ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2020 року
м. Київ
справа № 727/8528/16-а
адміністративне провадження № К/9901/30336/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 727/8528/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Чернівецької міської ради, Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради
про визнання частково незаконним пункт порядку та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2016 року (головуючий суддя Семенко О. В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (колегія у складі: головуючого судді Совгири Д. І., суддів Білоуса О. В., Курка О. П.) від 14 лютого 2017 року
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до Чернівецької міської ради, Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, в якому просив:
- визнати незаконним п. 2 Порядку розгляду звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо виділення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва в м. Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VI скликання від 30 квітня 2015 року № 1602, в тій його частині, в якій вказано, що тільки зареєстровані в м. Чернівці громадяни, які брали участь в антитерористичній операції, можуть братись на окремий облік індивідуальних забудовників;
- зобов`язати Чернівецьку міську Раду в особі Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 липня 2016 року щодо взяття його на облік, як учасника антитерористичної операції, для отримання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в м. Чернівці.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що оскільки в земельному законодавстві відсутній принцип територіальності, тому відмова у постановці на облік та у спробі отримати ділянку в районі, в якому ОСОБА_1 не зареєстрований є неправомірною, а оскаржуваний п. 2 Порядку розгляду звернень учасників АТО щодо виділення земельних ділянок - дискрімінаційним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що жодним нормативно-правовим актом не визначено в межах яких населених пунктів та в якому порядку учасники АТО можуть реалізувати своє право на отримання земельних ділянок. Поряд з цим, в м. Чернівці таким нормативно-правовим актом є рішення Чернівецької міської ради VI скликання від 30 квітня 2015 року № 1602, яким затверджено Порядок розгляду звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо виділення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва в м. Чернівці. А тому, приймаючи оскаржуване рішення, Чернівецька міська рада реалізувала своє право та право територіальної громади міста Чернівці самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Оскаржуване рішення Чернівецької міської ради є обов`язковим до виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території, в тому числі і позивача. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Чернівецької міської ради в особі департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 липня 2016 року щодо взяття його на облік відмовлено, оскільки це питання не належить до компетенції Чернівецької міської ради.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 10 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Судами не взято до уваги, що ні нормами Конституції України, ні положеннями Земельного кодексу України не передбачено обов`язку реєстрації місця проживання особи на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, як обов`язкової умови для набуття особою права на безоплатне отримання у власність відповідної земельної ділянки. За таких обставин, оскаржуваний в частині п. 2 Порядку, затверджений рішенням Чернівецької міської ради VI скликання від 30 квітня 2015 року № 1602, є протиправний та такий що суперечить вимогам чинному законодавству. Отже і відсутні підстави для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо взяття його на облік.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 квітня 2017 року відкрив провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
8. 23 травня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення Чернівецької міської ради на касаційну скаргу, в яких остання просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
9. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція КАС України.
10. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. На виконання вимог підп. 7 п. 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В., справу передано головуючому судді.
13. Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 28 липня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1, зареєстрований за місцем проживання в селі Нові Бросківці Сторожинецького району Чернівецької області, що підтверджується відповідною відміткою в його паспорті.
15. Згідно акту комісії дільничного комітету ТОВ "Торговий дім Укрвторресурс" від 17 грудня 2015 року з лютого 2013 року і по даний час позивач фактично проживає за адресою:
АДРЕСА_1 . Згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 15 квітня 2016 року № 1290/м у період з 21 травня 2015 року по 14 квітня 2016 року ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті України в районах проведення такої операції на території Донецької області. Вказана обставина також підтверджується посвідченням від 10 грудня 2015 року серії УБД НОМЕР_1, виданим Управлінням персоналу штабу управління оперативного командування "Південь".
17. 15 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою, в якій просив взяти його на облік учасників антитерористичної операції для отримання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в
АДРЕСА_2 . 02 серпня 2016 року Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради листом № Д-5123/0-04/01 повідомив ОСОБА_1 , що його звернення суперечить п. 2 Порядку розгляду звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо виділення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва в м. Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VI скликання від 30 квітня 2015 року № 1602. З наданих документів позивач зареєстрований в селі Нові Бросківці Сторожинецького району Чернівецької області. Отже, для отримання земельної ділянки рекомендовано звернутися за місцем реєстрації.
19. Вважаючи п. 2 вказаного Порядку та відмову у задоволенні його заяви незаконними та протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
21. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, у сфері управління комунальною власністю, в галузі житлово-комунального господарства, у сфері регулювання земельних відносин, соціального захисту населення тощо. Реалізуючи зазначені повноваження, органи місцевого самоврядування наділені правом приймати управлінські рішення.
23. Згідно ст. 1 Закону № 280/97-ВР виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
24. За приписами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.
25. Положеннями ст. 12 Земельного кодексу України передбачені повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів, до яких, зокрема, належать: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
26. Отже, органи місцевого самоврядування у вказаних правових відносинах є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції.
27. Конституцією України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ч. 1 ст. 144 Конституції України).
28. Конституційний Суд України у рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.