ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2020 року
Київ
справа № 460/582/19
провадження № К/9901/15407/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення витрат, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року, постановлену у складі судді Махаринця Д. Є., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Пліша М. А. (головуючий), Ільчишин Н. В., Шинкар Т. І.
І. Обставини справи
1. 11 березня 2019 року Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (надалі також Академія, позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, відповідач), у якому просила стягнути з відповідача витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти, в розмірі 271378,22 гривень.
2. Так, суди встановили, що згідно з довідкою-розрахунком Академії від 8 серпня 2018 року № 1177 відповідач зобов`язувався оплатити суму витрат, пов`язаних з його утриманням у цьому закладі вищої освіти в касу або на рахунок Академії до 8 вересня 2018 року. Також у вказаній довідці-розрахунку зазначено про незгоду відповідача з сумою розрахунку.
3. Зважаючи на те, що відповідач не відшкодував вказані витрати, позивач звернувся до суду з цим позовом.
4. Справа розглядалась судами неодноразово.
5. Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 лютого 2020 року, яку залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, залишив адміністративний позов без розгляду.
6. Такі свої рішення суди мотивували пропущенням з боку позивача установленого процесуальним законом місячного строку звернення до суду та відсутністю підстав для його поновлення.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Позивач, уважаючи зазначені судові рішення ухваленими з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу. Аргументи скарги зводяться до того, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, оскільки до зміни судової практики та підсудності цієї категорії справ із прийняттям Великою Палатою Верховного Суду постанови від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 цей спір підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства та строк позовної давності становив три роки.
8. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про задоволення позову.
9. Верховний Суд ухвалою від 1 липня 2020 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України.
10. Представник відповідача подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наголошуючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
11. Згідно з частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
12. Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
13. Частиною п`ятою цієї ж статті встановлено місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
14. Так, згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
15. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.