1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



30 липня 2020 року

м. Київ



Справа № 904/5598/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

за дорученням судді помічник судді Горейко М. В.



за участю представників:

прокурора: Баклан Н. Ю.



розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області



на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019

у складі колегії суддів: Березкіної О. В. - головуючої, Іванова О. Г., Антоніка С. Г.

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019

у складі судді Бєлік В. Г.



у справі за позовом Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

1. Східного офісу Державної аудиторської служби України

2. Кам`янської міської ради

до

1. Комунального закладу "Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня-колегіум № 16" Кам`янської міської ради

2. Фізичної особи-підприємця Бурківського Богдана Йосиповича

про визнання недійсним договору постачання № 4 від 25.01.2018



ІСТОРІЯ СПРАВИ



Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог



1. У грудні 2018 року керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Східний офіс Державної аудиторської служби України, позивач 1) та Кам`янської міської ради (далі - Кам`янська міська рада, позивач 2) до Комунального закладу "Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня-колегіум № 16" Кам`янської міської ради (далі - КЗ "Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня-колегіум № 16", відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця Бурківського Богдана Йосиповича (далі - ФОП Бурківський Б. Й., відповідач 2) про визнання недійсним договору постачання від 25.01.2018 № 4.



2. Позовні вимоги мотивовані укладенням між КЗ "Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня-колегіум № 16" та ФОП Бурківський Б. Й. договору постачання продуктів харчування від 25.01.2018 № 4 з порушенням статей 656, 669 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 1, 2, 3 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 щодо порядку закупівлі товарної продукції (продуктів харчування), визначення в договорі предмету закупівлі та у специфікаціях до договору кількості продукції та її найменування.



3. В обґрунтування підстав для звернення з цим позовом прокурор посилається на порушення економічних інтересів держави щодо ефективного використання бюджетних коштів зумовлене укладенням між відповідачами 1, 2 договору постачання від 25.01.2018 № 4 з недотриманням вимог законодавства та невжиття Східним офісом Державної аудиторської служби України як органом державного фінансового контролю та Кам`янською міською радою як контролюючим суб`єктом по відношенню до замовника (відповідача 1) враховуючи, що останній є комунальним закладом, який фінансується з міського бюджету та засновником його є позивач 2, самостійно заходів, направлених на захист законних інтересів держави, зокрема, щодо оскарження в судовому порядку результатів публічної закупівлі та укладеного за наслідками її проведення договору постачання продукції від 25.01.2018 № 4.



4. Нормативно-правовим обґрунтуванням поданої позовної заяви прокурором визначено приписи статей 19 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 1, 2, 3, 7, 36 Закону України "Про публічні закупівлі", статей 203, 215, 216, 236, 655, 656, 669, 712 ЦК України, статей 179, 180, 259 ГК України, статей 7, 26 Бюджетного кодексу України, статей 10, 17, 60, 62 Закону України "Про місцеве самоврядування", пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, статей 4, 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).



Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій


5. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі № 904/5598/18 позов керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України та Кам`янської міської ради до КЗ "Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня-колегіум № 16" Кам`янської міської ради та ФОП Бурківського Б. Й. про визнання недійсним договору постачання від 25.01.2018 № 4 залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 ГПК України.



6. Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду, оскільки представництво прокурором інтересів держави в суді може бути здійснюватися тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом та доведення яких здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог статті 74 ГПК України, тоді як матеріали справи належних та допустимих доказів необхідності такого звернення не містять. Окрім того, прокурором невірно визначено позивачів у справі.



7. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 21.05.2019 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі № 904/5598/18 залишив без змін погодившись з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для залишення позову прокурора без розгляду та невірного визначення прокурором в якості позивача Східного офісу Державної аудиторської служби України.



Короткий зміст вимог касаційної скарги



8. 18.06.2019 заступник прокурора Дніпропетровської області поштовим відправленням через апеляційний господарський суд звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 18.06.2019 № 08-475вих19 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі № 905/383/18, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.



Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав



9. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.



10. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).



11. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).



12. За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.



13. Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.



14. Отже, учасник справи, який не є скаржником, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).



15. Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

16. Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 904/5598/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області, повідомлено учасників справи про право на подання відзивів на касаційну скаргу до 08.08.2019, тобто значно раніше дати запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 карантину на усій території України, якою є 12.03.2020. Тому положення пункту 4 розділу X ГПК України щодо продовження процесуального строку, зокрема на подання відзиву, на період дії карантину застосуванню під час розгляду цієї касаційної скарги не підлягають.



17. Ця ухвала суду касаційної інстанції від 19.07.2019, як і інші судові рішення касаційного суду у справі № 904/5598/18, надіслана на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.



18. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.



19. У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.



20. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).



21. З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України, зокрема і права на подання відзиву на касаційну скаргу.



22. Станом на момент розгляду скарги заступника прокурора Дніпропетровської області до суду касаційної інстанції від відповідача 2 надійшов відзив на касаційну скаргу.



