ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2020 року
м. Київ
справа № 2а/1312/372/12
адміністративне провадження № К/9901/21876/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області(правонаступник Кам`янка-Бузького ОУПФУ Львівської області) до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування потанови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року (головуючий суддя - Довга О.І., судді Ліщинський А.М., Запотічний І.І.) .
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
19.06.2012 року Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця при винесенні постанови від 06.06.2012 року ВП №32917782 про відкриття виконавчого провадження та її скасування.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Шестаком О.В . відкрито виконавче провадження №32917782 з порушенням ст.21 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, як юридична особа, є територіальним органом центрального органу виконавчої влади Пенсійного фонду України, а не його територіальним підрозділом. Проте, ст. 21 Закону вказано, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими, зокрема, боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, яким Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області не являється.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 02 жовтня 2012 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Відмовляючи в позовних вимогах, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач - боржник по спірному виконавчому провадженні на підставі п.1.1. Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України №11-2 від 27.06.2012 року, є територіальним органом (територіальним підрозділом) центрального органу виконавчої влади, а тому таке виконавче провадження підвідомче відділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відповідно до п.1 ч.2 ст.21 Закону України "Про виконавче провадження".
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року постанову Личаківського районного суду м. Львова від 02 жовтня 2012 року у справі № 1312/372/12 було скасовано, та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги були задоволені повністю.
Визнано протиправними дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестака О.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2012 року № ВП 32917782.
Скасовано постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестака О.В. про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2012 року № ВП 32917782.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виконавчий документ не відповідає встановленим статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимогам, тому державний виконавець у відповідності до ст. 26 цього Закону зобов`язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження. Так, в Положенні про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління ПФУ від 27.06.2002 №11-2 не визначено, що головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади, як вказано в ст.21 Закону, отже виконання вказаного рішення суду не покладається на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
23 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року, в якій просив її скасувати та залишити в силі постанову Личаківського районного суду м. Львова від 02 жовтня 2012 року.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судами не було залучено його до розгляду у справі, проте він був стороною виконавчого провадження №ВП 32917782, а саме, стягувачем. Крім того, скаржник вказав, що позивач - боржник по спірному виконавчому провадженні на підставі п.1.1. Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України №11-2 від 27.06.2012 року, є територіальним органом (територіальним підрозділом) центрального органу виконавчої влади, а тому таке виконавче провадження підвідомче відділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відповідно до п.1 ч.2 ст.21 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку із чим судом першої інстанції було правильно відмовлено у задоволенні позову.
Сторонами по справі до Суду не були надані заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестаком О.В. від 06.06.2012 року відкрито виконавче провадження ВП №32917782 про примусове виконання виконавчого листа №2-а-5522, виданого 24.05.2012 року Личаківським районним судом м.Львова про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2011 року, відповідно до вимог ч.3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року і наказу Міністра оборони України №355 від 25.06.2011 року.
Із матеріалів справи можна встановити, що судове рішення у справі №2-а-5522 ухвалено на користь, ОСОБА_1, який знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян, який одержує пенсію як військовослужбовець Міністерства внутрішніх справ України.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
У відповідності до ч.ч 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.