ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2020 року
м. Київ
справа № 804/7622/15
адміністративне провадження № К/9901/41603/18, №К/9901/41501/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка C.А.
розглянув як суд касаційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у адміністративній справі №804/7622/15
за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування наказів про звільнення, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., суддів Царікової О.В., Барановського Р.А., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Шлай А.В., суддів Чабаненко С.В., Прокопчук Т.С.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України в особі Комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1, ДФС України), Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2, ГУ ДФС у Дніпропетровській області), Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в особі Комісії з реорганізації ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), із вимогами, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог: визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України від 25.03.2015 №245-о про звільнення ОСОБА_1 із посади заступника начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з підстав, передбачених Законом України від 16.09.2014 №1682-VII "Про очищення влади" (далі - Закон №1682-VII), із моменту прийняття; визнати протиправним і скасувати наказ ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.04.2015 №206-о про оголошення наказу Міністерства доходів і зборів України від 25.03.2015 №245-о з моменту прийняття; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області; визнати недійсним запис від 29.04.2015 №39 про звільнення із займаної посади з підстав, передбачених Законом №1682-VII, згідно з пунктом 7-2 частини першої статті 36 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України), унесений до трудової книжки ОСОБА_1, зобов`язавши Державну податкову інспекцію у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1 ; вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", відомості про ОСОБА_1 ; зобов`язати ДФС України відшкодувати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2015 провадження в справі було зупинено до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п`ятої статті 5, пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1682-VII і до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1682-VII.
3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 поновлено провадження в цій справі.
4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 замінено відповідача з ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-3, ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
5. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі як відповідача-4 - Міністерство юстиції України - відмовлено.
6. На обґрунтування вимог позивач зазначив, що з 24.07.2013 по час звернення до адміністративного суду він перебуває у відпустці для догляду за дитиною. Отже, на момент прийняття Закону №1682-VII він не знаходився на робочу місці та не виконував своїх функціональних обов`язків, а тому з об`єктивних причин не знав і не міг знати про день початку перевірки в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. Жодним способом про проведення такої перевірки його повідомлено не було. Однак оскаржуваним наказом від 25.03.2015 №245-о позивача було звільнено з посади заступника начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з підстав, передбачених Законом №1682-VII.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
7. 24 липня 2013 року ОСОБА_1 був призначений на посаду заступника начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.
8. Наказом Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 23.07.2013 №20-д ОСОБА_1 була надана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 24.07.2013 по 21.01.2016 (том 1, а.с.11).
9. Наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.03.2015 №245-о ОСОБА_1 з 25 березня 2015 року було звільнено з посади заступника начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з підстав, передбачених Законом №1682-VII (том 1, а.с.23).
10. Наказом ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.04.2015 №206-о "Про оголошення наказу Міністерства доходів і зборів України від 25.03.2015 №245-о "Про звільнення ОСОБА_1 " ОСОБА_1 з 29 квітня 2015 року було звільнено з посади заступника начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з підстав, передбачених Законом №1682-VII (том 1, а.с.21).
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року позовні вимоги задоволено частково:
11.1. визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 25.03.2015 №245-о "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади заступника начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з підстав, передбачених Законом №1682-VII з моменту прийняття;
11.2. визнано протиправним і скасовано наказ ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.04.2015 №206-о про оголошення наказу Міністерства доходів і зборів України від 25.03.2015 №245-о "Про звільнення ОСОБА_1 " з моменту прийняття;
11.3. поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області;
11.4. зобов`язано ДФС України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
11.5. в іншій частині позовних вимог відмовлено.
12. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив із того, що у період із 24.07.2013 по 21.01.2016 позивачу було надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв`язку з чим останній у цей період не знаходився на своєму робочу місці та не виконував своїх функціональних обов`язків.
13. 24 лютого 2015 року ДФС України був прийнятий наказ №117 "Про початок проведення перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади" стосовно посадових і службових осіб Міндоходів". Так, відповідно до наказу ДФС України від 24.02.2015 №117 керівникам (головам комісії з реорганізації) територіальних органів Міндоходів, спеціалізованого департаменту (органу) було наказано, зокрема, забезпечити доведення вказаного наказу в день його видання до відома осіб, зазначених у пунктах 1.2-1.4 пункту 1 цього наказу; інформацію про ознайомлення направити до Департаменту персоналу; надати особисто та забезпечити надання особами, зазначеними у пунктах 1.2.-1.4. пункту 1 цього наказу до Департаменту персональну власноручно написаних заяв за формою, визначеною у додатках 1 або 2 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частиною третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №563 (далі - Порядок №563).
