ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року
м. Київ
справа № 804/5513/15
касаційне провадження № К/9901/26591/18
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 (суддя Віхров В.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 (судді: Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербак А.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.07.2014 № 2019-15 про визначення грошового зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 32647,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку. Тому, прийняття нових нормативно-правових актів, які вносять зміни до розміру орендної плати, не може бути автоматичною підставою для виникнення у платника податків (орендаря) обов`язку для сплати суми податкового зобов`язання з орендної плати з урахуванням нових норм, які встановлюють мінімальні розміри орендної плати, а у контролюючого органу - права для самостійного донарахування платнику податків вказаного податку. Відповідач як суб`єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору. Відповідач не надав розрахунку податкових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, та не зазначив таку відмітку в самому податковому-повідомленні-рішенні.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 08.06.2015 відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.11.2015 залишив без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2015.
ОСОБА_1 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржниця посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права: пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за № 2135/22447, пункту 1 частини третьої статті 2, статей 69-71, 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що відповідач не надав позивачці розрахунку податкового зобов`язання, який є невід`ємною частиною податкового повідомлення-рішення, а суди не з`ясували, чи складався такий розрахунок та причини ненаправлення його позивачці. Суди не врахували, що позивачка не порушувала вимог пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, на порушення яких указує контролюючий орган у податковому повідомленні-рішенні, оскільки своєчасно та відповідно до умов договору оренди землі сплачувала орендну плату за користування земельною ділянкою. Відповідач не довів, а суди не перевірили обґрунтованість та правомірність визначеної суми податкового зобов`язання. Надана відповідачем у підтвердження правильності суми визначеного податкового зобов`язання копія розрахунку-витягу із бази податкових даних підтверджує лише наявність у базі податкових даних відомостей про податкові зобов`язання позивачки, містить лише формулу, за якою розраховується сума податкового зобов`язання, період, за який нараховується сума, площу земельної ділянки та кінцеву сума податкового зобов`язання, проте не підтверджує підстави їх виникнення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.02.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Верховний Суд ухвалою від 20.07.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 21.07.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Підставою для визначення ОСОБА_1 за податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2014 № 2019-15 грошового зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 32647,98 грн слугувало те, що ОСОБА_1 як орендар земельної ділянки комунальної власності, наданої на підставі договору від 15.07.2011 Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) для завершення будівництва будівлі комерційного призначення, яка знаходиться по АДРЕСА_1, зобов`язана сплачувати орендну плату за землю комунальної власності в розмірі земельного податку, що є не меншим, ніж установлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, незалежно від розміру, встановленого договором.
Між Дніпропетровською міською радою та громадянкою ОСОБА_1 (орендарем) на підставі рішення міської ради від 18.05.2011 № 207/11 укладений договір оренди землі, відповідно до якого: орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0760 га для завершення будівництва будівлі комерційного призначення, яка знаходиться за адресою: по АДРЕСА_1; нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначена у довідці про нормативну грошову оцінку (витяг із технічної документації із землеустрою щодо нормативної грошової оцінки), що додається до договору; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі; розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, визначеному Податковим кодексом України для відповідної категорії земель, виду цільового призначення та функціонального використання; обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється на підставі цільового призначення, категорії та функціонального використання з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії; зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводиться без внесення змін та доповнень до даного договору; зазначені зміни відображаються лише у витягу із технічно документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розрахунку орендної плати, що є невід`ємними додатками договору; договір оренди земельної ділянки укладено на три роки і на час звернення із позовом до суду договір є чинним.