Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 153/1303/17
провадження № 61-37362св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Ступак О. В., | |
| суддів: | Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., | Олійник А. С., Усика Г. І., |
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Великокісницьке",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 02 травня 2018 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Міхасішина І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Великокісницьке" (далі - ТОВ "Великокісницьке"), третя особа - ОСОБА_2, про визнання договору оренди землі недійсним.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої на території Великокісницької сільської ради Ямпільського району Вінницької області, площею 1,6153 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку.
31 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років. 21 вересня 2017 року на домашню адресу ОСОБА_1 надійшла ухвала Вінницького окружного адміністративного суду Вінницької області від 20 вересня 2017 року в адміністративній справі № 802/1605/17-а за позовом ТОВ "Великокісницьке" до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_1, про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Позивач зазначала, що до 21 вересня 2017 року вона про існування зазначеного договору не знала, оскільки правочину не підписувала, земельну ділянку в оренду відповідачу не передавала, орендної плати не отримувала, в договорі оренди земельної ділянки в розділі "підписи сторін" вчинено підпис " ОСОБА_2 ". До матеріалів реєстраційної справи на реєстрацію договору оренди земельної ділянки відповідачем додано копію довіреності від 21 липня 2008 року, яка видана ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2, строком на три роки, яка дійсна до 21 липня 2011 року. Тобто ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 одержати державний акт замість сертифікату на земельну частку (пай) у землі Колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП) "Промінь" с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області. Інших повноважень, в тому числі щодо розпорядження належною земельною ділянкою, вона ОСОБА_2 не передавала. Вважаючи свої права порушеними, просила визнати недійсним договір оренди землі від 04 листопада 2011 року № 309, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Великокісницьке", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 06 квітня 2012 року № 5509 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ).
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним правочин - договір оренди землі від 04 листопада 2011 року № 309, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Великокісницьке", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 06 квітня 2012 року № 5509 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ). Стягнуто з ТОВ "Великокісницьке" на користь ОСОБА_1 640,00 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що договір оренди земельної ділянки позивачем не підписувався, а відповідно при його укладенні було відсутнє волевиявлення сторони договору, що підтверджено матеріалами справи, а тому договір є недійсним.
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 02 травня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Великокісницьке" задоволено. Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2018 року скасовано, ухвалено нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Великокісницьке" судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 960,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що при розгляді справи суд першої інстанції не встановив дійсні обставини у справі, зокрема не надав оцінку доказам в частині отримання орендної плати позивачем відповідно до спірного договору оренди. Апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 достовірно знала про наявність договору оренди землі від 04 листопада 2011 року № 309, який був укладений від її імені з відповідачем, та виконувала його умови. Сторони добросовісно виконували умови договору оренди землі, протягом семи років ОСОБА_1 отримувала плату за оренду землі, достовірно знала про існування спірного договору, а тому, на думку апеляційного суду, визнавати його лише з тієї підстави, що позивач має намір укласти договір з іншим орендарем, є не лише незаконно, а й несправедливо.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У червні 2018 року засобами поштового зв`язку до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 02 травня 2018 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заявник у касаційній скарзі посилається на правову позицію Верховного Суду України у постанові від 25 травня 2016 року, провадження № 6-2612цс15, згідно з якою стаття 241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень. За таких обставин ця норма ЦК України не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а отже, не могла їх і перевищити. Посилаючись на наявні в матеріалах справи докази, позивач зазначає, що апеляційний суд дійшов хибного висновку про те, що вона знала про наявність спірного договору та отримувала орендну плату за ним; судами встановлено, що на момент вчинення укладення спірного договору ОСОБА_2 не мала повноважень на розпорядження земельною ділянкою позивача; в оскаржуваній постанові апеляційний суд вказує, що ОСОБА_1 схвалила спірний правочин, проте не посилається на жодну норму права щодо цього.
Також заявник зазначає, що апеляційний суд помилково не прийняв до уваги положення пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідно до якого виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним, що було неодноразово підтримано судами касаційної інстанції в інших цивільних справах.
У серпні 2018 року на адресу Верховного Суду від ТОВ "Великокісницьке" засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, в якому, посилаючись на безпідставність її доводів, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Станом на дату розгляду справи Верховним Судом відзиву на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від третьої особи не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 21 червня 2018 року цю касаційну скаргу передано на розгляд судді-доповідачу Лесько А. О.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 02 травня 2018 року, витребувано матеріали справи № 153/1303/17 з Ямпільського районного суду Вінницької області та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2019 року № 1719/0/226-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2019 року касаційну скаргу та матеріали справи № 153/1303/17 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиноюдругою статті 389 ЦПК України (у редакції станом на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України(у редакції станом на дату подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 1,6153 га, реєстраційний номер 052560004005509, що розташована на території Великокісницької сільської ради Ямпільського району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 12 липня 2008 року.
04 листопада 2011 року між ОСОБА_2, яка діяла в інтересах ОСОБА_1, та ТОВ "Великокісницьке" укладено договір оренди землі № 309, згідно з яким орендодавець ( ОСОБА_1 ) передала належну їй земельну ділянку загальною площею 1,6153 га в оренду товариству строком на 25 років. До договору складено акт про передачу та приймання земельної ділянки в оренду.
Вказаний договір був підписаний ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності від 21 липня 2008 року № 562.
Згідно із зазначеною довіреністю позивач уповноважила ОСОБА_2 одержати державний акт взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) у Вінницькій регіональній філії "Центр ДЗК", довіреність видана строком на три роки і дійсна до 21 липня 2011 року, тобто до моменту підписання спірного договору.
Із копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27 вересня 2017 року встановлено, що 31 березня 2017 року зареєстровано договір оренди земельної частки (паю), на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34644411, від 06 квітня 2017 року.
Підставою звернення до суду із позовом стало те, що ОСОБА_1 не було відомо про існування оскаржуваного договору, про наявність якого вона дізналась 21 вересня 2017 року, коли на її домашню адресу надійшла ухвала Вінницького окружного адміністративного суду про відкриття провадження від 20 вересня 2017 року у справі № 802/1605/17-а за позовом ТОВ "Великокісницьке" до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_1, згідно з якою відкрито провадження у справі за адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Відповідно до довідки Великокісницької сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 23 жовтня 2017 року № 02-18-312 оригінал довіреності № 562 в архіві сільської ради не зберігся, проте повідомлено, що згідно з реєстром для реєстрації нотаріальних дій 21 липня 2008 року за реєстровим № 562 від імені ОСОБА_1 посвідчено доручення на ОСОБА_2 отримати державний акт взамін сертифікату на земельний пай.