Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 753/20980/16-ц
провадження № 61-38162св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 23 травня 2018 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий О. С., про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсними.
На обґрунтування позовних вимог позивачі посилались на такі обставини. 07 липня 2016 року за договором дарування частки у статутному капіталі ОСОБА_1 безоплатно передав у власність ОСОБА_2 свою частку в статутному капіталі Спільного товариства з обмеженою відповідальністю
"Ф-МАТІС" (далі - СТОВ "Ф-МАТІС"). 20 липня 2016 року за договором купівлі-продажу частки засновника (учасника) в статутному капіталі СТОВ "Ф-МАТІС", укладеного від імені ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_4 , який діяв на підставі довіреності від 20 липня 2016 року, передано у власність покупця ОСОБА_5 частку у статутному капіталі СТОВ "Ф-МАТІС", належну ОСОБА_1 . Укладанню оспорюваного договору купівлі-продажу від 20 липня 2016 року передували такі події. ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності, виданої їй ОСОБА_1 від 08 жовтня 2013 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М. і зареєстрованої в реєстрі за № 1441, видала в порядку передоручення ОСОБА_4 довіреність від 20 липня 2016 року, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О. С., зареєстровану в реєстрі за № 1072. У довіреності від 08 жовтня 2013 року, виданій ОСОБА_1 ОСОБА_3 , посвідченій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М. і зареєстрованій у реєстрі за № 1441, було передбачене певне коло повноважень з питань представництва прав та інтересів ОСОБА_1 як засновника та/або учасника будь-яких юридичних осіб, підприємств, товариств. Для виконання цієї довіреності ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 виконувати певні дії, серед яких не було права укладати правочини. У довіреності від 20 липня 2016 року, виданої ОСОБА_3 ОСОБА_4 в порядку передоручення, коло повноважень було розширено порівняно з основною довіреністю, зокрема зазначено право укладати будь-які правочини на власний розсуд. Таке передоручення не було погоджено з ОСОБА_1 Скориставшись передорученням із правом укладення від імені ОСОБА_1 будь-якого правочину на власний розсуд, ОСОБА_4, діючи начебто в інтересах ОСОБА_1, продав ОСОБА_5 частку в розмірі 100 % статутного капіталу СТОВ "Ф-МАТІС", яка станом на 22 липня 2016 року згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань належала ОСОБА_1, що відбулося без його відома. Після укладання оспорюваного правочину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до державного реєстратора для проведення державної реєстрації змін про засновника та директора СТОВ "Ф-МАТІС". Жодних повідомлень про передоручення ОСОБА_3 повноважень, наданих їй ОСОБА_1 згідно з довіреністю від 08 жовтня 2013 року, позивач не отримував. ОСОБА_1 не просто не схвалив дії, вчинені в порядку передоручення, а категорично заперечив і заборонив вчиняти такі неправомірні дії, що завдають останньому істотної майнової шкоди. Підтвердженням вказаного є той факт, що ОСОБА_1, перебуваючи на території Російської Федерації, звернувся до нотаріуса у м. Москві з проханням засвідчити його підпис на заяві-повідомленні про неуповноваження будь-яких осіб, у тому числі ОСОБА_3 та ОСОБА_4,на продаж його частки у статутному капіталі товариства. 07 липня 2016 року ОСОБА_1, як єдиний учасник товариства, безоплатно передав своїй матері, ОСОБА_2 частку у статутному капіталі СТОВ "Ф-МАТІС" за договором дарування. Оскільки ОСОБА_2 набула право власності на частку у статутному капіталі СТОВ "Ф-МАТІС" 07 липня 2016 року, раніше ніж ОСОБА_5 , остання є єдиною законною власницею частки товариства.
З урахуванням уточнених позовних вимог, позивачі просили суд визнати довіреність від 20 липня 2016 року та договір купівлі-продажу від 20 липня 2016 року частки засновника (учасника) у статутному капіталі СТОВ "Ф-МАТІС" недійсними.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 29 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювана довіреність, що видана в порядку передоручення, відповідає вимогам до її форми, є нотаріально посвідченою, текст такої довіреності повністю співпадає з текстом основної довіреності, а приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О. С. не було посвідчено довіреність з перевищенням повноважень, які були надані повіреному згідно з основною довіреністю. Вказані обставини позивачами шляхом надання оригіналу первинної довіреності від 08 жовтня 2013 року спростовано не було.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 23 травня 2018 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 травня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнано недійсною фразу "укладати будь-які правочини на власний розсуд" у пункті 4 довіреності від 20 липня 2016 року, виданої ОСОБА_3 в порядку передоручення ОСОБА_6, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О. С., номер у реєстрі нотаріальних дій 1072.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20 липня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 та ОСОБА_5, частки засновника (учасника) у статутному капіталі СТОВ "Ф-МАТІС".