14. Позивач належить до категорії осіб, визначених у пункті 1.3 вказаного наказу. Проте в судовому засіданні було встановлено, що цей наказ до відома ОСОБА_1 доведений не був.
15. Також 10.12.2015 позивач звернувся до Головного управління Держпраці у Київській області із заявою щодо можливого порушення законодавства про працю адміністрацією ДФС України. У ході перевірки головним державним інспектором було встановлено, що наказом ДФС України "Про початок проведення перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади" стосовно посадових і службових осіб Міндоходів" від 24.02.2015 №117 передбачено розпочати перевірку відповідно до Закону №1682-VII стосовно керівників, їхніх перших заступників і заступників керівників територіальних органів Міндоходів (крім зазначених у підпункті 1.2 пункту 1) у Автономній Республіці Крим, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській областях із 12.03.2015.
16. Відповідно до наданого для перевірки акту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.02.2015 №1 у телефонній розмові завідувач сектору персоналу Гаркуша О . І . повідомила позивача про необхідність надання у письмовій формі заяву за формою 1 або 2 до Порядку №563, декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік. Також 07.03.2015 позивачу направлено лист, за підписом голови Комісії з реорганізації ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, заступника начальника ДПІ Золотухіної Н.І., від 27.02.2015 №3963/7/04-067-04-035 з інформуванням позивача про необхідність надання власноруч написаної заяви за формою 1 або 2 до Порядку №563, декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, що підтверджується фіскальним чеком від 07.03.2015. Указаний лист 07.04.2015 повернувся у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою ф. 20.
17. Проте листом Державної адміністрації зв`язку УДППЗ "Укрпошта" від 05.05.2015 №5-06-3093 повідомлено, що: "При перевірці виробничої документації по відділенню поштового зв`язку №127 за період із 17.10.2014 по 23.04.2015 підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, рекомендована кореспонденція у врученні не значиться".
18. Отже, на думку суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 не було повідомлено про початок проведення перевірки, а тому, як наслідок, він не мав можливості подати відповідну заяву для проходження люстраційної перевірки.
19. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не була подана заява про проведення перевірки, відповідно до Закону №1682-VII з об`єктивних причин та у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків з боку структурних підрозділів ДФС України, що є безумовною підставою для визнання протиправними наказу Міністерства доходів і зборів України від 25.03.2015 №245-о та наказу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.04.2015 №206-о.
20. Ураховуючи відсутність підстав для звільнення позивача, суд першої інстанції визнав, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді заступника начальника ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області та зобов`язав ДФС України виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
21. Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним запису від 29.04.2015 №39 про звільнення із займаної посади з підстав, передбачених Законом №1682-VII, згідно з пунктом 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України, який внесений до трудової книжки ОСОБА_1, зобов`язавши ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1 і вилучення з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", відомостей про ОСОБА_1, суд першої інстанції зазначив, що ведення трудової книжки жодним чином не порушують права та інтереси позивача, а вилучення з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", відомостей про ОСОБА_1 є передчасною вимогою, оскільки позивач не звертався до розпорядника цього реєстру з вимогою про вилучення цих відомостей.
22. Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн, суд першої інстанції зазначив, що позивач, стверджуючи про те, що відповідачами завдано моральної шкоди, не обґрунтував в чому саме полягає ця шкода, не довів факту завдання моральних страждань, душевних переживань і психологічного розладу, наявність утрат немайнового характеру, що настали у зв`язку з прийняттям оскаржуваних наказів суб`єктами владних повноважень.
23. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційні скарги ДФС України, ГУ ДФС у Дніпропетровській області та ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання ДФС України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, у задоволенні позову в цій частині відмовлено, в іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року залишено без змін.
