Постанова
Іменем України
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 525/483/18
провадження № 61-5391св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Корнієнківська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області,
треті особи: ОСОБА_2, Устивицька сільська рада Великобагачанського району Полтавської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 січня 2019 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Бондаревської С. М., Кривчун Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій незаконними та скасування запису про право власності на земельну ділянку.
Позов обґрунтовано тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 30 вересня 1997 року № 159/3, державного акта на право приватної власності на землю від 04 грудня 2001 року № 88 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 3,27 га, яка розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.
У травні 2017 року позивачу стало відомо, що право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2
З листа Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 02 червня 2017 року вбачається, що земельна ділянка, загальною площею 3,27 га, яка розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області на підставі рішення Устивицької сільської ради 16 сесії 23 скликання від 13 вересня 2000 року передана у приватну власність ОСОБА_2 .
Державним реєстратором Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області Садошенко В. М. вчинено дії щодо реєстрації вказаної земельної ділянки за ОСОБА_2 .
Зазначені дії державного реєстратора Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області Садошенко В. М. позивач вважав такими, що порушують його право власності на спірну земельну ділянку, у зв`язку з чим просив скасувати запис про право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку від 24 січня 2017 року.
Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 31 травня 2018 року до участі у справі залучено Устивицьку сільську раду Великобагачанського району Полтавської області, як третю особу.
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії державного реєстратора Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області Садошенко В. М. щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5320285300:00:001:0911, площею 3,27 га, яка розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області незаконними. Скасовано запис про право власності від 24 січня 2017 року за № 18734379 на вказану земельну ділянку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна земельна ділянка належить позивачеві, а отже дії державного реєстратора направлені на реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за третьою особою є незаконними.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що з огляду на хронологію подій, відсутність відомостей про визнання державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ № 009558 на ім`я ОСОБА_1 недійсним, нездійснення відповідних дій при виготовленні технічної документації із землеустрою ОСОБА_2 щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та їх закріплення межовими знаками при формуванні земельної ділянки, кадастровий номер 5320285300:00:001:0911, свідчить про те, що позивач протиправно позбавлений права власності.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2018 року скасовано. Та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції обґрунтував своє рішення тим, що у справі фактично існує спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо права власності на земельну ділянку площею 3,27 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. При цьому позовних вимог до ОСОБА_2 позивач не пред`являв. ОСОБА_2 залучений до участі у справі як третя особа, чим істотно обмежений у процесуальних правах. Таким чином, судом першої інстанції фактично вирішено питання про право власності ОСОБА_2, без залучення його до участі у справі як відповідача.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У березні 2019 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 січня 2019 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вищезазначену постанову та залишити в силі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2018 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що самими діями державного реєстратора його право власності на земельну ділянку не порушено суперечать вимогам статей 52, 53 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Крім того, заявник звертає увагу на те, що рішення щодо юридичної визначеності земельної ділянки приймав саме державний реєстратор, тому ним обрано належний спосіб захисту свого порушеного права, шляхом визнання дій державного реєстратора незаконними та скасування запису про право власності на земельну ділянку.
Також ОСОБА_1 в касаційній скарзі зазначає, що ОСОБА_2, як третя особа у справі, не був позбавлений можливості вступити до участі у справі в порядку передбаченому статтею 52 ЦПК України.
У серпні 2019 року від ОСОБА_2 на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, яку останній просив залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, з огляду на її законність та обґрунтованість.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи у березні 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 січня 2019 року передано на розгляд судді-доповідачу Лесько А. О.
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2019 року, після усунення заявником недоліків, відкрито касаційне провадження за вищезазначеною касаційною скаргою, витребувано матеріали справи № 525/483/18 із суду першої інстанції та надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
У липні 2019 року матеріали справи № 525/483/18 надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року № 1750/226-19 у зв`язку зі звільненням у відставку судді-доповідача Лесько А. О. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2019 року матеріали справи № 525/483/18 та касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у березні 2019 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України(в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення апеляційного суду - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін, оскільки таке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 30 вересня 1997 року № 159/3 ОСОБА_1 видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ № 009558, який зареєстрований 04 грудня 2001 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 88, відповідно до якого земельна ділянка, площею 3,27 га, яка розташована на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області передана йому у приватну власність.
ОСОБА_1 звернувся до державного кадастрового реєстратора Відділу у Великобагачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з метою державної реєстрації належної йому земельної ділянки у Держаному реєстрі земель.
Рішенням державного кадастрового реєстратора відділу у Великобагачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 27 липня 2018 року № РВ-5301020592018 ОСОБА_1 відмовлено в реєстрації земельної ділянки на підставі того, що земельна ділянка позивача перетинається із земельною ділянкою, кадастровий номер 5320285300:00:001:0911, площа співпадає на 100 % (повне співпадання).