ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2020 року
м. Київ
справа №1.380.2019.003146
адміністративне провадження №К/9901/10046/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу №1.380.2019.003146
за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Фенчин Віри-Ярини Володимирівни, Державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Носилевської Руслани Ярославівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство у справах ветеранів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: начальник Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Зуб Володимир Іванович, головний лікар Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова ОСОБА_3, про визнання незаконними і скасування наказів, визнання протиправними і скасування реєстраційних дій, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року (колегія у складі головуючого судді Гуляка В.В., суддів Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі - Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики ЛМР, відповідач 1), державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Фенич Віри-Ярини Володимирівни (далі - державний реєстратор Фенич В.-Я.В., відповідач 2), державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Носилевської Руслани Ярославіни (далі - державний реєстатор Носилевська Р.Я., відповідач 3) в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради №204-к від 31.07.2017;
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради №119-к від 23.07.2018;
- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Фенчин Віри-Ярини Володимирівни від 18.08.2017 №14151070006020073;
- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Носилевської Руслани Ярославівни від 31.10.2018 №14151070007020073;
- зобов`язати державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Фенчин Віру-Ярину Володимирівну скасувати запис від 18.08.2017 №14151070006020073;
- зобов`язати державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Носилевську Руслану Ярославівну скасувати запис від 31.10.2018 №14151070007020073.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: начальника Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Зуба В.І. та головного лікаря Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова - ОСОБА_3.
Ухвалою цього ж суду від 30.07.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство у справах ветеранів України.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ухвалою ЛМР припинено Комунальну 3-тю стоматологічну поліклініку м. Львова (далі - поліклініка) шляхом перетворення її у Комунальне некомерційне підприємство "Стоматологічна поліклініка №3" та утворено ліквідаційну комісію, головою якої призначено директора Департаменту гуманітарної політики ЛМР ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) у зв`язку з чим вчинені відповідні реєстраційні дії. Наказ начальника Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики ЛМР Зуба В.І., яким одночасно призначено на посаду головного лікаря поліклініки ОСОБА_3., контракт з яким пізніше продовжено на два роки є, на думку позивача, протиправним. Державними реєстраторами внесені відповідні реєстраційні записи про зміну керівника юридичної особи та зміну відомостей про керівника, що теж, на переконання позивача, здійснено неправомірно та безпідставно. Державними реєстраторами при внесенні записів до Єдиного державного реєстру не були виконані усі вимоги Закону України "Про державну реєстрацію", не було повідомлено органи ДФС, статистики, Пенсійний фонд про проведення реєстраційних дій стосовно зміни керівника. При тому, що у зв`язку із створенням відповідної ліквідаційної комісії саме до ОСОБА_2 перейшли повноваження щодо управління справами поліклініки. Також ОСОБА_1 вказував на те, що на посаду ОСОБА_3 було призначено за його заявою, тоді як таке призначення має здійснюватися шляхом проведення конкурсу, який не було оголошено та проведено. Позивач є завідуючим терапевтичним відділенням поліклініки, проте зазначає, що ні він, ні будь-хто інший з працівників з оскаржуваними наказами ознайомлені не були. ОСОБА_1 також в позові вказував на те, що призначення ОСОБА_3, порушує права усіх працівників поліклініки через те, що тривалий час не подається щомісячна звітність по сплаті ЄСВ, наявна заборгованість по заробітній платі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 позов задоволено повністю.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 04 березня 2020 року скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, а провадження в адміністративній справі №1.380.2019.003146 за позовом ОСОБА_1 - закрив.
Позивачу роз`яснено, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції загального суду, і такий розгляд справи повинен здійснюватись в порядку цивільного судочинства.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання незаконними і скасування наказів, визнання протиправними і скасування реєстраційних дій, зобов`язання вчинити дії, - стосуються законності призначення і перебування ОСОБА_3 на посаді головного лікаря Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, і такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому, суд апеляційної інстанції окремо звернув увагу на те, що у цій справі не оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) конкурсних комісій чи інших подібних органів, тому, розгляд цієї справи неможливо віднести до юрисдикції визначеної пунктом 9 частини 1 статті 19 КАС України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 , не погоджуючись із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що Комунальна 3-тя стоматологічна поліклініка м. Львова є юридичною особою публічного права, бюджетною установою, створена для забезпечення державного права населення міста Львова на медичну допомогу. Керівник комунального закладу здійснює винятково публічні функції в інтересах територіальної громади міста Львова, не реалізує ніяких приватних ініціатив і є представницькою особою: його наймає на роботу територіальна громада міста Львова (через рішення посадових та/чи службових осіб) з метою забезпечення її права на медичну допомогу, а отже він виконує публічні функції. Заявник також покликається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що предметом спору є також і неналежне виконання державним реєстратором владних повноважень- державної реєстрації юридичної особи. Спір у цій справі на переконання заявника містить винятково публічно- правовий характер, оскільки спірні правовідносини стосуються життєдіяльності територіальної громади міста Львова та її соціальної безпеки. ОСОБА_1 у касаційній скарзі також наголосив на тому, що він не має жодних трудових спорів з роботодавцем у цьому процесі, він як завідуючий стоматологічним відділенням поліклініки не оскаржував та не заявляв про порушення своїх прав у зв`язку з призначенням на посаду головного лікаря ОСОБА_3.
Відповідачі - державні реєстратори надіслали до Суду відзиви на касаційну скаргу, відповідно до яких проти задоволення скарги заперечують, просять постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду залишити без змін. В доводах, наведених у відзивах на касаційну скаргу відповідачами наведені аналогічні за змістом мотиви, у яких реєстратори посилаються на практику Великої Палати Верховного Суду по аналогічних справах. Окремо відповідачами наведений аргумент про те, що оскаржувані у цій справі реєстраційні дії вчинені не за заявою позивача, через що у реєстраторів не виникало публічно-правових відносин саме із ОСОБА_1 .
Третя особа у справі - Міністерство у справах ветеранів України також направив до Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить справу розглядати без участі представника Міністерства. Зазначає, що Міністерство могло би бути третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача у справі виключно щодо питань, які віднесені до його компетенції. Аналіз касаційної скарги показав, що читко визначених вимог, які б стосувалися компетенції Мінветеранів та його посадових осіб не заявлено.
Також позивач надіслав до Верховного Суду заяву, в якій просить врахувати, що ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27 березня 2020 року відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі, спірні правовідносини у якій є подібними із тими, з яких виник спір у цій справі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 14 квітня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою від 28.07.2020 Верховний Суд призначив справу до розгляду в попереднє судове засідання.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ч. 2, 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржуване рішення відповідає, а викладені у касаційній скарзі вимоги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пункт 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначає, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "публічна служба" в розумінні п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України- це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.