Постанова
Іменем України
20 липня 2020 року
м. Київ
справа № 753/10992/19
провадження № 51-742км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бородія В.М.,
суддів Мазура М.В., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,
прокурора Кузнецова С.М.,
захисника Сінкевича О.Г.,
засудженого ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора Горбаня В.В. і потерпілого ОСОБА_2 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України та Португалії, жителя АДРЕСА_1 ), зареєстрованого там саме, офіційно не працюючого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 рокуОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ст. 128 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. Відповідно до ст. 75 КК його звільнено від відбуття покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого витрати на лікування в розмірі 4767,15 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн, а на користь держави - вартість послуг з проведення судово-медичної експертизи в розмірі 2152,50 грн.
За цим вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у необережному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження за таких обставин.
24 березня 2019 року приблизно 22:30 ОСОБА_1 перебував на балконі квартири АДРЕСА_2, де став свідком словесного конфлікту між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та зробив зауваження ОСОБА_2, на що останній не відреагував. Через кілька хвилин ОСОБА_1 спустився на перший поверх будинку, вийшов на вулицю та підійшов до поїзду №1 вказаного будинку, де перебував ОСОБА_2 . Там у ході спілкування між останніми розпочався словесний конфлікт, що переріс в обопільну штовханину, під час якої ОСОБА_1 схопив лівою рукою ОСОБА_2 за шию, а той у відповідь також схопив його руками за шию, від чого капюшон з голови ОСОБА_1 опустився йому на очі та обмежив видимість. У цей час ОСОБА_1, не маючи умислу спричиняти ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг їх передбачити, завдав одного нецілеспрямованого удару кулаком правої руки в ділянку лівого ока потерпілому, спричинивши йому таким чином тяжкі тілесні ушкодження.
Київський апеляційний суд ухвалою від 04 грудня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, апеляційну скаргу потерпілого задовольнив частково, вирок суду першої інстанції змінив та стягнув з ОСОБА_1 на користь потерпілого витрати на правову допомогу в розмірі 26 500 грн.
В іншій частині вирок залишено без змін.
Вимоги та доводи осіб, які подали касаційні скарги
Прокурор у касаційній скарзі зазначає, що вирок Дарницького районного суду м.Києва від 25 вересня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року прийнято з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, просить вказані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, як вважає прокурор, полягає в тому, що місцевий суд безпідставно застосував до засудженого положення ст. 75 КК.
Істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, на думку прокурора, є те, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог ст. 419 КПК, зокрема не надав вичерпних відповідей на доводи потерпілого з приводу безпідставного застосування до засудженого ст. 75 КК.
Потерпілий у касаційній скарзі зазначає, що вирок Дарницького районного суду м.Києва від 25 вересня 2019 року та ухвала Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року постановлені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, просить вказані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Зокрема вказує, що місцевий суд неправильно кваліфікував дії засудженого, матеріали справи містять достатньо підстав для притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК. Вважає, що суд першої інстанції призначаючи покарання не дотримався загальних засад призначення покарання, безпідставно звільнив ОСОБА_1 від відбуття покарання зі встановленням іспитового строку. У свою чергу суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статті 419 КПК, не в повному обсязі дав відповіді на доводи, викладені в апеляційній скарзі, безпідставно відмовив у зміні вироку в частині стягнення із засудженого матеріальних збитків та залишив без відповіді питання щодо стягнення судового збору. Таким чином ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає положенням статей 94, 370, 404 КПК
Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні
Прокурор Кузнецов С.М. частково підтримав касаційні скарги та просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Потерпілий ОСОБА_2 підтримав доводи своєї касаційної скарги та скарги прокурора і просив суд їх задовольнити.
Захисник Сінкевич О.Г. та засуджений ОСОБА_1 не підтримали доводів касаційних скарг прокурора та потерпілого. Просять рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.
Представник потерпілого Каленський І.Б. був належним чином повідомлений про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання він не з`явився. Клопотань про його особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин неприбуття не надходило.
Потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що свої інтереси буде захищати самостійно без участі представника.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, потерпілого, захисника і засудженого, перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційні скарги прокурора та потерпілого підлягають частковому задоволенню на таких підставах.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Статтею 438 КПК визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.