24. Скасовуючи рішення суду першої інстанції у вказаній частині, суд апеляційної інстанції керувався тим, що суд першої інстанції не здійснив розрахунку кількості днів вимушеного прогулу, не витребував довідки від роботодавця про середній заробіток позивача, не здійснив та не навів у своїй постанові розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
25. Водночас ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, на вимогу суду апеляційної інстанції, з метою повного встановлення обставин в справі, надана довідка від 26.06.2017 №3356/3/04-67-05-052, в якій вказано, що у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 у відпустці по догляду за дитиною у період з 24.07.2013 по 21.06.2016 заробіток для обчислення середньої заробітної плати на дату звільнення відсутній.
26. Зазначена обставина, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про безпідставне задоволення позову в частині зобов`язання ДФС України виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу.
27. Суд апеляційної інстанції також звернув увагу, що, відновлюючи порушені права позивача шляхом поновлення його на посаді, суд першої інстанції не визначив дату, з якої таке поновлення відповідачами має бути здійснено. Так, зважаючи на те, що станом на дату звільнення позивач не працював, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, поновлення його на посаді має відбуватися з дати звільнення.
28. Наказ Міністерства доходів і зборів України від 25.03.2015 №245-о і наказ ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.04.2015 № 206-о містять різні дати звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.
29. Проте, ураховуючи, що наказом ДФС України від 28.04.2017 №988-о та наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.04.2017 №203-о ОСОБА_1 поновлений на посаді заступника начальника ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області і наказами ДФС України від 28 квітня 2017 року №989-о, ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.04.2017 №204-о, ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.04.2017 №31-о припинено державну службу ОСОБА_1, у зв`язку із звільненням його з посади заступника начальника ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України (том 2, а.с. 105-109), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції в цій частині зміні не підлягає з огляду на її фактичне виконання. Представник позивача у судовому засіданні також не наполягав на уточненні дати поновлення її довірителя на посаді.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
30. ДФС України, не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
31. Відповідач-1 наголошує, що позивач був повідомлений про день початку перевірки. Указаний факт підтверджується, зокрема, актом від 25.02.2015 "Про відмову ОСОБА_1 від підпису в ознайомленні", складеним ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно до якого позивач повідомлений у телефонному режимі про необхідність написання заяви за формою 1 або 2 до Порядку №563, декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік; повідомленням від 07.03.2015 про доведення вимог наказу ДФС України від 24.02.2015 №117 "Про початок проведення перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади" стосовно посадових і службових осіб Міндоходів". Також відповідач звертає увагу на те, що цей наказ був опублікований на сайтах ДФС України та ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
32. Відповідач-1 зазначає, що твердження суду першої інстанції щодо заборони звільнення під час декретної відпустки є хибним, оскільки гарантії, передбачені трудовим законодавством від незаконного звільнення до осіб, які звільняються відповідно до Закону №1682-VII не застосовуються. Ураховуючи, що від ОСОБА_1 власноруч написана заява у строк, визначений законодавством, не надходила, оскаржуваними наказами Міністерства доходів і зборів України від 25.03.2015 №245-о і ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.04.2015 №206-о останнього звільнено з посади заступника начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з підстав, передбачених Законом №1682-VII.
33. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
34. ОСОБА_1 також подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю, а постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про вилучення з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", відомостей про нього.
35. У касаційній скарзі позивач указує, що відсутність у працівника на день звільнення заробітної плати не є підставою для відмови у стягненні на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), передбачено, що у цьому випадку вона повинна розраховуватися з розміру посадового окладу.
36. Також позивач зазначає, що підставою для вилучення відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення України "Про очищення влади", є відповідне судове рішення.
37. Водночас суд першої інстанції при ухвалені постанови дійшов хибного висновку про те, що вилучення з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", відомостей про ОСОБА_1 є передчасною вимогою, а суд апеляційної інстанції відповідно незаконно здійснив роз`яснення щодо можливості звернення позивача до суду з цією вимогою шляхом подачі окремого адміністративного позову.
38. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
39. 15 грудня 2017 року, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
40. 20 березня 2018 року касаційні скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
41. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційні скарги передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Стрелець Т.Г., суддям Желтобрюх І.Л., Білоусу О.В.
42. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 20 червня 2019 року №795/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаних касаційних скарг.
43. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 червня 2019 року касаційні скарги передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
44. Відзивів на касаційні скарги не надходило. Однак ГУ ДФС у Дніпропетровській області подало заяву про приєднання до касаційної скарги ДФС України, в якій просило таку скаргу задовольнити.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
45. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
46. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
47. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
48. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.