Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 190/981/16-ц
провадження № 61-38364св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
за первісним позовом
позивач -Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
за зустрічним позовом про визнання кредитного договору недійсним
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач -Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, ОСОБА_3,
за зустрічним позовом про визнання договору поруки припиненим
позивачі:ОСОБА_5 , ОСОБА_3,
відповідач -Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану через представника ОСОБА_6, на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2017 року у складі судді Легкошерст Ю. В. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтований тим, що 02 червня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №DNJPJA00001956, відповідно до умовякого він отримав кредит у розмірі 9817,50 дол. США строком до 02 червня 2013 року.
Позичальник своїх зобов`язань не виконував належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 05 квітня 2016 року становила 7 209,40 дол. США, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 197,87 дол. США; заборгованість за процентами - 829,53 дол. США; заборгованість за комісією за користування кредитом - 188,71 дол. США; заборгованість за пенею за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 640,82 дол. США; штраф (фіксована частина) - 9,62 дол. США; штраф (процентна складова) - 342,85 дол. США.
02 червня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5, ОСОБА_3 укладено договори поруки, згідно з яким вони поручилися відповідати за виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №DNJPJA00001956 від 02 червня 2008 року.
Позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 02 червня 2008 року № DNJPJA00001956 в розмірі 7 209,40 дол. США та судові витрати у розмірі 2 810,00 грн.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 , ОСОБА_3 .
У жовтні 2016 року ОСОБА_8, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 звернулися до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання договору поруки припиненим.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що 02 червня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №DNJPJA00001956, на забезпечення виконання зобов`язань за яким, між ними та банком укладено договори поруки, відповідно до яких ОСОБА_5 та ОСОБА_3 взяли на себе зобов`язання нести солідарну відповідальність у тому ж обсязі що і ОСОБА_1, включаючи сплату основного боргу та нарахованих відсотків за користування кредитом та суми штрафних санкцій.
02 жовтня 2009 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладені додаткові угоди № 1 та № 2 до кредитного договору №DNJPJA00001956 від 02 червня 2008 року, згідно з якими внесені зміни до кредитного договору, а саме збільшенотермін погашення. Додаткові угоди до договору поруки не укладались. Внаслідок укладення додаткових договорів збільшився обсяг відповідальності поручителів, що є підставою для припинення поруки відповідно до частини першої статті 559 ЦК України.
Просили визнати договори поруки, укладені між ними та ПАТ КБ "ПриватБанк", припиненими з 02 жовтня 2009 року.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 .
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_8, ОСОБА_3, про визнання кредитного договору недійсним.
Зустрічний позов обґрунтований тим, щокредитний договір від 02 червня 2008 року №DNJPJA00001956 суперечить принципу добросовісності, має істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, укладений із застосуванням нечесної підприємницької практики, несправедливими є зокрема умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону банк поклав виключно на позичальника. У кредитному договорі не вказані відомості про строковість платежів у розмірі погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості усіх сукупних послуг, а також інших фінансових зобов`язань за кожним платіжним періодом, у графіку платежів детально не розписана сукупна вартість кредиту. Фактична сума сплати за користування кредитом не відповідає зазначеним відсоткам у договорі, що засвідчує про те, що сторони не досягли згоди стосовно реальної процентної ставки за кредитом та сукупної вартості кредиту за кожним платіжним періодом, що є істостною умовою кредитного договору. Банк не мав необхідного обсягу повноважень на здійснення операцій з використанням іноземної валюти.
Просив визнати кредитний договір недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2017 року, первісний позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 02 червня 2008 року № DNJPJA00001956 у розмірі 6 856,93 дол. США, що еквівалентно 178 211,60 грн, з яких заборгованість за тіломкредиту - 5 197,87 дол. США, що еквівалентно 135092,64 грн, заборгованість за процентами - 829,53 дол. США, що еквівалентно 21559,48 грн, заборгованість за комісією за користування кредитом - 188,71 дол. США, що еквівалентно 4 904,57 грн, заборгованість за пенеюза несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 640,82 дол. США, що еквівалентно 16 654,91 грн, судовий збір - 2 810,58 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_3 задоволено, визнано договори поруки від 02 червня 2008 року припиненими.
У зустрічному позові ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк"відмовлено.
Задовольнивши первісний позовчастково, суд першої інстанції з урахуванням статей 526, 527, 611, 625, 1054, 1050 ЦК України, наданих банком доказів на обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості, виходив з того, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, прострочив повернення заборгованості за кредитом і не виконав зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим повинен сплатити заборгованість за кредитним договором.
