ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/3205/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Львова Б.Ю.,
за участю помічника судді Курмишевої А.Г. (за дорученням головуючого судді),
представників учасників справи:
позивача - концерну "Військторгсервіс" - Гущи В.О.,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Компанія" - Ніколенко О.В.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства оборони України - Бабко Ю.О.,
розглянув касаційну скаргу концерну "Військторгсервіс" (далі - Концерн)
на рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2019
(суддя Привалов А.І.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020
(головуючий суддя - Мальченко А.О., судді Чорногуз М.Г. і Агрикова О.В.)
зі справи № 910/3205/19
за позовом Концерну
до товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Компанія" (далі - Товариство)
про розірвання договору про спільну діяльність,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство оборони України (далі - Міністерство).
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про розірвання договору про спільну діяльність (простого товариства) від 25.07.2005 № 140/5/877 (далі - Договір).
2. Позов обґрунтовано використанням відповідачем державного нерухомого майна у власних цілях з передачею його в оренду та суборенду іншим господарюючим суб`єктам без будь-якої сплати частини прибутку на користь позивача та без будь-якої сплати податків і зборів, встановлених чинним законодавством, які ведуть спільну господарську діяльність, що є порушенням розділу 5 Договору та свідчить про завдання збитків державі в особі Концерну та Міністерства.
Короткий зміст рішень судових інстанцій
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020, у позові відмовлено.
4. Рішення та постанову мотивовано недоведеністю позивачем суду наявності істотного порушення відповідачем умов Договору, а відтак - відсутністю обставин, з якими закон пов`язує можливість розірвання договору.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Концерн, зазначаючи про прийняття вказаних судових рішень з порушенням норм матеріального права, недотриманням норм процесуального права, за неправильної оцінки доказів, просить ці судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про розірвання Договору.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи, наведені в касаційній скарзі
6. Судами не враховано обставини та докази, пов`язані з порушенням відповідачем Договору, при тому, що останнім (у пункті 12.2) передбачена можливість його розірвання за заявою однієї із сторін Договору у випадку невиконання другою стороною своїх зобов`язань.
7. Судами не взято до уваги, що у розгляді даної справи застосуванню підлягала не стаття 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а норма Договору (пункт 12.2 останнього), яка передбачає можливість його розірвання безвідносно до істотності допущених порушень.
Доводи інших учасників справи
8. У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність та про обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, і просить скаргу залишити без задоволення, а зазначені судові рішення - без змін.
9. Від Міністерства відзив на касаційну скаргу не надходив.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Головним управлінням торгівлі Тилу (за текстом Договору - сторона-1, ГУТТ Міністерства) і товариством з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський гарнізон" (за текстом Договору - сторона-2, ТОВ "Старокостянтинівський гарнізон") було укладено Договір, за умовами якого, зокрема:
- сторони зобов`язалися шляхом об`єднання своїх зусиль та майна, що використовується у спільній діяльності, спільно діяти без створення юридичної особи в сфері організації виробничої та торговельної діяльності, надання послуг, у тому числі з перевалки, збереження майна (вантажів, товарів тощо), стоянки та збереження автотранспорту, надання майна в найм, а також здійснення інших видів діяльності, не заборонених чинним законодавством, для досягнення таких спільних господарських цілей: отримання доходу (прибутку) з метою його використання на розвиток виробництва, підтримки у належному стані основних засобів, що спільно використовуються, а також використання частини прибутку на задоволення соціальних потреб трудових колективів сторін договору (розділ 1);
- даний договір може бути розірваний за заявою однієї із сторін у випадку невиконання другою стороною своїх зобов`язань. У цьому випадку всі невигідні наслідки розірвання покладаються на винну сторону (пункт 12.2).
11. У подальшому до Договору укладалися додаткові угоди, згідно з якими, зокрема:
- усі права та обов`язки за Договором, які виконувало ГУТТ Міністерства, переходять до його правонаступника - Концерну;
- термін дії Договору "становить з дати підписання", і Договір діє до 24.07.2020 включно;
- у зв`язку із припиненням зобов`язань стороною-1 за Договором усі права та обов`язки цієї сторони переходять до правонаступника сторони-1 за Договором - сторони-2, окрім наявної і несплаченої кредиторської заборгованості за Договором;
- у тексті Договору замінено найменування сторони-1 на товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп" (сторона-2, ТОВ "Інтерінвестгруп");
- Концерн, ТОВ "Інтерінвестгруп" і Товариство вирішили у тексті Договору назву сторони-2 ТОВ "Інтерінвестгруп" замінити на назву "Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПА Компані".
