Постанова
іменем України
21 липня 2020 року
м. Київ
справа № 654/2742/19
провадження № 51-1849 км 20
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Щепоткіної В. В.,
суддів Макаровець А. М., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Ткаченка М. С.,
прокурора Сингаївської А. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Мусулевського А. А. на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 грудня 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019230150000805, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у с. Грозино Коростенського району Житомирської області, зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Прийнято рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 9 червня 2019 року приблизно о 17:25, керуючи у стані алкогольного сп`яніння технічно справним автомобілем ВАЗ 21150, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Олешки - Гола Пристань - Скадовськ на 14 км + 360 м у напрямку м. Олешки, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 (б), 12.1, 12.3, 18.1, дорожніх знаків 1.32, 5.35.1 та дорожньої розмітки 1.14.1 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, яка склалася, не обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, по якому переходив проїзну частину пішохід ОСОБА_2, не надав останньому дорогу та вчинив на нього наїзд, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи осіб, які її подали
У касаційній скарзі захисник Мусулевський А. А., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Як на порушення права на захист вказує на нероз`яснення обвинуваченому ОСОБА_1 прав у суді першої інстанції, в тому числі права мати захисника. Стверджує, що формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним за ч. 2 ст. 286 КК, не відповідає відповідному формулюванню, викладеному в обвинувальному акті. В основу обвинувального вироку покладено недопустимі докази. Зокрема, протокол огляду місця ДТП та схема до нього не підписані ОСОБА_1 . В матеріалах кримінального провадження відсутні процесуальні документи на підтвердження повноважень слідчих та прокурорів щодо здійснення досудового розслідування. Також відсутні ухвали слідчого судді про призначення судових експертиз. Вказує, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведено з порушенням встановленого порядку, а тому суд безпідставно визнав це обставиною, що обтяжує покарання. Посилається на суворість призначеного ОСОБА_1 покарання. Виправлення засудженого вважає можливим зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК. Вказані обставини не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який всупереч приписам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відповідних доводів сторони захисту не перевірив та безпідставно залишив вирок суду першої інстанції без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Потерпіла ОСОБА_3 подала заперечення на касаційну скаргу захисника, в яких вказала на законність і обґрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_1 та просила залишити їх без зміни.
В судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваження лише щодо перевірки правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції правильно встановити фактичні обставини кримінального провадження та дати юридичну оцінку вчиненому.
За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК кваліфіковано правильно.
В основу вироку суд обґрунтовано поклав послідовні показання потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, дані протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, висновки судових експертиз, результати медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, а також показання самого засудженого, який повністю визнав вину у висунутому обвинуваченні та щиро розкаявся.
Досліджені в судовому засіданні докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх достовірності та об`єктивно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено.
Доводи захисника про недопустимість в якості доказу даних протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди є безпідставними. Кримінальний процесуальний закон не передбачає обов`язкову участь учасників дорожньо-транспортної пригоди у проведенні огляду місця події, зокрема якщо такий огляд проведено до внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань і жодній особі не повідомлено про підозру. Відсутність у протоколі огляду місця події підпису ОСОБА_1 в даному випадку не є підставою визнання такого доказу недопустимим.