Постанова
Іменем України
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 617/902/17
провадження № 61-4822св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Вільчанська селищна рада Вовчанського району Харківської області,
третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Шеренков Валерій Олегович,
особа, яка звернулася з апеляційною скаргою - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 22 серпня 2017 року в складі судді Уханьової І. С. та постанову Харківського апеляційного суду
від 11 лютого 2020 року в складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Кіся П. В.,
Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вільчанської селищної ради Вовчанського району Харківської області, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу
Шеренков В. О. про поновлення строку для прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна сестра ОСОБА_3, яка мешкала на
АДРЕСА_1 .
Вказав, що заповіту ОСОБА_4 не залишила, на момент смерті була розлучена, дітей не мала, їхні батьки померли раніше за неї. ОСОБА_1 як брат померлої є спадкоємцем за законом другої черги та має право на спадкування, оскільки спадкоємці першої черги відсутні, із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався.
ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на час відкриття спадщини були зареєстровані за різними адресами та протягом встановленого законом шестимісячного строку позивач не встиг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з поважних причин. Так, на початку листопада
2013 року ОСОБА_1 поїхав до м. Шахтарська Донецької області, хотів повернутися до м. Харкова 20 листопада 2013 року та подати заяву про прийняття спадщини. Однак, у м. Шахтарську Донецької області почалися масові громадські заворушення, порушився транспортний зв`язок і взагалі стало небезпечно пересуватися вулицями. У зв`язку викладеним позивач повернувся до м. Харкова лише на початку грудня 2013 року.
Зазначав, що постановою нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. На час звернення до суду з цим позовом інші особи спадщину після померлої ОСОБА_4 не прийняли, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив: поновити йому строк для прийняття спадщини після ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 22 серпня 2017 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач як спадкоємець другої черги за законом пропустив строк на прийняття спадщини після смерті своєї сестри з поважних причин, тому наявні підстави для визначення йому додаткового строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, таке рішення не порушує права інших осіб.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що відповідно до змісту апеляційної скарги ОСОБА_2 участі у справі не приймала, її не визнано спадкоємцем, постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину вона не оскаржувала, з позовом щодо захисту своїх спадкових прав до суду не зверталася.
Оскаржуваним рішенням місцевого суду лише визначено ОСОБА_1 додатковий строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та у подальшому оформлення спадкових прав здійснювалось ним у позасудовому нотаріальному порядку з отриманням відповідного правовстановлюючого документу - свідоцтва про право на спадщину, яке є чинним. Посилання ОСОБА_2 на порушення оскаржуваним рішенням суду її права власності як спадкоємця першої черги є безпідставними. Надані до апеляційної скарги документи свідчать про те, що на час смерті
ОСОБА_4 її дочка ОСОБА_2 разом з нею не була зареєстрована та не проживала. За захистом своїх спадкових прав з відповідними позовами ОСОБА_2 не зверталася.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції фактично позбавив ОСОБА_2 права на спадкове майно, оскільки поновив позивачу строк на прийняття спадщини. Апеляційний суд помилково погодився з висновками суду першої інстанції, що у спадкодавця не було дітей.
Суди дійшли помилкового висновку, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки до суду не подано доказів на підтвердження заявлених у позові вимог. Крім того, ОСОБА_1 повернувся до м. Харкова та подав заяву при прийняття спадщини у грудні 2013 року, а до суду з позовом звернувся лише у липні 2017 року, проте суди цим обставинам не дали належної оцінки.
Суди помилково зазначили про те, що ОСОБА_2 не зверталась із заявою про оскарження дій нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину та із з заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки наявність чинного рішення місцевого суду є перешкодою для прийняття дочці спадкоємця спадщини.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
17 квітня 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є братом ОСОБА_5 Батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 померли: мати ОСОБА_6 -
ІНФОРМАЦІЯ_2 , а батько ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_5 двічі перебувала у шлюбі та змінювала прізвище на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 розірвано 05 липня 2005 року.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Шеренкова В. О. від 11 липня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про праву на спадщину за законом після смерті його сестри ОСОБА_4, оскільки з моменту відкриття спадщини до часу винесення постанови нотаріуса ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавав.
Вовчанською державною нотаріальною конторою 29 листопада 2017 року заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_2 10 вересня 2019 року звернулась до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про оформлення спадщини на житловий будинок з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_4 .
Постановою державного нотаріуса Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області Ворони Г. В. від 10 вересня 2019 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Апеляційний суд також встановив, що відмову нотаріуса ОСОБА_2 не оскаржувала, з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання недійсним отриманого ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 не зверталася.
Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв її брат ОСОБА_1, подавши заяву до Вовчанської державної нотаріальної контори на підставі рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 22 серпня
2017 року.
На ім`я ОСОБА_1 30 жовтня 2018 року видано свідоцтво про право на спадщину на майно ОСОБА_4 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.