ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/3402/16
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року ПП "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу "Васильківський район електричних мереж" про визнання протиправним та скасування протоколу № 23/16 від 21.09.2016 засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією щодо застосування оперативно-господарської санкції.
Під час неодноразового розгляду заявленого у даній справі позову, судами встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу "Васильківський район електричних мереж" (постачальником) та Приватним підприємством "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА" (споживачем) 01.02.2010 укладено договір про постачання електричної енергії № 853, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 2.1. договору під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Так представниками постачальника 22.07.2016 на об`єкті споживача за адресою: АДРЕСА_1 проведено технічну перевірку засобів обліку, за результатами якої складено акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії до 1000В та встановлення індикаторів, відповідно до якого постачальником опломбовано лічильник позивача НІК 2303 АРК1, зав. № 0028513, встановлені пломби на клемній кришці лічильника електроенергії № 0028513, ввідному комутаційному пристрої (до обліку), трансформаторах струму, огородженні оптопорту та силового трансформатору.
Також постачальником 22.07.2016 складено акт-вимогу щодо проведення в термін до 22.08.2016 державної повірки (заміни) лічильника активної, реактивної електроенергії, у якого закінчився термін Держповірки.
Як стверджує позивач, з метою виконання акта-вимоги від 22.07.2016, його працівник ОСОБА_1 01.08.2016 розпломбував та зняв лічильник, про що за допомогою телефонного зв`язку повідомив відповідача.
В свою чергу, працівниками відповідача на об`єкті позивача 01.08.2016 складено акт № 000982 про порушення позивачем п.п. 10.3.1, 10.2.9, 10.2.26 ПКЕЕ, яким зафіксовано факт зняття розрахункового лічильника електроенергії без дозволу енергопостачальної організації. Зазначений акт підписано представником позивача ОСОБА_1 без зауважень.
Також 01.08.2016 позивачу надано акт-вимогу про усунення виявленого порушення у строк до 10.08.2016, зокрема, позивача зобов`язано провести установку повіреного розрахункового обліку, який пройшов Держповірку та вхідний контроль.
За змістом протоколу № 536 повірки лічильника активної (реактивної) енергії від 04.08.2016, складеним держповірником ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації", лічильник позивача НІК 2303 АРК1 зав. № 0028513 визнаний придатним до експлуатації.
Відповідно до заяви позивача від 12.08.2016 останній надав відповідачу лічильник для його "встановлення та визначення відповідності нормативним документам, а також можливості його застосування в колах комерційного обліку електричної енергії".
Актом вхідного контролю від 19.08.2016 лічильник позивача НІК 2303 АРК1 зав. № 0028513 опломбовано пломбою № С29324533 та визнано придатним для використання при обліку електричної енергії.
Згідно з актом про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії до 1000В та встановлення індикаторів від 26.08.2016, відповідачем опломбовано спірний лічильник позивача та відновлено облік споживання електричної енергії.
В подальшому на підставі акта про порушення № 000982 від 01.08.2016 комісією відповідача прийнято рішення про донарахування об`єму та вартості недоврахованої електроенергії внаслідок порушення позивачем п.п. 10.3.1, 10.2.9, 10.2.26 ПКЕЕ з 23.07.2016 по 26.08.2016 (за 24 робочі дні, в тому числі за 6 днів, що передували дню виявлення порушення, та 18 днів від дня виявлення порушення по день усунення порушення, визначивши час роботи - 8 годин, 5 днів на тиждень) на підставі пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562 (далі - Методика) за порушення, зазначене у п.п. 3 п. 2.1 Методики в обсязі 14 400 кВт.г. на суму 31 154, 90 грн. Зазначене рішення оформлене протоколом № 23/16 від 21.09.2016, підписаним представником позивача з поміткою про незгоду з розрахунком середньодобового споживання електричної енергії.
Не погоджуючись з даним рішенням про донарахування об`єму та вартості недоврахованої електроенергії внаслідок порушення ПКЕЕ, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Постановою Верховного Суду від 17.05.2018 скасовано рішення судів у даній справі, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції для належного вирішення таких питань:
- чи є сам факт зняття розрахункового лічильника електроенергії без дозволу енергопостачальної організації діями споживача, які призвели до зміни приладів обліку (як зазначено в самому акті № 000982);
- чи підпадають зазначені дії під перелік порушень, визначених п.п. 3 п. 2.1 Методики, результатом вчинення яких є застосування п. 2.5 Методики для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.
Під час нового розгляду даної справи суди суд апеляційної інстанції правильно врахував висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 у справі №910/17955/17, згідно з яким вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акту про порушення ПКЕЕ, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акту постачальника електричної енергії відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України, норми ст. 235-237 ГК України щодо оперативно-господарських санкцій до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, вказані нарахування є платою за поставлену електричну енергію, розмір нарахування за недовраховану електроенергію визначається згідно із ПКЕЕ та відповідно до Методики за встановленими нею формулами.
Апеляційним судом також правильно зазначено, що відповідно до п. 3.34 ПКЕЕ будь-які роботи, пов`язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.
Таким чином правильним є висновок про те, що самостійне розпломбування та зняття лічильника працівниками Позивача, навіть за умови попереднього повідомлення про це Відповідача, є порушенням п. 3.34 ПКЕЕ, бо він містить імперативний припис щодо оформлення в такому разі акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації.
Проведення розпломбування зі слів Позивача 01.08.2016 та складення в цей же день акту про порушення не свідчить про виконання Позивачем вимог п. 3.34 ПКЕЕ, крім того наданими поизивачем доказами підтверджено передачу лічильника НІК 2303 АРК1 №0028513 на повірку ТОВ "НПП АСУЕНЕРГОПРОМ" 27.07.2016.
Між тим, не зважаючи на наявність вказаного порушення з боку Позивача, судами зроблено висновок, що матеріалами справи не підтверджено, що вказані дії призвели до зміни показів приладів обліку (як зазначено в самому акті №000982), та що такі дії не підпадають під перелік порушень, визначених п. п. 3 п. 2.1 Методики, результатом вчинення яких є застосування п. 2.5 Методики для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.
За таких обставин рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.11.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2020, позов задоволено, визнано недійсним рішення комісії Виробничого структурного підрозділу "Василівський район електричних мереж" ПАТ "Запоріжжяобленерго" по розгляду актів порушення Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом №23/16 від 21.09.2016.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій стверджує про помилковість висновків судів, в тому числі з огляду, на неврахування висновку, викладеного Верховним Судом щодо застосування ПКЕЕ до подібних правовідносин. Вважає, що внаслідок вчинення позивачем зазначеного в акті порушення, відбулось безоблікове споживання електричної енергії, тому вважає спірне рішення санкцію обґрунтованою, а позов безпідставним. У зв`язку з цим скаржник просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове - про відмову в позові.
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до приписів частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Як вже зазначав в постанові у даній справі Верховний Суд, в розумінні частини 5 статті 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Однак судові рішення першої та апеляційної інстанцій, ухвалені за результатом нового розгляду справи, таким вимогам не відповідають, оскільки висновки судів про те, що дії позивача не призвели до зміни показів приладів обліку (як зазначено в самому акті №000982), та про те, що такі дії не підпадають під перелік порушень, визначених п. п. 3 п. 2.1 Методики, результатом вчинення яких є застосування п. 2.5 Методики для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, суперечать встановленим судами обставинам.