ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2020 року
м. Київ
справа №591/3047/16-а
адміністративне провадження №К/9901/12289/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянув як суд касаційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами в адміністративній справі №591/3047/16-а
за позовом ОСОБА_1, Незалежної професійної спілки Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради до Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, Сумської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору - Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича, голови Комісії з ліквідації Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича - про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 12 вересня 2016 року, ухвалену в складі головуючого судді Шелєхової Г.В., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, постановлену в складі: головуючого судді Чалого І.С., суддів Зеленського В.В., П`янової Я.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. 31 травня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач-1), Незалежна професійна спілка Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради (далі - позивач-2) звернулися до суду з позовом до Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради (далі - відповідач-1), Сумської міської ради (далі - відповідач-2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича (далі - третя особа-1), голови комісії з ліквідації Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради Войтенка Володимира Володимировича (далі - третя особа-2) - із вимогами:
1.1. визнати протиправним і скасувати рішення Сумської міської ради від 27 січня 2016 року №254-МР "Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їхньої загальної штатної чисельності" у частині, що стосується Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради;
1.2. визнати протиправним і скасувати рішення Сумської міської ради від 30 березня 2016 року №531-МР "Про затвердження Положення про Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради" у частині, що стосується Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради;
1.3. визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з ліквідації Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, оформлене протоколом від 06 травня 2016 року №2, про звільнення ОСОБА_1 ;
1.4. поновити ОСОБА_1 на роботі в Департаменті містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на посаді головного спеціаліста відділу врегулювання земельних відносин Сумської міської ради;
1.5. стягнути з Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 25 травня 2016 року;
1.6.стягнути з Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради середній заробіток за весь час затримки розрахунку по заробітній платі, починаючи з 06 травня 2016 року по 02 червня 2016 року.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що її звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у зв`язку із реорганізацією Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, є незаконним, адже відповідачами не дотримано порядку її вивільнення, а саме: порушено право на персональне попередження про наступне вивільнення, не враховано його переважне право на залишення на роботі, не проведено в день звільнення остаточного розрахунку заробітної плати.
3. Позивач також наполягав, що фактично зміна організації праці чи скорочення штату або чисельності працівників не відбувалася, що не давало відповідачам підстав для припинення з нею трудових відносин.
4. Відповідачі стверджували, що на виконання вимог статті 49-2 КЗпП України попередили позивача про можливе наступне звільнення у зв`язку з ліквідацією Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради та запропонували йому вакантну посаду, яку він міг зайняти з огляду на кваліфікацію та досвід роботи. Проте обійняти запропоновану посаду позивач відмовився, що слугувало підставою для його звільнення після закінчення строку попередження.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 листопада 2005 року ОСОБА_1 прийнято на службу в органи місцевого самоврядування.
6. Із 08 лютого 2014 року позивач обіймав посаду головного спеціаліста відділу врегулювання земельних відносин Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, на яку його було призначено наказом директора Департаменту від 08 лютого 2014 року №1к.
7. Рішенням Сумської міської ради від 27 січня 2016 року №254-МР "Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їхньої загальної штатної чисельності" вирішено припинити шляхом ліквідації Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради (зі статусом юридичної особи) та утворити Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (зі статусом юридичної особи) і Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради.
8. Як установлено судами попередніх інстанцій, із 19 лютого 2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань було внесено відомості про те, що Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради перебуває в процесі припинення, а головою комісії з припинення (ліквідатором) є Войтенко В.В.
9. 04 березня 2016 року ОСОБА_1 було вручено пропозицію від Сумського міського голови Лисенка О.М. про вакантну посаду головного спеціаліста відділу врегулювання земельних відносин і спорів Управління земельних відносин Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради.
10. Рішенням Сумської міської ради від 04 травня 2016 року №735-МР рішення Сумської міської ради від 27 січня 2016 року №254-МР викладено в новій редакції, доповнивши його положеннями про збільшення загальної штатної чисельності апарату та виконавчих органів Сумської міської ради з 640,75 штатних одиниць (згідно з рішенням №254-МР) до 665,75 штатних одиниць; збереження місця роботи, посади і середнього заробітку головному спеціалісту Архітектурно-планувального відділу Управління архітектури та містобудування Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради Барадулі М.О. та надання йому рівнозначного місця роботи після демобілізації; надання головному спеціалісту відділу "Служба містобудівного кадастру" Управління архітектури та містобудування Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради Вовку В.В. рівнозначного місця роботи в Управлінні архітектури та містобудування Сумської міської ради.
11. Рішенням Комісії з ліквідації Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради від 06 травня 2016 року, оформленим протоколом від 06 травня 2016 року №2, ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу врегулювання земельних відносин Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради у зв`язку з ліквідацією останнього відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України .
12. Не погоджуючись з указаним наказом, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково:
13.1. визнано протиправним і скасовано рішення Комісії з ліквідації Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, оформлене протоколом від 06 травня 2016 року №2, у частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу врегулювання земельних відносин і спорів Управління земельних відносин Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради;
13.2. поновлено ОСОБА_1 на роботі в Департаменті містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на посаді головного спеціаліста відділу врегулювання земельних відносин і спорів Управління земельних відносин Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради з 07 травня 2016 року;
13.3. стягнуто з Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 13200,48 грн;
13.4. у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
14. Частково задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог статті 49-2 КЗпП України. Зокрема, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що фактично Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради не ліквідовувався, натомість відбувалася його реорганізація, у зв`язку з чим позивачеві мали бути запропоновані усі вакантні посади в установах, до яких перейшли його функції, що відповідали його досвіду та кваліфікації.
15. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачеві було запропоновано лише одну вакантну посаду. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що вакансія була запропонована їй суб`єктом, який таких повноважень у спірних правовідносинах не мав.
16. За викладених обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог статті 49-2 КЗпП України та за відсутності підстав, передбачених у пункті 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
17. У касаційній скарзі Сумська міська рада, стверджуючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення й прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
18. На обґрунтування вимог касаційної скарги Сумська міська рада зазначила, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що в спірних правовідносинах не відбулося ліквідації Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради є такими, що не відповідають обставини справи.
19. Сумська міська рада також наполягає на тому, що порядок і процедуру звільнення нею було дотримано, а тому підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді немає.
20. Водночас Сумська міська рада зазначає, що суд першої інстанції припустився помилок, визначаючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а суд апеляційної інстанції його правильності не перевірив, хоча відповідні аргументи були підставою апеляційної скарги.
21. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
22. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
23. 30 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
24. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Данилевич Н.А., Шарапі В.М.
25. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 23 квітня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
26. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
27. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
28. 3а правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
29. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
30. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
31. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
32. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX.
33. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
34. За змістом пункту 15 частини першої статті 92, частини п`ятої статті 141, статті 146 Конституції України засади місцевого самоврядування, питання формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування, зокрема статусу виконавчих органів ради та їхніх повноважень, порядку утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.
35. Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) виконавчими органами сільських, селищних, міських рад є їхні виконавчі комітети, а також відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
36. Відповідно до статті 54 Закону №280/97-ВР міська рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів міських рад.