ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 923/1077/18
В грудні 2018 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про внесення змін до договору про надання послуг від 22.01.2018 №5Р/3-П-ХЕФ-18, та просило: "Пункт 3.2. розділу 3 "Ціна договору та порядок розрахунків" змінити та викласти в такій редакції: "3.2. Вартість оформлення разової перепустки на територію для в`їзду вантажного автотранспорту сторонніх організацій складає 60,40 грн, крім того ПДВ 20% - 12,08, разом 72,48 грн з ПДВ"; розповсюдити п. 3.2. договору до правовідносин, які виникли між сторонами з 01.10.2018.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на частину 3 статті 631 Цивільного кодексу України, частини 2 - 4 статті 188 Господарського кодексу України, та зазначав, що необхідність внесення змін в частині розміру плати за послугу пов`язана із збільшенням з 01.10.2018 тарифу позивача за надання передбаченої договором послуги. Зважаючи на те, що відповідач проігнорував надіслану в порядку статтю 188 ГК України на його адресу пропозицію про внесення змін до договору, при цьому продовжував замовляти та отримувати послуги за договором, позивач в період дії договору звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що договір про надання послуг №5Р/3-П-ХЕФ-18 (далі - Договір), умови якого позивач намагається змінити в межах даного судового процесу, укладено між ДП "АМП України" в особі Херсонської філії ДП "АМП України" (Адміністрацією Херсонського морського порту) та ДП "Херсонський МТП" 22.01.2018.
Відповідно до пункту 1.1. укладеного договору виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з оформлення та видачі разових перепусток для в`їзду вантажного автотранспорту сторонніх організацій (автотранспорт юридичних осіб та фізичних осіб, призначений для перевезення зовнішньоторговельних та транзитних вантажів, з метою їх подальшого перевантаження силами та засобами замовника) на територію Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України", а замовник зобов`язався оплатити послуги на умовах договору.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що ціна Договору визначається виходячи з кількісних та цінових показників, сформованих в Актах виконаних робіт (наданих послуг) протягом терміну дії Договору.
Згідно з пунктом 3.2 договору, вартість послуги з оформлення та видачі однієї перепустки складає 57,62 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% 11,52 грн, що разом складає 69,14 грн, відповідно до калькуляції.
Розрахунки замовника та виконавця проводяться в національній валюті за тарифами, що діють у виконавця на момент надання цих послуг, згідно виставлених на підставі облікових даних служби пропускного режиму рахунків виконавця, при цьому, про зміну ціни або тарифів виконавець письмово сповіщає замовника (пункт 3.3. договору).
За умовами пунктів 5.1, 5.2 договору усі спори, що виникають з договору або пов`язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами, а при неможливості вирішити спір шляхом переговорів - господарським судом. Договір діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (пункт 6.1. договору);
Пунктом 9.1 договору передбачено, що зміни до договору, якщо інше не передбачено договором або чинними законодавством, оформлюються додатковою угодою до договору. Зміни до договору набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, безпосередньо у договорі або чинним законодавством (пункт 9.2. договору).
У зв`язку зі зміною базових показників та з метою запобігання збитковості надання окремих послуг наказом ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" від 28.09.2018 №375 встановлено, що з 01.10.2018 вводяться в дію нові тарифи на послуги пропускного режиму та служби морської безпеки вказаної філії, зокрема, тариф в розмірі 60,40 грн, без ПДВ, на послугу з оформлення разової перепустки на територію для в`їзду вантажного автотранспорту сторонніх організацій.
Листом від 18.10.2018 №26-04-01.01.-20 позивач направив відповідачу додаткову угоду до договору про надання послуг за підписом керівника позивача та скріплену відбитком печатки позивача, в якій було відображено новий тариф. Відповідно до вхідного штампу вказаний лист отримано відповідачем 18.10.2019. Разом з тим, відповіді на цей лист відповідач не надав, відповідну додаткову угоду не підписав.
В подальшому позивач направив відповідачу рахунки на оплату та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за надання послуг за жовтень та листопад 2018 року, в яких вартість послуг буда визначена виходячи з нового тарифу на послугу.
Отримавши вказані акти та рахунки, відповідач із супровідним листом від 21.12.2018 №19-18/107 повернув їх позивачеві, не підписавши та не сплативши, мотивуючи такі свої дії неналежним оформленням позивачем цих актів та рахунків, зазначивши, що "у них вказано більший тариф на послугу, що передбачений договором".
Поряд з цим, протягом жовтня - листопада 2018 року, а також по 21.12.2018 дату повернення відповідачем позивачеві вказаних актів та рахунків, відповідач продовжував звертатися до позивача за отриманням послуг та, фактично отримував такі послуги позивача, що підтверджуються доданими до справи доказами - відповідними первинними документами.
За висновками судів, ухилення відповідача від вирішення в досудовому порядку ініційованого позивачем питання про внесення у встановленому законом порядку змін до договору про надання послуг, в частині зміни (збільшення) тарифу, за яким мають проводитися розрахунки за послуги, з жовтня 2018 року, є достатньою підставою для внесення таких змін до договору у судовому порядку. Поряд з цим, судами зазначено, що відповідні зміни мають бути внесені в договір не з 01.10.2018, як-то вказано позивачем у позовних вимогах, а з 18 жовтня 2018 року, оскільки саме до цієї дати пройшло 20 днів з 27.09.2018 - моменту повідомлення відповідача позивачем про зміну з 01.10.2018 розміру тарифу для розрахунку за договором, після чого позивач, не надіславши будь-яких зауважень та заперечень щодо таких змін, продовжував звертатися до позивача за отриманням послуг.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.09.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020, позов задоволено частково, внесено зміни до укладеного 22.01.2018 ДП "Херсонський морський торговельний порт" та ДП "АМПУ" договору про надання послуг № 5Р/3-ПХЕФ-18, а саме: "Пункт 3.2. розділу 3 "Ціна договору та порядок розрахунків" змінено та викладено в наступній редакції: "3.2. Вартість оформлення разової перепустки на територію для в`їзду вантажного автотранспорту сторонніх організацій складає 60,40 грн, крім того ПДВ 20% - 12,08 грн, разом 72,48 грн з ПДВ"; вказані зміни до пункту п. 3.2. договору від 22.01.2018 № 5Р/3-ПХЕФ-18 застосовуються до правовідносин, які виникли між Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" та Державним підприємством "Адміністрація морських портів України", в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Херсонського морського торговельного порту), з 18.10.2018.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій стверджує, що висновки судів є безпідставними, суперечать положенням частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України та безпідставно покладають на відповідача обов`язок сплачувати додаткові кошти, не обумовлені умовами укладеного договору, який був належним чином виконаний в порядку і на умовах, які діяли під час його виконання. Заявник вказує, що суд не може вносити зміни до договору щодо ціни договору, оскільки законодавством не передбачено можливість застосування інших ставок за минулі періоди до подібних договорів про надання послуг. Вказує, що після виконання договору зміна ціни договору неможлива.
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.