1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


22 липня 2020 року

м. Київ


справа № 336/692/17


провадження № 61-7576св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:


головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:


позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк",


відповідач - ОСОБА_1,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного Банку "ПриватБанк" на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2018 року у складі судді Щасливої О. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 березня

2019 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог


У лютого 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.


На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 17 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ZPAAGA0000000012, згідно з умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 22 520,00 доларів США, зі сплатою 1,08 процентів на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,96 процентів річних від суми зарезервованих ресурсів, з кінцевим строком повернення до 17 квітня 2015 року.


Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує належним чином умови кредитного договору щодо повернення тіла кредиту та сплати нарахованих процентів за користування кредитом, внаслідок чого станом на 12 грудня 2016 року у неї виникла заборгованість у розмірі 75 273,75 доларів США, з яких: заборгованість за тілом кредиту- 16 881,12 доларів США, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 6 162,50 доларів США, заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом- 454,99 доларів США, нарахована пеня -

51 775,14 доларів США, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 16 881,12 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) еквівалентно 436 714,57 грн.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня

2017 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.


Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 17 квітня 2008 року № ZPAAGA0000000012 у розмірі

16 881,12 доларів США, що еквівалентно 436 714,57 грн.


Вирішено питання розподілу судових витрат.


Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду

м. Запоріжжя від 18 квітня 2017 року задоволено, заочне рішення скасовано, справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.


Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2018 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник ОСОБА_1 належно не виконує умови кредитного договору від 17 квітня 2008 року, а тому в неї станом на 12 грудня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 75 273,75 доларів США. У зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, банк направив ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту до 16 травня

2011 року, чим змінив строк виконання зобов`язань за кредитним договором, а тому починаючи з цієї дати банк протягом п`яти років (умовами договору збільшено позовну давність) повинен був звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права, проте подав позовну заяву до суду лише 07 лютого 2017 року. Урахувавши зазначене та подану відповідачем заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" за спливом позовної давності.


Короткий зміст рішення апеляційного суду


Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 березня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2018 року залишено без змін.


Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував закон, що регулює спірні правовідносини та дійшов обґрунтованого висновку про те, що банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з пропуском позовної давності, оскільки у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, направив позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту до 16 травня 2011 року, чим змінив строк виконання зобов`язань за кредитним договором, а тому починаючи з цієї дати банк протягом п`яти років (умовами договору було збільшено позовну давність) повинен був звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права, проте подав позовну заяву до суду лише 07 лютого 2017 року. Посилання позивача на те, що звертаючись з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у 2015 році, відбулося переривання позовної давності, є необгрунтованими, оскільки зазначений позов був залишений без розгляду, що не зупиняє перебігу позовної давності.


Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи


У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк", у якій заявник просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 березня 2019 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно взяли до уваги як належний доказ - вимогу від 16 квітня 2011 року

30.1.0.0/2-465 про дострокове повернення кредиту, оскільки надаючи оцінку зазначеним обставинам суди не звернули увагу, що позивач не надав керівнику напрямку оперативно-правової роботи ГО Янсону Є. В. повноважень на зміну умов кредитного договору, в тому числі і щодо дострокового виконання зобов`язання за кредитним договором, а тому зазначена вимога є неналежним та недопустимим доказом.


Рух справи у суді касаційної інстанції


Згідно зі статтею 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.


Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.


Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.


Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


За змістом частини першої статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" не підлягає задоволенню з таких підстав.


Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій


17 квітня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", а в подальшому АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ZPAAGA0000000012, згідно з умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 22 520,00 доларів США, зі сплатою 1,08 процентів на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,96 процентів річних від суми зарезервованих ресурсів, з кінцевим строком повернення до 17 квітня 2015 року.



................
Перейти до повного тексту