ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2020 року
м. Київ
справа № 624/84/17
адміністративне провадження № К/9901/33392/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 624/84/17
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Кегичівського районного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Куст Н.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Бондара В.О., суддів: Кононенко З.О., Калитки О.М.)
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов"язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", оформлене пунктом 13 протоколу № 106 від 25 листопада 2016 року;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей";
- зобовязати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з "Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року у звязку з встановленням йому другої групи інвалідності та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 ;
- зобовязати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення.
2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ним було подано до Харківського обласного військового комісаріату заяву та повний перелік документів необхідних для прийняття рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", втім відповідач безпідставно повернув подані документи на доопрацювання.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 11 квітня 2017 року Кегичівський районний суд Харківської області вирішив: позов задовольнити частково.
Скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", оформлене пунктом 13 протоколу № 106 від 25 листопада 2016 року.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".
Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути подані ОСОБА_1 документи для призначення йому одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з "Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року у зв`язку з встановленням йому другої групи інвалідності, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь держави судові витрати в розмірі 640 грн.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач проходив службу у Збройних силах СРСР, правонаступником яких в подальшому стало Міністерство оборони України, то обов`язком Міністерства оборони України та військових комісаріатів в даних правовідносинах є розгляд питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які отримали інвалідність внаслідок поранення під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії в розмірі, встановленому ст. 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 06 червня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Постанову Кегичівського районного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року по справі № 624/84/17 залишити без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 03 березня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Кегичівського районного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач проходив службу у прикордонних військах Комітету державної безпеки СРСР, а тому виплата одноразової грошової допомоги має здійснюватися Державною прикордонною службою України, а не Міністерством оборони України. Також відповідач вказує на відсутність довідки про обставини поранення.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства оборони України на постанову Кегичівського районного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року.
05 березня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: Гімон М.М. (головуючий суддя), Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 18.06.2019 № 751/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
Верховний Суд ухвалою від 29 липня 2020 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 в період з 25 жовтня 1981 року по 24 лютого 1984 року проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР в військовій частині 2072, в тому числі на території Республіки Афганістан з 19 січня 1983 року по 20 лютого 1984 року та приймав участь в бойових діях, що підтверджується копією військового квитка та копіями довідок № 110, № 111.
Відповідно до витягу з протоколу № 2470 від 14 жовтня 2013 року засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, отримана колишнім військовослужбовцем ОСОБА_1 мінно-вибухова травма (контузія головного мозку - 1983р.), що призвело в подальшому до розвитку наслідків перенесеної контузії у вигляді ряду захворювань, перелічених у даному протоколі так пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
Згідно довідки до акту огляду МСЕК Серії 10 ААБ № 191987 ОСОБА_1 з 17 січня 2014 року вперше встановлена третя група інвалідності на строк до 01 лютого 2016 року. А з 16 грудня 2015 року встановлена друга група інвалідності до 01 січня 2018 року.
Позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату з заявою та пакетом документів про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Листом Харківського обласного Харківського обласного військового комісаріату №184/ВСЗ від 26 січня 2017 року позивача повідомлено про те, що Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 25 листопада 2016 року протокол № 106 п.13 розглянуто подані ОСОБА_1 документи та вирішено за необхідне повернути документи на доопрацювання, у зв`язку з тим, що витрати, пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу у Прикордонних військах, здійснюються Державною прикордонною службою України, а також не надано документа, що свідчить про обставини травми.
Не погодившись з правомірністю вказаного рішення позивач звернувся до суду з даним позовом.
10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
11. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ України виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
Пунктом 1 частини першої статті 16 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.