ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 920/180/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Кушніра І.В., Случа О.В.
секретар судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Дудченко В.В.,
відповідача - Танчика О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 (судді: Калатай Н.Ф., Мартюк А.І., Зубець Л.П.)
та рішення Господарського суду Сумської області від 17.10.2019 (суддя Жерьобкіна Є.А.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
про стягнення 4 592 185,65 грн заборгованості
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про визнання недійсним пункту 7.4 договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" про стягнення 3 860 669,70 грн основного боргу за надані в період листопада 2017 року, грудня 2017 року, січня - квітня 2018 року, листопада 2018 року та грудня 2018 року за договором на транспортування природного газу магістральними газопроводами №SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012, але неоплачені послуги, 465 403,33 грн - пені, 79 878,97 грн - 3 % річних та 186 233,65 грн - інфляційних втрат.
1.2. Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" подало до суду зустрічний позов про визнання недійсним пункту 7.4 договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № SUM/2012/1028/1208000896 від 01.08.2012, згідно з яким пеня нараховується газотранспортним підприємством протягом шести місяців, що передують моменту пред`явлення газотранспортним підприємством претензій та/або звернення газотранспортного підприємства з позовом до суду, як такого, що змінює порядок обчислення позовної давності, що суперечить положенням частини другої статті 260 Цивільного кодексу України, згідно з якою порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 у справі №920/180/19, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 1 327 836,25 грн заборгованості за послуги з транспортування природного газу, надані у листопаді-грудні 2017 року, січні-квітні, листопаді та грудні 2018 року, 245 862,25 грн пені, 152 466,08 грн інфляційного збільшення суми боргу, 79 878,97 грн 3 % річних. Провадження у справі за первісним позовом в частині стягнення 2 532 833,45 грн заборгованості за послуги з транспортування природного газу, надані у листопаді-грудні 2017 року, січні-квітні, листопаді та грудні 2018 року закрито. У задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
2.2. Судові рішення господарських судів попередніх інстанцій мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку з оплати наданих позивачем послуг з транспортування природного газу у встановлений договором строк.
Поряд з цим, при розгляді первісного позову суд першої інстанції не прийняв до уваги подану відповідачем за первісним позовом заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, яка обґрунтована положеннями частини п`ятої статті 315 Господарського кодексу України, зазначивши про те, що договір за своєю правовою природою не містить ознак договору перевезення вантажів, а є договором про надання послуг.
2.3. Щодо зустрічного позову, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з його обґрунтованості, оскільки умова про зміну початку перебігу строку нарахування пені, узгоджена сторонами у пункті 7.4 договору, суперечить частині шостій статті 232 Господарського кодексу України, проте, ураховуючи подану відповідачем заяву про застосування позовної давності та приписи частин третьої та четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, відмовив у його задоволенні.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та позиція інших учасників
3.1. У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" просить скасувати судові рішення попередніх судових інстанцій в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
Касаційна скарга обґрунтована відсутністю висновку Верховного Суду в частині застосування до правовідносин з транспортування природного газу магістральними трубопроводами вимог частини п`ятої статті 315 Господарського кодексу України.
Крім того, скаржник в якості підстави подання касаційної скарги також зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій при вирішенні справи не застосували до спірних правовідносин норми статті 306 Господарського кодексу України, не зважаючи на висновки Верховного Суду щодо застосування вказаної статті у подібних правовідносин, викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №914/1853/17, від 21.03.2018 у справі №914/813/17, від 26.03.2018 у справі №927/670/17, від 14.03.2018 у справі №927/665/17.
3.2. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення попередніх судових інстанцій в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Скарга обґрунтована необхідністю відступити від висновку щодо застосування частини шостої статті 232 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах щодо періоду часу, за який нараховується пеня, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №902/669/18 та застосованого Північним апеляційним господарським судом при ухваленні оскаржуваної постанови в частині незадоволених позовних вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом пені у розмірі 219 541,08 грн та 33 767,57 грн інфляційних втрат.
Обґрунтовуючи необхідність відступити від зазначеного висновку Верховного Суду заявник посилається на те, що, на його думку, він прямо суперечить статті 6 Цивільного кодексу України, оскільки нарахування штрафних санкцій за домовленістю сторін спірного договору не припиняється через 6 місяців з дня, коли зобов`язання повинно було виконане, а припиняється в межах строку позовної давності.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Акціонерне товариство "Укртрансгаз" акцентує необґрунтованість наведених Акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" доводів та просить відмовити у її задоволенні.
3.4. Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" у відзиві на касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" зазначає про відсутність підстав для відступу від висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №902/669/18 щодо застосування частини шостої статті 232 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах.
4. Обставини встановлені судами
4.1. 01.08.2012 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - Газотранспортне підприємство) та Акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - Замовник) укладений договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №SUM/2012/1028/1208000896 (з протоколом розбіжностей), відповідно до умов якого Газотранспортне підприємство зобов`язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами газу Замовника від пунктів приймання передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій, а Замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та в порядку, передбаченому умовами цього договору.
4.2. За домовленістю сторін послуги по транспортуванню природного газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (пункт 3.1 договору).
4.3. Відповідно до пункту 3.4. договору акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством.
4.4. Пунктом 5.1 договору визначено, що розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
4.5. Згідно з пунктом 5.2 договору, тарифи, визначені в пункті 5.1 договору, є обов`язковими для сторін з дати набрання ними чинності. Визначена на їх основі вартість послуги буде застосовуватись сторонами при складанні актів наданих послуг та розрахунках за ці послуги згідно з умовами договору.
4.6. Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (пункт 5.5 договору).