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копія довіреності від 08 жовтня 2013 року, яка надана слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області Грицанчуком С. М., не передбачає повноважень ОСОБА_3 на "укладення будь-яких правочинів на власний розсуд" від імені ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 88), на відміну від змісту копії довіреності від 08 жовтня 2013 року, що наявна в матеріалах справи (т. 1, а. с. 98). Оскільки представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 повідомив про неможливість надання оригіналу довіреності від 08 жовтня 2013 року, виданої ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3, з підстав втрати такої довіреності, тому наявні підстави для визнання достовірним обсягу повноважень, якими ОСОБА_1 наділив ОСОБА_3, згідно з довіреністю від 08 жовтня 2013 року, яка надана слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області Грицанчуком С. М.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг і позиції інших учасників
У червні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Судуіз касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Апеляційного суду міста Києва від 23 травня 2018 року, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 травня 2017 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги на відсутність підстав для визнання недійсною окремої частини довіреності від 20 липня 2016 року, виданої в порядку передоручення, без визнання недійсною основної довіреності від 08 жовтня 2013 року в повному обсязі або окремій її частині, зокрема в тій, яку оспорюють позивачі. Апеляційним судом не враховано, що нотаріус Малий О. С., вчиняючи нотаріальну дію щодо посвідчення довіреності на ім`я ОСОБА_4 в порядку передоручення, мав у розпорядженні оригінал основної довіреності відповідного змісту; не вживались заходи, передбачені частинами першою-третьою, сьомою статті 84 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), тому застосування наслідків, передбачених частиною десятою статті 84 ЦПК України, є передчасним. Натомість апеляційний суд взяв до уваги копію засвідченого слідчим примірника довіреності, який не має повноваження на засвідчення копій документів на відповідність їх оригіналам.
У червні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до Верховного Судуіз касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Апеляційного суду міста Києва від 23 травня 2018 року, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 травня 2017 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що при оформленні довіреності від 20липня 2016 рокуОСОБА_3 надала нотаріусу оригінал довіреності від 08 жовтня 2013 року і нотаріус перевірив співпадіння тексту вказаної довіреності та оформив на її підставі доручення в порядку передоручення на ОСОБА_4, тобто без перевищення повноважень та відповідно до чинного законодавства України, тому апеляційний суд, беручи до уваги надані скаржником документи з кримінального провадження № 12015060170001518, залишив без уваги документи, які містяться в матеріалах справи.
У жовтні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_9 , у якому вона просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 та витребувано її матеріали. Зупинено дію постанови Апеляційного суду міста Києва від 23 травня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_5 .
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційні скарги у цій справі подані у червні 2018 року, тому вони підлягають розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Частиною першою статті 402 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги є необґрунтованими та підлягають залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що 08 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М. посвідчено довіреність ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3, зареєстровану в реєстрі за № 1441. Вказану довіреність видано з правом передоручення повноважень третім особам строком на три роки.
20 липня 2016 року ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності від 08 жовтня 2013 року виданої їй ОСОБА_1, видала в порядку передоручення довіреність ОСОБА_4 на представлення інтересів ОСОБА_1, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О. С., зареєстровану в реєстрі за № 1072 (т. 1, а. с. 97).
Також 20 липня 2016 року між ОСОБА_1 , як учасником СТОВ "Ф-Матіс" (продавець), в особі представника Матвєєва С. Є., який діяв на підставі довіреності від 20 липня 2016 року, з одного боку, і ОСОБА_5 (покупець), з іншого боку, укладений договір купівлі-продажу частки засновника (учасника) у статутному капіталі СТОВ "Ф- МАТІС" (т. 1, а. с. 9).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору купівлі-продажу продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність покупця свою частку статутного капіталу СТОВ "Ф- МАТІС", а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити названу частку.
Покупець підтверджує, що частка, яка ним продається у статутному капіталі товариства, належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не утримується третіми особами, не є предметом застави або іншим способом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами або державою (пункт 1.5 Договору).
За відчуження частки покупець зобов`язується сплатити продавцю 5 000 грн (пункт 3.1 договору).
Заявою від 20 липня 2016 року ОСОБА_4, діючи від імені ОСОБА_1, посвідчив вихід останнього зі складу СТОВ "Ф-МАТІС", а також відсутність майнових або інших претензій до товариства чи нового учасника (т. 1, а. с. 10).
На підставі заяви ОСОБА_5 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22 липня 2016 року, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відомості про зміну керівника юридичної особи, зміну фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо та про заміну кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи (т. 1, а. с. 11-17).
07 липня 2016 року між ОСОБА_1 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровувана) укладений договір дарування частки в статутному капіталі, відповідно до якого дарувальник зобов`язується безоплатно передати у власність обдаровуваній свою частку у статутному капіталі СТОВ "Ф-МАТІС" (т. 1, а. с. 22-24).
Згідно зі змістом заяви ОСОБА_1, нотаріально посвідченої виконуючим обов`язки нотаріуса м. Москви Барабановим Д. А., від 23 липня 2016 року серія 77 АВ 1537813, адресованої компетентним органам, а також заяви-повідомлення від 22 липня 2016 року, адресованої державному реєстратору Черняхівської районної державної адміністрації, останнім доведено до відома, що він не уповноважував нікого, у тому числі ОСОБА_4, ОСОБА_3 чи будь-яких інших осіб, що діють на підставі довіреності від 08 жовтня 2013 року зареєстрованої в реєстрі за № 1441, засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М., і будь-яких інших довіреностей, виданих у порядку передоручення, на продаж його частки у статутному капіталі СТОВ "Ф-МАТІС" (т. 1, а. с. 20--21).