1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 160/771/19

провадження № К/9901/21396/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Добродняк І.Ю., Бишевської Н.А., Семененка Д.В. від 25 червня 2019 року,



УСТАНОВИВ:



ІСТОРІЯ СПРАВИ



Короткий зміст позовних вимог



1. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № Я-6925/20 від 03 травня 2018 року про відмову їй у поновленні виплати пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витребувати або відновити її пенсійну справу, перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни, з врахуванням всього стажу, зазначеного у трудовій книжці, заробітної плати для обчислення пенсії, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до статей 27, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01 жовтня 2017 року.



Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій



2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2019 року позов задоволено частково.



Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № Я-6925/20 від 03 травня 2018 року про відмову в поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 .



Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витребувати або відновити пенсійну справу, перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07 жовтня 2009 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни, з врахуванням всього стажу, зазначеного у трудовій книжці, заробітної плати для обчислення пенсії, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до статей 27, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01 жовтня 2017 року.



Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з надбавкою як дитині війни, з врахуванням стажу, зазначеного у трудовій книжці, заробітної плати для обчислення пенсії, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, доплатою до пенсії за понаднормативний стаж відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" починаючи з дати звернення - з 03 травня 2018 року.



У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.



3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2019 року скасовано.



Прийнято постанову про часткове задоволення позову.



Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №Я-6925/20 від 03 травня 2018 року про відмову в поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 .



Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витребувати або відновити пенсійну справу та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року.



У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.



4. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи постанову про часткове задоволення позову апеляційної інстанції виходив з того, що після прийняття та опублікування Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 і невідновлення виплати пенсії позивачу остання повинна була дізнатися про порушення свого права.



Наявність обов`язку в Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відновити позивачу виплату пенсії не позбавляло останню необхідності щодо захисту свого права та звернення до органів Пенсійного фонду України.



Також вказав на те, що оскільки представник позивача звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії у жовтні 2017 року, так саме з цього часу слід поновити позивачу виплату такої пенсії.



Короткий зміст вимог касаційної скарги



5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулася із касаційною скаргою, в якій просить змінити його в частині строку, з якого має бути поновлена виплата пенсії.



СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ



6. Встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 .



По досягнення пенсійного віку позивачу було призначено пенсію за віком.



7. У квітні 2001 року ОСОБА_1 виїхала за кордон на постійне місце проживання до Ізраїлю, у зв`язку з чим виплату пенсії було припинено на підставі статей 49, 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".



09 жовтня 2017 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про перерахунок та поновлення виплати пенсії за віком, взяття на облік як пенсіонера.



Рішенням Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 54 від 20 жовтня 2017 року в поновленні виплати пенсії було відмовлено з посиланням на пункт 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій № 22-1.



Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року у справі № 208/6929/17, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 54 від 20 жовтня 2017 року про відмову поновлення виплату пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути її заяву від 09 жовтня 2017 року та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.



За результатом виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову у поновленні виплати раніше призначеної пенсії позивачу, оскільки за документами, наданими для поновлення виплати пенсії, не підтверджено її місце проживання (реєстрації) на території України.



Вважаючи, що вказаною відмовою порушено її право на пенсію, позивач звернулась до адміністративного суду з даним позовом.



ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ



13. В обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що до спірних правовідносин не повинні застосовуватися строки звернення до суду, оскільки право має бути відновлене з часу прийняття Рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009. Вказує на статтю 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", згідно якої невиплачена пенсія через вину пенсійного фонду виплачується без застосування строків. Також скаржником вказано на помилковість висновку суду про відмову в частині позовних вимог щодо складових пенсії при її поновленні та перерахунку.



14. У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, вказуючи на законність судового рішення апеляційного суду, у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 просить відмовити.



На думку відповідача, після прийняття та опублікування Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 і невідновлення виплати пенсії позивачу остання повинна була дізнатися про порушення свого права. При цьому, позивач не надала жодних доказів, які б підтверджували факт неможливості подачі позовної заяви до суду в шестимісячний строк з об`єктивних підстав.



Також вказує на обґрунтованість судового рішення в частині відмови у задоволенні позову, оскільки питання розміру пенсії, що підлягає виплаті позивачу, належить до компетенції пенсійного органу при поновленні пенсії, нарахуванні та виплаті відповідних сум.



ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ



Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.



15. Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.



16. Статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.



17. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 цього Закону виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.



18. Згідно зі статтею 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.



19. Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.



20. Як зазначено в пункті 3.3. цього Рішення, оспорюваними нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.



21. У рішенні ЄСПЛ від 07 листопада 2013 року у справі "Пічкур проти України" (заява № 10441/06, пункти 41- 43, 52) Суд акцентував увагу на тому, що: якщо в Договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, обумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства; хоча Перший протокол не включає в себе право на отримання будь-яких видів виплат з соціального страхування, якщо держава вирішує створити механізм соціальних виплат, вона повинна зробити це у спосіб, що відповідає статті 14 […]; сторони провадження не оскаржували того, що якби заявник продовжив проживати на території України, він і надалі б отримував пенсію; із цього випливає, що інтереси заявника належать до сфери застосування статті 1 Першого протоколу та права на майно, яке вона гарантує; Судом встановлено, що Уряд не надав ніякого обґрунтування позбавлення заявника його пенсії лише через те, що він проживав за кордоном; ані Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року не вказує на те, що національні органи наводили відповідні причини для виправдання відмінності у ставленні, на яку заявник скаржився, ані Уряд під час провадження в Суді не навів жодних таких обґрунтувань.



У пункті 53 цього рішення також наголошено, що Суд неодноразово повторював, що Конвенція є живим інструментом, який повинен тлумачитися "з огляду на умови сьогодення" (див. рішення ЄСПЛ від 25 квітня 1978 року у справі "Тайрер проти Сполученого Королівства" (№5856/72), а підвищення мобільності населення, більш високі рівні міжнародного співробітництва та інтеграції, а також розвиток банківського обслуговування та інформаційних технологій більше не виправдовують здебільшого технічних обмежень щодо осіб, які отримують соціальні виплати, проживаючи за кордоном, що могли вважатися розумними на початку 1950-х років.



22. У рішенні ЄСПЛ від 20 січня 2012 року у справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (пункт 70 цього рішення).



23. Відповідно до частин першої та другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.



Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.



24. Згідно із частиною другою статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.


................
Перейти до повного тексту