ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року
м. Київ
справа № П/811/294/15
касаційне провадження № К/9901/28172/18
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 (суддя Дегтярьова С.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 (судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.10.2014 № 0024951704 про визначення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 21900,00 грн за основним платежем та в сумі 5475,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган в акті перевірки не навів доказів, які б свідчили про його зобов`язання надати декларацію, не зазначив ціну, указану в договорі купівлі-продажу, сторін договору, не порівняв ціну договорів з цінами середньо ринкової вартості. Зважаючи на те, що обставини про продаж рухомого майна підтверджені листами юридичної особи та фізичної особи-підприємця, то ці особи є податковими агентами платника податку. В акті перевірки не досліджено, що ці особи були посередниками.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 08.06.2015 відмовив у задоволенні позову.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.08.2015 залишив без змін постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.06.2015.
ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Зазначає, що Державна податкова адміністарція України у листі від 19.04.2011 № 7435/16/17-0715 надала роз`яснення, згідно з яким у випадку якщо фізична особа - комітент продає своє майно за посередництвом юридичної особи - комісіонера, комісіонер здійснює продаж майна від свого імені з подальшим нарахуванням і виплатою доходу комітенту - фізичній особі, то такий комісіонер є податковим агентом платника податку стосовно доходів від продажу рухомого майна і повинен виконати всі обов`язки, передбачені пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України: нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час виплати за її рахунок, а також подати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку. Позивач як власник рухомого майна здійснив дії направлені на продаж рухомого майна - легкових автомобілів LEXUS LS 460 та Mitsubisi Lancer за посередництвом осіб - комісіонерів за договорами комісії, які зобов`язалися здійснити продаж від свого власного імені з подальшим нарахуванням і виплатою позивачеві (комітентові) доходу, тому позивач як комітент не мав обов`язку з нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, а такий обов`язок мали податкові агенти - комісіонери. Окрім того, суди не врахували, що продаж автомобіля марки BMW Х5 ЗНГ, 2001, був здійснений позивачем у 2012 році, оскільки позивач уповноважив ОСОБА_2 продати цей автомобіль відповідно до довіреності від 22.09.2012.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30.05.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 20.07.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 21.07.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області провела документальну позапланову невиїзну перевірку Крижановського О.Е. з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих від продажу рухомого майна за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої склала акт від 10.10.2014 № 298/1704/3404506497, в якому зафіксувала порушення підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту 164.2.4 пункту 164.2.4 статті 164 Податкового кодексу України.
Контролюючий орган вважає, що позивач не включив до оподатковуваного доходу платника податку отриманий від операцій з рухомим майном доход, зокрема отриманий у ІІІ кварталі 2013 року доход від ТОВ "Міжрегіональний брокерський дім Фаворит" в сумі 108000 грн та отриманий у IV кварталі 2013 року від СПД ОСОБА_3 доход в сумі 330000 грн, унаслідок чого занизив грошове зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 21900,00 грн та не подав декларацію про майновий стан та доходи за 2013 рік.
На підставі акта перевірки Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 17.10.2014 № 0024951704 про визначення ОСОБА_1 грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 21900,00 грн за основним платежем та в сумі 5475,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Суди попередніх інстанцій дослідили зазначені обставини та установили, що позивач у 2013 році здійснив продаж об`єктів рухомого майна - легкових автомобілів:
автомобіля марки BMW Х5 ЗНГ, 2001 року випуску, за 165872,00 грн, що підтверджується: виданою ОСОБА_1 (довірителем) ОСОБА_4 (повіреному) довіреністю від 22.09.2012 на, зокрема, продаж від його імені автомобіля BMW Х5 ЗНГ 2001 року випуску та отримання коштів власника автомобіля; договором комісії від 22.01.2013 № 252/13/671495, укладеним між ОСОБА_1 разом із своїм повіреним ОСОБА_4 (комітентом) з однієї сторони та ТОВ "Транс-Ком Плюс" (комісіонером) з іншої, за яким комісіонер прийняв на комісію транспортний засіб марки BMW X5 та передав комітенту оплату за автомобіль до підписання договору в сумі 165872,40 грн; листом ТОВ "Транс-Ком Плюс" від 15.09.2013 про підтвердження факту отримання від позивача транспортного засобу вартістю 165872,40 грн та відображення у формі 1ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" за 1 квартал 2013 року;
автомобіля марки Mitsubisi Lancer, 2008 року випуску, вартістю 108000,00 грн, що підтверджується: договором комісії від 10.08.2013, укладеним між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_5 (комітентом) та ТОВ "Міжрегіональний брокерський дім Фаворит" (комісіонером), відповідно до якого комітент передав на комісію транспортний засіб марки Mitsubisi Lancer, 2008 року випуску, вартістю 108000,00 грн; довіреністю, виданою ОСОБА_1 ОСОБА_6 на продаж автомобіля ТОВ "Міжрегіональний брокерський дім Фаворит"; листом від 04.09.2013 про підтвердження факту продажу ОСОБА_1 автомобіля та неутримання податку, оскільки позивач йому повідомив, що продаж транспортного засобу здійснювався у 2013 році вперше;
автомобіля марки LEXUS LS 460, вартістю 330000,00 грн, що підтверджується: договором комісії від 15.10.2013 № 2621, укладеним між ОСОБА_1 (комітентом) та ФОП ОСОБА_3 (комісіонером), за яким комісіонер зобов`язується за дорученням комітента, за винагороду вчинити необхідні дії з продажу автомобіля марки LEXUS LS 460; довідкою - рахунком від 15.10.2013; заявою позивача про підтвердження продажу; повідомленням ФОП ОСОБА_3, що позивач податок з доходів фізичних осіб не сплатив, оскільки повідомив, що це перший транспортний засіб, який ним продається в 2013 році.
Позивач отримав дохід від продажу рухомого майна - легкових автомобілів у 1 кварталі 2013 року в сумі 165872,40 грн, у 3 кварталі 2013 року в сумі 108000,00 грн та у 4 кварталі 2013 року в сумі 330000,00 грн, що підтверджується відомостями з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб Міндоходів України про суми виплачених доходів та утриманих податків.
Позивач повідомив ТОВ "Транс-Ком Плюс", ТОВ "Міжрегіональний брокерський дім Фаворит" та ФОП ОСОБА_3 про те, що кожний із продажів легкового автомобіля є першим, при цьому податок з доходів фізичних осіб від операцій з продажу автомобілів самостійно не сплатив.
ТОВ "Транс-Ком Плюс", ТОВ "Міжрегіональний брокерський дім Фаворит" та ФОП ОСОБА_3 подали до органу державної податкової служби інформації про суму виплаченого позивачеві доходу.
Підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК платником податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.