ПОСТАНОВА
Іменем України
27 липня 2020 року
Київ
справа №807/230/16
адміністративне провадження №К/9901/58269/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року ухвалене у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., суддів Луцовича М.М., Рейті С.І. та на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року, ухвалену у складі головуючого судді Старунського Д.М., суддів Багрія В.М., Рибачука А.І. у справі №807/230/16
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати бездіяльність Державної служби з надзвичайних ситуацій України щодо невиконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року по справі № 807/2188/15 в частині його поновлення на посаді начальника управління ДСНС України в Закарпатській області протиправною;
- зобов`язати Управління ДСНС України в Закарпатській області нарахувати та виплатити йому, майору служби цивільного захисту, грошове забезпечення за посадою начальника управління ДСНС в Закарпатській області, за період з жовтня 2015 року по дату винесення рішення в цій справі, з врахуванням посадового окладу, окладу за спеціальним званням та підвищення посадового окладу, всіх надбавок, доплат і винагород, відповідно до Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 квітня 2015 року №475, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 травня 2015 року за №544/26989 та вимог чинного законодавства;
- стягнути з Державної служби з надзвичайних ситуацій України на його користь суму 200 000 (двісті тисяч) гривень моральної шкоди".
2. На обґрунтування позову зазначає про припинення йому виплати грошового забезпечення з жовтня 2015 року та невиконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду України від 22 жовтня 2015 року щодо його поновлення на посаді, що в свою чергу вплинуло на його здоров`я та призвело до стресу, який щодалі поглиблюється.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
3. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року, що ухвалена в адміністративній справі 807/2188/15, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 01 липня 2015 року № 348 "Про зарахування у розпорядження ОСОБА_1 " та поновлено ОСОБА_1 на займаній посаді начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області з 02 липня 2015 року.
4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року, постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року, що ухвалена в адміністративній справі № 807/2188/15 залишена без змін.
5. На час розгляду справи судом першої інстанції, постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року в частині поновлення позивача на посаді не виконана.
6. Спірним питанням, яке підлягає вирішенню в цій справі є наявність у позивача права на отримання грошового забезпечення відповідно до Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N 475 від 23.04.2015 (далі - Інструкція № 475) та бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо виконання судового рішення.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
7. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року позов задоволений частково.
Визнано бездіяльність Державної служби з надзвичайних ситуацій України щодо невиконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року, що ухвалена в адміністративній справі № 807/2188/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління ДСНС України в Закарпатській області протиправною.
Стягнуто з Управління ДСНС України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 22 жовтня 2015 року по 19 січня 2018 року в сумі 67680 грн.
У задоволенні позову у частині решти позовних вимог відмовлено.
8. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з допущеної Державною службою з надзвичайних ситуацій України протиправної бездіяльності щодо виконання судового рішення про поновлення позивача на посаді, у зв`язку з чим стягнув грошове забезпечення керуючись приписами статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відмовляючи в задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди суд першої інстанції зазначив, що стягнення середнього заробітку, у відповідності до статті 236 КЗпП України, уже є відповідною санкцією за невиконання судового рішення.
9. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року у справі №807/230/16 в частині визнання протиправною бездіяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій України щодо невиконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року, що ухвалена в адміністративній справі №807/2188/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління ДСНС України в Закарпатській області скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовлено.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
10. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій України щодо невиконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року, суд апеляційної інстанції, посилаючись на приписи частини дев`ятої статті 267 КАС України (в редакції КАС України, яка діяла на час звернення позивача до суду), зазначив про невірно обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права.
Залишаючи без змін в іншій частині рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновком щодо стягнення грошового забезпечення відповідно до приписів статті 236 КЗпП України та вказав про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди, з огляду на не надання позивачем жодних переконливих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненням йому моральної шкоди, що виразилася у наявності психологічного дискомфорту, фізичних страждань, перебування у роздратованому стані, що негативно позначилося на його здоров`ї.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги і аргументи сторін
11. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення грошового забезпечення та відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди та постановою апеляційного суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій України протиправною та щодо несунення апеляційним судом порушень, допущених судом першої інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить:
- рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення громового забезпечення та в частині відмови позовної вимоги про стягнення моральної шкоди і задовольнити вказані позовні вимоги в повному обсязі;
- постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправної бездіяльності скасувати, залишивши в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.
12. На обґрунтування касаційної скарги позивач вказує не невірне застосування судами попередніх інстанцій статті 236 КЗпП України та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року за № 100 (далі - Порядок №100). Щодо спричинення моральної шкоди зазначає, що її нанесення підтверджується наявністю порушеного права, характером цього порушення і його тривалістю.
V. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного суду
13. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Як встановлено судами попередніх інстанцій постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року, чинною на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій позивача було поновлено на займаній посаді начальника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області з 02 липня 2015 року.
17. Невиконання судового рішення про поновлення позивача на займаній посаді, Державною службою з надзвичайних ситуацій України не заперечується.
18. При цьому законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.