4.7. Відповідно до пункту 5.6 договору, у випадку, якщо замовник є гарантованим постачальником, то замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування кошів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
4.8. Пунктами 6.3.2 та 6.3.3. договору визначено, що замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість наданих послуг згідно з умовами договору, оформити надані послуги з транспортування газу актами наданих послуг.
4.9. У пункті 11.3. договору на підставі статті 259 Цивільного кодексу України сторони домовились, що строк позовної давності за цим договором та по стягненню неустойки (штрафу, пені) встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.
4.10. На виконання умов договору Газотранспортним підприємством на протязі листопада 2017 року, грудня 2017 року, січня - квітня 2018 року, листопада 2018 року та грудня 2018 року надані послуги на загальну суму 10 353 367,40 грн, проте замовником несвоєчасно здійснювалась оплата отриманих послуг у встановлений договором строк
5. Позиція Верховного Суду
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №920/180/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Зуєва В.А. (головуючого), суддів - Багай Н.О., Дроботової Т.Б., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2020.
У зв`язку з відпусткою судді Дроботової Т.Б. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №920/180/19 визначено колегію суддів у складі: Зуєва В.А. (головуючого), суддів - Багай Н.О., Случа О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2020.
У зв`язку з відпусткою судді Багай Н.О. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №920/180/19 визначено колегію суддів у складі: Зуєва В.А. (головуючого), суддів - Кушніра І.В., Случа О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2020.
Крім того, з урахуванням карантину запровадженого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19" з 12.03.2020, а також внесення змін та доповнень до Господарського процесуального кодексу України, зокрема щодо процесуальних строків відповідно до пункту 11 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" у зв`язку із неодноразовим відкладенням судових засідань внаслідок необхідності дотримання карантинних заходів, подання відзивів на касаційні скарги та додаткових пояснень до них та виконання вимог Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в розумний строк.
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" необхідно закрити, а касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" слід залишити без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судові рішення попередніх інстанцій в частині зустрічного прозову не оскаржуються жодною зі сторін.
Щодо оскарження Акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія виходить з такого.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
У касаційній скарзі заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування до правовідносин з транспортування природного газу магістральними трубопроводами вимог частини п`ятої статті 315 Господарського кодексу України.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).
5.2. Статтею 21 Закону України "Про транспорт" передбачено, що єдину транспортну систему України становлять: транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен); промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний транспорт; шляхи сполучення загального користування.
Водночас статтею 37 цього ж закону визначено, що відносини в галузі трубопровідного транспорту регулюються Законом України "Про трубопровідний транспорт" та іншими нормативно-правовими актами України.
5.3. Відповідно до преамбули Закону України "Про трубопровідний транспорт" він визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності трубопровідного транспорту.
Систему трубопровідного транспорту України становлять: магістральний трубопровідний транспорт; промисловий трубопровідний транспорт (стаття 2 Закону України "Про трубопровідний транспорт"), а відносини в галузі трубопровідного транспорту регулюються Законом України "Про транспорт", цим Законом та іншими актами законодавства України (стаття 3 Закону України "Про трубопровідний транспорт").
5.4. Статтею 12 Закону України "Про трубопровідний транспорт" передбачено, що господарська діяльність підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту визначається цим Законом та іншими актами законодавства України.
Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.
Економічні та соціальні відносини підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту, що виникають у процесі їх діяльності, ґрунтуються на принципах взаємної вигоди.
5.5. При цьому, магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами, зв`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів.
5.6. Крім того, правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу регулюються Законом України "Про ринок природного газу".
Цим законом передбачено, що транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу (пункт 45 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу").
5.7. Також відповідно до частини другої статті 2 цього закону визначено, що правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, закони України "Про трубопровідний транспорт", "Про природні монополії", "Про нафту і газ", "Про енергозбереження", "Про угоди про розподіл продукції", "Про захист економічної конкуренції", "Про газ (метан) вугільних родовищ", "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.
5.8. Таким чином, законодавство в сфері транспортування природного газу є складною системою яка включає до себе як зазначені акти законодавства, так і інші, які регулюють ті чи інші аспекти господарської діяльності в цій сфері.
5.9. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" замовник - фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи; транспортування природного газу; розподіл природного газу; зберігання (закачування, відбір) природного газу; послуги установки LNG.
5.10. Крім того, згідно зі статтею 32 Закону України "Про ринок природного газу" "Послуги транспортування природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
5.11. Отже, за змістом цих норм відносини між замовником та оператором газорозподільної системи є відносинами з надання послуг та регулюються відповідними нормами наведених законодавчих актів.
5.12. В такий спосіб господарські суди попередніх інстанцій при прийняті рішень у цій справі обґрунтовано посилались на норми Цивільного кодексу України щодо надання послуг, що узгоджується з усталеною правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №924/1064/18, від 24.10.2019 у справі №911/2580/18, від 31.10.2019 у справі №904/5277/18 та від 14.05.2020 у справі №910/15588/18.
Водночас, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню вимоги частини п`ятої статті 315 Господарського кодексу України, оскільки договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами за своєю правовою природою є самостійним видом договору про надання послуг, поняття якого визначено спеціальним законодавством, зокрема, Кодексом газотранспортної системи, Законом України "Про ринок природного газу", та зміст якого визначений на основі типового договору, затвердженого органом державної влади.
5.13. Разом з тим, суди не звернули увагу на те, що відповідно до статті 1 Господарського кодексу України він визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
5.14. Виходячи із системного аналізу статті 315 Господарського кодексу України судова колегія наголошує, що зазначена норма розміщена в Главі 32 цього Кодексу "Правове регулювання перевезення вантажів", яка включена до Розділу VI "Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання".