Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 462/5536/16-ц
провадження № 61-34501св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Львівська міська рада,
відповідачі: державний реєстратор Львівського міського управління юстиції Туганова Наталія Семенівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Майхер Олена Любомирівна, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального кругу Забродська Ольга Степанівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_4 та представника ОСОБА_2 - адвоката Піти Ярослава Ігоровича на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 вересня 2017 року у складі судді Ліуша А. І. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2018 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У жовтні 2016 року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до державного реєстратора Львівського міського управління юстиції (далі - державний реєстратор Львівського МУЮ) Туганової Н. С., Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Турист" (далі - ТОВ "Фірма Турист"), ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Майхер О. Л., приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального кругу Забродської О. С. про визнання правочинів недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності.
На обґрунтування позовних вимог посилалась на такі обставини. 04 червня 2015 року державний реєстратор Львівського МУЮ прийняв рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Фірма Турист" на павільйон-магазин, літ. "Б-1", загальною площею 35,3 кв. м., на АДРЕСА_1 на підставі рішення Господарського суду Львівської області та витягу про реєстрацію права власності від 01 квітня 2010 року № 25750644. 03 серпня 2015 року між ТОВ "Фірма Турист" та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу вказаного павільйону-магазину. 20 серпня 2015 року ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу відчужив зазначений павільйон-магазин ОСОБА_2 16 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу 1/2 ідеальної частки павільйону-магазину, а 29 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу цієї 1/2 ідеальної частки павільйону-магазину. Державний реєстратор прийняв рішення на підставі рішення суду про визнання права власності на тимчасову споруду, державна реєстрація на яку відповідно до закону не здійснюється, а також на підставі скасованого витягу про державну реєстрацію. Павільйон-магазин протиправно перебуває у власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2, тому ними порушено право територіальної громади м. Львова на користування належною їй земельною ділянкою.
У зв`язку з викладеним Львівська міська рада просила суд:скасувати рішення державного реєстратора Львівського МУЮ Туганової Н. С. від 04 червня 2015 року про державну реєстрацію права власності № 21793022 за ТОВ "Фірма Турист" на павільйон-магазин, літ. "Б-1", загальною площею 35,3 кв. м, на АДРЕСА_1 ; визнати договори купівлі-продажу павільйону-магазину від 03 серпня 2015 року, 20 серпня 2015 року, 16 вересня 2015 року та 29 квітня 2016 року недійсними; скасувати рішення приватних нотаріусів про державну реєстрацію права власності; зобов`язати ТОВ "Фірма Турист" звільнити земельну ділянку на АДРЕСА_1, загальною площею 0,014 га, шляхом демонтажу розміщеної на ній тимчасової споруди та привести земельну ділянку до попереднього стану за власний рахунок.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 01 вересня 2017 року закрито провадження у справі за позовом Львівської міської ради до державного реєстратора Львівського МУЮ Туганової Н. С., ТОВ "Фірма Турист", ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Майхер О. Л., приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального кругу Забродської О. С. у частині позовних вимог щодо зобов`язання звільнити земельну ділянку на АДРЕСА_1, загальною площею 0,014 га, шляхом демонтажу розміщеної на ній тимчасової споруди.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 01 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2018 року, позов задоволено.
Скасовано рішення державного реєстратора Львівського МУЮ Туганової Н. С.від 04 червня 2015 року про державну реєстрацію права власності № 21793022 за ТОВ "Фірма Турист" на павільйон-магазин, літ. "Б-1", загальною площею 35,3 кв. м, на АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу павільйону-магазину, літ. "Б-1", загальною площею 35,3 кв. м, на АДРЕСА_1, укладений 03 серпня 2015 року між ТОВ "Фірма Турист" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Майхер О. Л.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Майхер О. Л. від 03 серпня 2015 року № 23369195 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на павільйон-магазин, літ. "Б-1", загальною площею 35,3 кв. м, на АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу павільйону-магазину, літ. "Б-1", загальною площею 35,3 кв. м на АДРЕСА_1, укладений 20 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Забродською О. С.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Забродської О. С. від 20 серпня 2015 року № 23817643 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на павільйон-магазин, літ. "Б-1", загальною площею 35,3 кв. м, на АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 ідеальної частки павільйону-магазину, літ. "Б-1", загальною площею 35,3 кв. м, на АДРЕСА_1, укладений 16 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Забродською О. С.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Забродської О. С. від 16 вересня 2015 року № 24487716 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 1/2 ідеальної частки павільйону-магазину, літ. "Б-1", загальною площею 35,3 кв. м, на АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 ідеальної частки павільйону-магазину, літ. "Б-1", загальною площею 35,3 кв. м, на АДРЕСА_1, укладений 29 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Майхер О. Л.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Майхер О. Л. від 05 травня 2016 року № 29514236 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/2 ідеальної частки павільйону-магазину, літ. "Б-1", загальною площею 35,3 кв. м, на АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що Державним реєстратором Львівського МУЮ Тугановою Н. С. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Фірма Турист" на павільйон-магазин на АДРЕСА_1 на підставі скасованого витягу про реєстрацію права власності від 01 квітня 2010 року № 25750644, тобто без належної на те правової підстави, тому рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Фірма Турист" є незаконним. Укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу від 03 серпня 2015 року, від 20 серпня 2015 року, від 16 вересня 2015 року, від 29 квітня 2016 року та їх подальша реєстрація унеможливило виконання рішення Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2014 року про зобов`язання ТОВ "Фірма Турист" звільнити земельну ділянку та привести її до попереднього стану, внаслідок чого порушуються законні права та інтереси територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, тому оспорювані договори купівлі-продажу підлягають визнанню недійсними, а рішення приватних нотаріусів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про державну реєстрацію права власності на підставі зазначених договорів купівлі-продажу, - скасуванню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг і позиції інших учасників
У червні 2018 року представник ОСОБА_2 - адвокат Піта Я. І. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не досліджено, які законні права та інтереси Львівської міської ради були порушені договором купівлі-продажу павільйону-магазину, який укладений 16 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та в подальшому між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та не з`ясовано яким чином визнання недійсним указаних договорів відновить майнові інтереси Львівської міської ради. Позивачем вибрано неправильний спосіб захисту, оскільки Львівська міська рада не є учасником зобов`язальних правовідносин із відповідачем. Суди неправильно застосували статтю 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
У червні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не встановили, чи є власником спірної земельної ділянки територіальна громада в особі Львівської міської ради та на якій стадії знаходиться виконання рішення Господарського суду Львівської області від 28 квітня 2014 року про зобов`язання ТОВ "Фірма Турист" звільнити земельну ділянку та привести її до попереднього стану. Зазначає, що на спірній земельній ділянці розміщена не споруда малої архітектурної форми, а капітальна споруда. Вважає, що позивач мав звертатись до суду з позовом у порядку статті 388 ЦК України, оскільки правовий механізм, встановлений статтями 215, 216 ЦК України, не підлягає застосуванню.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Піти Я. І. та витребувано її матеріали. Зупинено дію рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 вересня 2017 року та постанови Апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 .
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційні скарги у цій справі подані у червні 2018 року, тому вони підлягають розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Частиною першою статті 402 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що усуді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права