ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року
м. Київ
справа № 809/2887/14
касаційне провадження № К/9901/8243/18
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Підприємство) на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 (суддя Тимощук О.Л.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2015 (головуючий суддя - Ліщинський А.М., судді - Довга О.І., Запотічний І.І.) у справі за позовом Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - Інспекція) до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2014 року Інспекція звернулась до суду із позовом до Підприємства, у якому просила стягнути з Підприємства податковий борг у сумі 5715429,06 грн.
Підставою для звернення до суду з позовом Інспекція вказує наявність у Підприємства податкового боргу у сумі 5715429,06 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та з надходжень від видів забруднюючих речовин.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 30.09.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2015, позов задовольнив повністю: стягнув з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Підприємство, та за рахунок готівки, що належить Підприємству, в дохід Державного бюджету України податковий борг у сумі 5715429,06 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий борг з податку на прибуток у сумі 5509603,96, що виник у результаті несплати грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000332206 від 19.11.2012, а також черговий місячний платіж з податку на додану вартість у сумі 208648,62 грн. згідно рішення № 1 від 30.01.2014 про розстрочку сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість, Підприємством сплачений не був.
Підприємство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 28.07.2015 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 у справі № 809/902/13-а за позовом Підприємства до Інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.11.2012 № 0000342206 та № 0000332206 була скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.04.2015 із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, з огляду на що грошове зобов`язання, визначене Підприємству згідно податкового повідомлення-рішення № 0000332206 від 19.11.2012 є неузгодженим та не може вважатись податковим боргом.
Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.07.2020 прийняв касаційну скаргу Підприємства до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 17.07.2020, під час проведення якого суд дійшов висновку про призначення справи до касаційного розгляду справи у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 21.07.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, суди встановили, що підставою для стягнення з Підприємства податкового боргу Інспекція визначила факт несплати Підприємством податкового зобов`язання з податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000332206 від 19.11.2012, яке набуло статусу узгодженого після ухвалення Львівським апеляційним адміністративним судом постанови від 17.06.2014 у справі № 809/902/13-а про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у позові.
Разом з цим, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.04.2015 у справі № 809/902/13-а скасував постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, за наслідками якого Львівський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 16.09.2015, якою постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 (про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0000332206 від 19.11.2012 за основним платежем на суму 5232329,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями) на суму 137672,00 грн.) залишив без змін.