12. 01.04.2013 на виконання умов Договору його сторони підписали акт приймання-передачі основних фондів у спільну діяльність Товариства (відповідача зі справи).
13. На час звернення до суду з позовом у даній справі учасниками Договору були Концерн (сторона-1 за Договором) і Товариство (сторона-2 за Договором).
14. За твердженням позивача, ним з метою перевірки стану виконання Договору та використання відповідачем переданого в користування державного нерухомого майна Товариству направлялися відповідні запити про надання інформації, звітів, планів, копій документів, доказів належної сплати податків і зборів, встановлених чинним законодавством, тощо.
Оскільки відповідь на запит у термін, визначений розділом 3 Договору, не надійшла, позивач вважає дане порушення таким, що є підставою розірвання Договору.
15. Крім того, позивач посилається на те, що:
- 22.11.2018 на підставі наказу начальника Головного управління майна та ресурсів від 19.11.2018 з перевірки об`єктів державного нерухомого майна у м. Старокостянтинові, яке перебуває на балансі Концерну та знаходиться згідно з Договором у користуванні Товариства, було створено комісію з представників Концерну і названого Головного управління для перевірки стану використання Товариством відповідного майна;
- під час обстеження цією комісією зазначених об`єктів нерухомості з`ясовано передачу останніх Товариством в оренду підприємствам та фізичним особам-підприємцям для ведення господарської діяльності на підставі договорів з Товариством. Наведене, на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем умов розділу 6 Договору, за яким сторона-2 останнього має право здавати тимчасово вільні площі в оренду третім особам виключно з дозволу Концерну;
- комісією також встановлено, що приміщення комбінату побутового обслуговування у м. Старокостянтинові (складова того ж майна) перебуває у занедбаному стані, відсутні вікна та двері, приміщення не використовується та не охороняється, має місце порушення вимог пожежної безпеки. Це, на думку позивача, є порушенням розділу 5 Договору, яким визначено, що сторона-2 (Товариство) зобов`язалася організувати охорону приміщень, здійснювати в них заходи протипожежної безпеки.
16. Наведені у пунктах 14, 15 цієї постанови обставини, зокрема, стали підставою для подання позову в даній справі.
17. Позивач у розгляді справи не посилався на наявність завданої йому відповідачем шкоди, не зазначив, наскільки він був позбавлений того, на що розраховував за Договором (з огляду на термін, на який укладався Договір, з урахуванням й заборгованості, яку допускав відповідач у певні проміжки часу).
У матеріалах справи відсутні розрахунки збитків, які були б завдані позивачеві у зв`язку з порушенням умов Договору, а також й судові рішення щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором.
Судами не прийнято доводи позивача щодо невиконання відповідачем зобов`язань, визначених статтею 5 Договору, в частині сплати податків і зборів, встановлених законодавством для підприємств, які ведуть спільну діяльність. Зокрема, за інформацією податкового органу станом на 27.04.2018 по Договору податковий борг не обліковується.
Відповідачем доведено суду, а позивачем не спростовано належне виконання відповідачем умов Договору в частині сплати податків до бюджету та перерахування ним на рахунок позивача коштів як частини прибутку за Договором.
18. Порушення, на які посилається позивач, зокрема щодо недотримання норм протипожежної безпеки та відсутності охорони на об`єктах, переданих за Договором, були зафіксовані лише у 2018 році й не свідчать про завдання позивачеві шкоди та істотність порушень умов Договору. Рішень уповноважених органів з вимогами до відповідача про усунення порушень норм протипожежної та санітарної безпеки суду не надано.
19. У постанові Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 у справі № 910/1094/14 встановлено, що: пунктом 6 Договору його сторони передбачили право ТОВ "Інтерінвестгруп" за дозволом Концерну здавати тимчасово вільну площу в оренду третім особам; у матеріалах справи є довіреність від 26.04.2011, відповідно до якої Концерн уповноважив Товариство на ведення спільних справ за Договором, у тому числі - здавати в оренду третім особам тимчасово вільні площі майна, тобто зазначена довіреність підтверджує надання позивачем згоди на передачу вільних площ в оренду (суборенду) третім особам.
20. Судом апеляційної інстанції відхилено клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових (нових) доказів, оскільки: в апеляційній скарзі не обґрунтовано та не доведено неможливості подання деяких з цих доказів суду першої інстанції з об`єктивних причин, а інші докази (документи) з числа поданих позивачем до суду апеляційної інстанції були створені вже після прийняття рішення місцевого господарського суду з даної справи.