ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2020 року
м. Київ
справа № 821/642/16
адміністративне провадження № К/9901/11311/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держгеокадастру в Голопристанському районі Херсонської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс", про зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду у складі судді Хом`якової В.В. від 01.08.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Бойка А.В., Танасогло Т.М., Яковлєва О.В. від 25.10.2016,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до відділу Держгеокадастру в Голопристанському районі Херсонської області (далі - відділ Держгеокадастру, відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонавтотранс" (далі - ТОВ "Херсонавтотранс", Товариство), у якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив:
- зобов`язати відділ Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6522383500:02:002:0126 площею 5,184 га,
- зобов`язати відділ Держгеокадастру виключити з Державного земельного кадастру інформацію про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6522383500:02:002:0126, площею 5,184 га;
2. В обґрунтуванні позову наводились аргументи про те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2232 га, кадастровий номер 6522383500:02:002:0128, яка розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район АДРЕСА_2 . Згідно інформації, наданої відділом Держгеокадастру, йому стало відомо, що його земельна ділянка накладається на іншу земельну ділянку площею 5,184 га з кадастровим номером 6522383500:02:002:0126, яка обліковується під базою відпочинку "Дружба", але згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб такої юридичної особи не зареєстровано.
3. Позивач зазначав і про те, що відбувся фактичний поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6522383500:02:002:0126 в результаті часткового виділення земельних ділянок з кадастровими номерами 6522383500:02:002:0128 та 6522383500:02:002:0135, проте, станом на 10.05.2016, відповідачем не скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6522383500:02:002:0126.
4. Також, позивач посилався на те, що у відділі Держгеокадастру відсутні технічна документація із землеустрою і з оцінки землі, Кадастровий план та Поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером 6522383500:02:002:0126, відсутнє рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, та яким її затверджено.
5. З огляду на зазначене, позивач вважав, що відомості стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6522383500:02:002:0126 не можуть міститись у земельному кадастрі, а тому просив зобов`язати відділ Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6522383500:02:002:0126 площею 5,184 га, та зобов`язати виключити з Державного земельного кадастру інформацію про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.08.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016, у задоволенні позову відмовлено.
7. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки є можливим тільки у випадках, передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр", а саме - у разі поділу земельних ділянок, але в даному випадку обставини, які б могли бути підставами для скасування державної реєстрації земельної ділянки, у спірних правовідносинах відсутні.
8. Суд першої інстанції не знайшов також законних підстав для задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача виправити помилку при веденні Державного земельного кадастру, яка полягає в державній реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6522383500:02:002:0126 без належних документів на земельну ділянку.
9. Окрім цього, під час апеляційного перегляду справи 25.10.2016 представником ОСОБА_1 було подано заяву про відмову від позову, в якій він просив прийняти відмову від позову у зв`язку з добровільним виконанням відповідачем у позасудовому порядку його вимог, а також скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 та закрити провадження у справі.
10. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 заяву позивача про відмову від позову задоволено, а провадження у справі закрито. При цьому, з огляду на встановлену судовим розглядом законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, таку визнано нечинною, як це передбачено статтею 2013 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Не погоджуючись з вищенаведеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 157 КАС України, яка діяла станом на час розгляду справи у судах попередніх інстанцій.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2232 кадастровий номер 6522383500:02:002:0128, яка розташована за адресою
АДРЕСА_2 . Дану земельну ділянку з розташованими на ній чотирма дачними будинками позивач придбав за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 08.05.2014 у громадянки ОСОБА_2
14. У травні 2016 року позивач дізнався від відповідача, що на земельну ділянку площею 5,184 га з кадастровим номером 6522383500:02:002:0126, яка обліковується під базою відпочинку "Дружба", накладається земельна ділянка з кадастровим номером 6522383500:02:002:0128, яка належить позивачу, та земельна ділянка з кадастровим номером 6522383500:02:002:0135, яка належить громадянину ОСОБА_3
15. Також позивач встановив, що такої юридичної особи як база відпочинку "Дружба" не існує.
16. 31.03.16 позивач звернувся до відповідача зі скаргою про приведення відомостей Державного земельного кадастру у частині відомостей про земельну ділянку площею 5,184 га кадастровий номер 6522383500:02:002:0126 до вимог чинного законодавства. На дану заяву відповідачем була надана відповідь від 25.04.16 № 31-2111-0.2-864/2/16 про те, що відповідно до підпункту 1 пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру державна реєстрація скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворились в результаті такого поділу чи об`єднання.
17. Відмова відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, скасувати запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6522383500:02:002:0126, є, на думку позивача, неправомірною, свідчить про ухилення відповідача від вчинення дій, на які він уповноважений законом, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
18. У касаційній скарзі позивач зазначає, що звертаючись із заявою про відмову від позову, ОСОБА_1 просив. Окрім іншого, саме про скасування постанови суду першої інстанції, а не визнання її нечинною.
19. Скаржник висловлює доводи і про те, що апеляційним судом були проігноровані докази, які спростовують висновок суду першої інстанції стосовно законності реєстрації спірної земельної ділянки та правомірності знаходження відомостей про неї у Державному земельному кадастрі.
20. Касаційна скарга, окрім іншого, містить мотиви стосовно того, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу, застосували правові норми, які не належало застосовувати до спірних правовідносин, а саме - статті 24, 27 Закону України від 07.07.2011 №3613-VI "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон №3613-VI), оскільки державна реєстрація спірної земельної ділянки не здійснювалась, у зв`язку з чим, неможливо провести скасування її державної реєстрації в порядку вищевказаних статей.
21. Крім того, ОСОБА_1 звертає увагу на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що спірна земельна ділянка належить третій особі - ТОВ "Херсонавтотранс" на праві користування, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження таких обставин.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
23. В свою чергу, як зазначено у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, в рішенні від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
24. Відтак, для забезпечення права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції, яка визнається і ратифікована Україною, суттєвого значення набуває питання дотримання національними судами правил предметної юрисдикції.
25. Вирішуючи цей спір, суди виходили з того, що такий є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
26. В той же час, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.