Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 676/6926/17
провадження № 61-8373св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 грудня 2018 року у складі судді Вдовичинського А. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 березня 2019 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, надалі уточненим, до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим приміщенням.
На обґрунтування позову посилався на те, що на підставі рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2017 року проведено поділ майна та визнано за ним право власності на 1/2 частини будинковолодіння АДРЕСА_1, а також право власності на 1/2 частини присадибної земельної ділянки площею 0,2500 га, яка знаходиться за цією ж адресою. Власником іншої 1/2 частини житлового будинку та земельної ділянки за вказаною адресою є ОСОБА_2 . Проте, незважаючи на наявність судового рішення, він не може користуватися майном, оскільки там проживають родичі ОСОБА_2 : її мама та брат, які не допускають його в приміщення. З урахуванням наведеного, просив виділити йому в натурі 1/2 частини житлового будинку та надвірних будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: приміщення у житловому будинку, позначене на плані під № 1 - коридор загальною площею 4,5 кв. м та приміщення під № 4 - житлова кімната площею 23 кв. м, з господарських будівель - сарай літ. "Б" площею 30,5 кв. м
(що виділено на плані червоним кольором) відповідно до висновку експертизи № 137Е-05/18. Також просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати, пов`язані із зверненням до суду, та витрати на проведення будівельно-технічної експертизи.
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 грудня 2018 року позов задоволено частково. Виділено ОСОБА_1 у натурі 1/2 частини житлового будинку та надвірних будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: приміщення в житловому будинку: житлову кімнату площею 16,4 кв. м; кухню площею 8,7 кв. м; погріб кам`яний літ. "В". Виділено ОСОБА_2 в натурі 1/2 частини житлового будинку та надвірних будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: приміщення в житловому будинку: житлову кімнату площею 23 кв. м, коридор площею 4,5 кв. м; сарай літ. "Б" площею 30,5 кв. м, вбиральню літ. "Г" площею 1,1 кв. м. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 379 грн грошової компенсації.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при обранні кожній зі сторін частини будинку, згідно із запропонованих експертом для поділу, суд врахував встановлений сторонами порядок користування будинком, пояснення відповідача та його представника, що вона користується кімнатою площею 23 кв. м та коридором, взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_3, яка є матір`ю відповідача та проживає із нею в кімнаті площею 23 кв. м, зробили в ній ремонт, облаштували меблями, користуються коридором, у якому готують їжу, взяв до уваги надані відповідачем та її представником фотокартки будинку та його приміщень. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача, та виділив йому в результаті поділу в натурі 1/2 частини житлового будинку та надвірних будівель і споруд таке майно: приміщення в житловому будинку: житлова кімната площею 16,4 кв. м, кухня площею 8,7 кв. м; погріб кам`яний літ. "В" площею 30 кв. м. Інша частина будинку та господарських будівель і споруд, а саме: житлова кімната, площею 23 кв. м, коридор площею 4,5 кв. м; сарай літ. "Б" площею забудови - 30,5 кв. м, вбиральня літ. "Г" площею забудови - 1,1 кв. м, - підлягають виділу в натурі відповідачу. Суд дійшов висновку, що за умов такого поділу з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація у розмірі 3 379 грн за відхилення від ідеальних часток.
Додатковим рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2018 року вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення судових витрат у справі задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 745 грн судового збору, 3 750 грн витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи, 5 300,81 грн витрат на правову допомогу.
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2018 року виправлено описки у вступній та резолютивній частині рішення суду від 06 грудня 2018 року у цій справі, замінивши: в абзаці другому резолютивної частини слова: "сарай (літ. Б), площею забудови - 30,5 кв. м" на "погріб кам`яний (літ. В)"; в абзаці третьому резолютивної частини слова: "погріб кам`яний (літ. В)" на "сарай (літ. Б), площею забудови - 30,5 кв. м, вбиральня "Г", площею забудови - 1,1 кв. м".
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 березня 2019 року рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 грудня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, з урахуванням висновку експерта щодо можливого поділу житлового будинку та з урахуванням встановленого сторонами порядку користування будинком дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам, які були ним подані, неповно встановив обставини, які мають значення для справи, та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, відповідно, ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права. Крім того, всупереч вимогам частини восьмої статті 83 ЦПК України суд першої інстанції задовольнив клопотання представника відповідача про виклик свідка матері відповідача - ОСОБА_3, пояснення якої були прийняті судом та стали підставою незаконного рішення. Зазначає, що виявивши допущені експертом помилки в експертизі, суд зобов`язаний був викликати його в судове засідання для дачі відповідних пояснень і роз`яснень, а вже потім ухвалювати рішення. Крім того, виправляючи описку ухвалою від 22 грудня 2018 року, суд фактично частково змінив зміст судового рішення, що є недопустимим.
У червні 2019 року надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.
Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у серпні 2018 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2017 року у справі № 676/527/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, яке набрало законної сили 25 липня 2017 року, за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частини будинковолодіння АДРЕСА_1, який сторони придбали як подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 . Право власності оформлено на ОСОБА_2 (а. с. 4-9, 17-19).
Відповідно до технічного паспорта від 19 вересня 2017 року будинковолодіння АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку літ. "А-1" загальною площею 52,6 кв. м, в тому числі житлова - 39,4 кв. м, до складу якого входять: коридор площею 4,5 кв. м, житлова кімната площею 16,4 кв. м, кухня площею 8,7 кв. м, житлова кімната площею 23 кв. м; сарай літ. "Б" площею 30,5 кв. м, погріб літ. "В" площею 4,6 кв. м, вбиральня літ. "Г" (а. с. 10-13).
Згідно з висновком проведеної у справі будівельно-технічної експертизи від 12 червня 2018 року № 137Е-05/18 можливий єдиний варіант розподілу між сторонами в натурі в частках, по 1/2 частини кожному, житлового будинку АДРЕСА_1 (а. с. 70-102).
При його визначенні експертом враховано вимоги нормативних документів, ідеальні частки власників, фактичне планування житлового будинку, можливість влаштування прибудови (не вистачає 1,64 кв. м нормативно необхідної площі для влаштування двох однокімнатних квартир), розміщення господарських приміщень на земельній ділянці та можливість поділу земельної ділянки.