1999 року по 25 серпня 2016 року проходив службу на різних посадах в податковій міліції ГУ ДФС у Чернівецькій області.
15. Наказом начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 28 серпня 2016 року № 190-о "Про звільнення", звільнено з податкової міліції за пунктом 64 підпунктом "б" (через хворобу) у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) старшого слідчого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Чернівецькій області майора податкової міліції Федіна В. Ю. (М-239792) 25 серпня 2016 року. Вислуга років станом на 25 серпня 2016 року в календарному обчисленні становить 22 роки 06 місяців 02 доби. Вислуга років відповідно до п. 10 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстроковї служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" становить 16 повних календарних років служби.
16. 26 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області із листом, в якому просив виплатити в повному обсязі одноразову грошову допомогу при звільнені зі служби за два повні календарні роки служби, а саме неврахований період проходження строкової служби в Збройних Силах України з 18 травня 1993 року по 15 грудня 1994 року, що складає 01 рік 06 місяців та 11 місяців служби в податковій міліції.
17. 11 жовтня 2016 року відповідач надав відповідь (вих. № 1849/10/24-13-05-14), в якій вказав про відсутність підстав для виплати грошової допомоги по звільненню з податкової міліції за період військової служби, оскільки відповідно до наказу командира військової частини А-0270 від 30 серпня 1999 року № 154, при звільненні з військової служби за контрактом позивачу було виплачено грошову допомогу у розмірі 25% за кожен календарний рік служби, яка включала і період строкової військової служби.
18. Вважаючи дії та спірний наказ протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимог, виходили з того, що відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" наявні підстави для задоволення позовних вимог.
20. Суди дійшли висновку, що при звільненні позивача з податкової міліції та виплаті одноразової грошової допомоги, відповідачем не врахований період проходження строкової служби в Збройних Силах України з 18 травня 1993 року по 15 грудня 1994 року - 1 рік 6 місяців, та служба в податковій міліції ГУ ДФС у Чернівецькій області - 11 місяців, відтак наявні правові підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за вказаний період.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
22. Зокрема скаржник зазначив, що оскільки строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з п. 1, 2 Постанови № 393, які включають і період строкової служби, при звільненні з військової служби 30 серпня 1999 року позивач набув право на отримання такої допомоги, яка була йому виплачена у розмірі 25% за кожний календарний рік служби.
23. Також скаржник зазначив, що судами безпідставно взято до уваги довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, оскільки у цих довідках йдеться про неможливість підтвердити виплату грошової допомоги позивачу у 1999 році, проте це не значить така грошова допомога не виплачувалась.
24. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями про задоволення позовних вимог.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.