Відповідно до статті 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій, водночас при порушенні позичальником строків виконання зобов`язання позивач застосував подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду, що є порушенням статті 61 Конституції України, тому позовні вимоги банку в частині стягнення штрафу не підлягають задоволенню.
Відмовивши в зустрічному позові ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору, суд першої інстанції з урахуванням статей 203, 215 ЦК України, статей 11, 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон), виходив з того, що на момент укладення оспорюваного договору ОСОБА_1 погодився з усіма його умовами, самостійно обрав валюту кредитування та валюту виконання зобов`язання, що підтверджується його підписом. При укладенні кредитного договору ОСОБА_1 діяв вільно, виходячи з власних інтересів, прийняв рішення про вибір контрагента та про вступ з ним в договірні відносини, на власний розсуд з банком визначив характер договорів, які вони уклали, їх умови (зміст). При укладенні спірного договору сторонипогодили усі істотні умови договорів.
Задовольнившизустрічний позов ОСОБА_9, ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що банк додатковими угодами від 02 жовтня 2009 року змінив строк повернення кредиту, тобто відстрочив виконання, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителей, у зв`язку з чим визнано договори поруки від 02 червня 2008 року припиненими.
Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2017 року в оскаржуваній частині залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості та відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, виходив з того, що на момент укладення оспорюваного договору ОСОБА_1 погодився з усіма його умовами, самостійно обрав валюту кредитування та валюту виконання зобов`язання, що підтверджується його підписом.При укладенні кредитного договору ОСОБА_1 діяв вільно, виходячи з власних інтересів, прийняв рішення про вибір контрагента та про вступ з ним в договірні відносини, на власний розсуд з банком визначив характер договорів, які вони уклали, їх умови (зміст). При укладенні спірного договору сторони погодили всі істотні умови договорів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2018 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2018 року, просив скасувати постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2018 року, рішення суду першої інстанції частково, ухвалити нове рішення про відмову в первісному позові, задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
07 вересня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2017 року і постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2018 року задоволено частково. Зупинено виконання рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2017 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження від 16 квітня 2020 року № 1111/0/226-20 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, пунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду", затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
13 липня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суди не застосували статті 18, 19 Закону щодо несправедливості умов спірної угоди, оскільки на час її підписання банк не повідомив його про валютні ризики, сукупну вартість кредиту, недостовірність інформації щодо відсоткової ставки.
Суди не звернули увагу, що ОСОБА_1 не була надана банком повна інформація про сукупну вартість кредиту, споживчий кредит виданий в іноземній валюті, що суперечить Закону.
Суди не звернули уваги, що експертиза виявила скриті відсотки, нараховані позивачем, довела факт неправильного розрахунку суми боргу.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Верховний Суд переглядає судові рішення лише в частині стягнення заборгованості за первісним позовом та відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 02 червня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DNJPJA00001956, згідно з якимпозивач надав відповідачу кредит у розмірі 9817,50 дол. США строком до 02 червня 2013 року на такі цілі: 9 000,00 дол. США на споживчі цілі (ремонт будинку); 270,00 дол. США на оплату винагороди на наданання фінансового інструменту у момент надання кредиту; 547,00 дол. США - на сплату страхових платежів, зі сплатою 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3 % від суми виданого кредиту у момент видання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 4,08% річних від суми зарезервованих ресурсів.
02 червня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5, ОСОБА_3 укладено договори поруки, відповідно до умов яких останні поручилися відповідати за виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №DNJPJA00001956 від 02 червня 2008 року.
02 жовтня 2009 року між банком та ОСОБА_1 укладені додаткові угоди № 1 та № 2 до кредитного договору від 02 червня 2008 року № DNJPJA00001956, відповідно до яких внесені зміни до кредитного договору, а саме збільшено термін погашення за кредитом, згідно з додатковою угодою № 1 з 02 червня 2008 року до 02 червня 2020 року включно, а згідно з додатковою угодою № 2 з 02 червня 2008 року до 02 червня 2018 року включно.
Зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 05 квітня 2016 року його заборгованість становить 7 209,40 дол. США, з яких: заборгованість за тіломкредиту - 5 197,87 дол. США; заборгованість за процентами - 829,53 дол. США; заборгованість за комісією за користування кредитом - 188,71 дол. США; заборгованість за пенею за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 640,82 дол. США; штраф (фіксована частина) - 9,62 дол. США; штраф (процентна складова) - 342,85 дол. США.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).