ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/1470/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
за участю представників:
позивача - Єфременка О.О.,
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
на рішення Господарського суду Львівської області
(суддя - Яворський Б.І.)
від 07.11.2019,
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кордюк Г.Т., судді - Кравчук Н.М., Плотніцький Б.Д.)
від 10.02.2020,
та касаційну скаргу Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради,
на постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кордюк Г.Т., судді - Кравчук Н.М., Плотніцький Б.Д.)
від 10.02.2020,
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
до Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради
про стягнення 7 519 049,82 грн,
В С Т А Н О В И В:
у липні 2019 року акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради 7 519 049,82 грн, з яких 4 606 460,10 грн - основний борг, 846 861,99 грн - пеня, 443 063,86 грн - 3% річних та 1 622 663,87 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором постачання природного газу № 5196/1617-ТЕ-21 від 12.10.2016, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з 3 % річних, інфляційними втратами, пенею.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.11.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 4 606 460,10 грн основного боргу, 423 430,99 грн пені, 1 539 407,00 грн інфляційних втрат, 443 063,86 грн 3% річних та 111 536,89 грн судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 змінено пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 07.11.2019 та викладено в іншій редакції: "Стягнути з Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Індустріальна, 1-а, корпус А, код ЄДРПОУ 05445563) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 4 606 460,10 грн основного боргу, 423 430,99 грн пені, 1 622 663,87 грн інфляційних втрат, 443 063,86 грн 3% річних та 106 435,92 грн судового збору".
В решті рішення Господарського суду Львівської області від 07.11.2019 залишено без змін.
26.02.2020 КП "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради подало касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині стягнення інфляційних втрат і залишити в цій частині рішення суду першої інстанції.
Підставами для часткового скасування постанови суду апеляційної інстанції зазначає застосування апеляційним господарським судом ч. 2 ст. 625 ЦК України без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 924/532/19 (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України).
16.03.2020 АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 07.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020, в якій просить судові рішення скасувати в частині відмови у стягненні 423 431, 00 грн пені та прийняти в цій частині нове рішення про їх задоволення. В решті постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Підставами для часткового скасування судових рішень зазначає застосування господарськими судами ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України без врахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14 (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наявність зазначених у касаційних скаргах підстав касаційного оскарження судових рішень (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження, порушене на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України за касаційною скаргою КП "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради необхідно закрити, а касаційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" подану з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12.10.2016 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) і Комунальним підприємством "Дрогобичтеплоенерго" (споживач) було укладено договір № 5196/1617-ТЕ-21 постачання природного газу, за умовами якого постачальник (позивач) зобов`язувався поставити споживачу (відповідач) у 2016-2017 роках природний газ, а споживач - оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 договору).
На виконання договору № 5196/1617-ТЕ-21 у 2016-2017 роках позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 32 315 396,02 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 на суму 2 488 840,62 грн, від 30.11.2016 на суму 5 228 139,83 грн, від 31.12.2016 на суму 6 614 186,98 грн, від 31.01.2017 на суму 8 656 272,78 грн, від 28.02.2017 на суму 5 858 588,78 грн, від 31.03.2017 на суму 3 469 367,03 грн (а.с. 29-34, т. 1).
Відповідач оплатив поставлений газ частково, на суму 27 708 935,92 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача.
Оскільки відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, чим порушив умови договору № 5196/1617-ТЕ-21 та вимоги ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача 4 606 460,10 грн основного боргу, 423 430,99 грн пені, 1 539 407,00 грн інфляційних втрат, 443 063,86 грн 3% річних.
Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 4 606 460,10 грн основного боргу, 423 430,99 грн пені, 443 063,86 грн 3% річних. Водночас, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, врахувавши, що при розрахунку інфляційних втрат береться сума боргу збільшена на індекс інфляції попереднього місяця, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1 622 663,87 грн інфляційних втрат, змінивши при цьому рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат.
У касаційній скарзі АТ "НАК "Нафтогаз України" оскаржує судові рішення в частині зменшення пені, а КП "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради - постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнутих інфляційних втрат з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Частиною 1 ст. 300 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, з урахуванням вимог ст. 300 ГПК України, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у частині відмови у стягненні пені та постанова суду апеляційної інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
КП "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, вказало, що в оскаржуваній постанові суд застосував ч. 2 ст. 625 ЦК України та стягнув з КП "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради 1 622 663,87 грн інфляційних втрат без урахування висновку щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 924/532/19.