23. 30.07.2020 в судове засідання з`явився прокурор, який надав пояснення у справі. Інші учасники справи право на участь у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції відповідно до статті 197 ГПК України, не реалізували. Клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи призначеного на 30.07.2020 від учасників справи не надходило.



24. Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.



25. Крім того суд акцентує увагу на тому, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".



26. На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду" яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.



27. Таким чином, учасники справи не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.



28. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").



29. Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").



30. Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.



31. Із наявних матеріалів справи вбачається, що учасники справи, які не забезпечили своєї явки в судове засідання, не повідомляли про їх намір взяти участь у судовому засіданні, не зазначили причин, з урахуванням обставин послаблення протиепідемічних заходів, які безпосередньо перешкоджають їх участі в судовому засіданні безпосередньо або через представників, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.



32. У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).



33. У даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою суду від 21.07.2020 на 30.07.2020 обов`язковою не визнавалась.



34. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності решти представників учасників справи.



АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу



Доводи заступника прокурора Дніпропетровської області



35. Заступник прокурора Дніпропетровської області в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права зазначаючи, зокрема, таке:

- процесуальна можливість керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звертатись з позовом до суду прямо передбачена статтею 1311 Конституції України, Законом України "Про прокуратуру" та статями 4, 44, 53, 55 ГПК України.

- питання про наявність у прокурора права заявляти в позові конкретну матеріально-правову вимогу в інтересах визначеного позивача або правильність обраного способу захисту, не свідчить про відсутність у прокурора процесуальної можливості звертатись з позовом до суду та не може бути підставою для залишення позову без розгляду;

- судами помилкового ототожнена відсутність підстав для представництва з відсутністю у керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області процесуальної дієздатності;

- перед звернення до суду прокурором направлялись на адресу позивачів повідомлення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", в яких повідомлялось про виявлені порушення, підстави для представництва в особі цих органів та зверталась увага на можливості оскарження до суду підстав для представництва прокурором інтересів держави у даних правовідносинах. Позивачами не оскаржено підстав для застосування прокурором представницьких повноважень;

- законодавством не встановлено переліку доказів, які прокурор повинен надати суду на підтвердження нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави відповідними суб`єктами владних повноважень.

- судом першої інстанції жодними чином не обґрунтовано неналежне визначення прокурором позивачів в особі яких подано позов.



Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи ФОП Бурківського Б. Ю.



36. У відзиві на касаційну скаргу Бурківський Б. Ю. заперечує щодо доводів касаційної скарги прокурора та вважає її необґрунтованою, такою, що не підлягає задоволенню, зазначаючи, зокрема, таке:

- прокурором не надано доказів наявності підстав для звернення в інтересах держави в особі визначених ним позивачів;

- прокурором не наведено причин, які перешкоджали захисту інтересів держави належними суб`єктами;

- згідно норм частини третьої, четвертої статті 53 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний обґрунтувати підстави представництва інтересі держави в суді.



ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції



37. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень ГПК України внесені зміни.



38. Водночас пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.



39. Оскільки заступник прокурора Дніпропетровської області з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі № 904/5598/18 звернувся до Верховного Суду 18.06.2019, тобто до набрання чинності Законом від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд цієї скарги судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції чинній до 08.02.2020.



40. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.



41. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.



42. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.



43. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.



Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій



44. Предметом судового розгляду цій справі є поданий прокурором позов в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України та Кам`янської міської ради до КЗ "Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня-колегіум № 16" Кам`янської міської ради та ФОП Бурківський Б. Й. про визнання недійсним договору постачання від 25.01.2018 № 4, обґрунтований укладенням між відповідачами 1, 2 договору постачання продуктів харчування від 25.01.2018 № 4 з порушенням законодавства, зокрема, Закону України "Про публічні закупівлі", що стало наслідком порушення економічних інтересів держави щодо ефективного використання бюджетних коштів.



45. Залишаючи позов прокурора без розгляду суд першої інстанції з яким погодився апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду з огляду на не доведення прокурором правових підстав для представництва інтересів держави в суді та невірне визначення позивачів в особі яких подано позов.



46. У поданій касаційній скарзі прокурор не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вказує, що в розрізі положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частини четвертої статті 53 ГПК України ним у позовній заяві належним чином обґрунтовані підстави для представництва інтересів держави, в тому числі нездійснення позивачами захисту інтересів держави. Крім того вказує, що судом першої інстанції жодними чином не обґрунтовано неналежне визначення прокурором позивачів в інтересах яких подано позов.



47. Отже, враховуючи зміст правовідносин, що склалися між учасниками справи, висновки судів попередніх інстанцій та доводи касаційної скарги, необхідним є з`ясування питання наявності підстав звернення прокурора з позовом до суду та наявності (відсутності) підстав для залишення позову прокурора без розгляду.



Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду



48. Згідно з частиною першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.



49. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.



50. Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).



51. Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 1311, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.



52. Згідно із частинами третьою, п`ятою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.



53. Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.



54. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).



55. Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).


................
Перейти до повного тексту