Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 347/173/18
провадження № 61-42526св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Пістинська сільська рада Косівського району Івано-Франківської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2018 року у складі колегії суддів: Малєєва А. Ю., Фединяка В. Д., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Пістинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області (далі - Пістинська сільська рада) про визнання права власності на спадкове майно.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_3, яка за життя склала заповіт, яким заповідала йому все належне їй майно. Після звернення до нотаріальної контори для оформлення спадщини він одержав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно - 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, оскільки за життя ОСОБА_3 не вчинила необхідних дій для оформлення права власності на зазначену частину житлового будинку та отримання відповідного свідоцтва.
Посилаючись на те, що він є спадкоємцем за заповітом спадкового майна ОСОБА_3, однак не може оформити право власності на спадкове майно у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, просив визнати за ним у порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку
АДРЕСА_1 , а саме на наступні літерні та номерні частини вказаного вище об`єкта нерухомості: літера "А", літера "З", № 1, № 2-3, літера "Б", літера "Е".
Короткий зміст ухваленого судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 право власності на 1/2 житлового будинку, з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до довідки Пістинської сільської ради від 06 липня 2017 року № 177 після смерті
ОСОБА_4 в 1987 році у фактичне управління майном вступили ОСОБА_3 та мати позивача ОСОБА_5 . Ураховуючи, що відповідно до положення статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на Ѕ частину житлового будинку у порядку спадкування.
Короткий зміст ухваленого судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 липня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обраному позивачем способу захисту та з власної ініціативи застосував положення статті 328 ЦК України, якою презюмується правомірність набуття права власності, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Зазначена норма права застосовується у випадках, коли право власності вже є набутим, а не у випадках вирішення спору про визнання такого права, що має місце у даній справі. ОСОБА_1 обґрунтовував свої позовні вимоги положенням частини першої статті 1223 ЦК України, а також захистом права власності на підставі статей 321 та 392 ЦК України, однак наведені норми права не можуть бути застосовані у зазначеній справі, оскільки стосуються вже наявного в особи права власності, яке оспорюється або не визнається іншою особою, тоді як на спірне нерухоме майно відсутні правовстановлюючі документи, вони нікому не видавались, і відповідно не втрачались, а тому відсутні підстави визнавати за позивачем неіснуюче право власності на 1/2 частку спірного нерухомого майна.
Крім того, у матеріалах справи наявні різні дані щодо того, яке саме майно померлої ОСОБА_3 є об`єктом спадкування за заповітом на користь позивача і де воно знаходиться, зокрема, будинок АДРЕСА_5 чи АДРЕСА_1 або будинок АДРЕСА_3 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є рідними братами і можливими спадкоємцями за своєю матір`ю - ОСОБА_5 разом з третім своїм братом - ОСОБА_6, а тому зазначені особи повинні бути залучені до участі у справі, оскільки рішенням суду за наслідками вирішення позову ОСОБА_1 можуть бути порушені їх права. Крім того, між зазначеними особами існують спори щодо спадкового майна, які розглядаються в інших провадженнях. Урахувавши, що на спірне майно не видавались правовстановлюючі документи, а до участі у справі не залучені всі особи, між якими існує спір з приводу права на спадкове майно, апеляційний суд дійшов до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 .
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій він просив скасувати постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2018 року та залишити в силі рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 16 березня
2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні його позову, оскільки не звернув увагу, що він є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 за заповітом, а тому визнання права власності на спадкове майно не може порушувати права та інтереси
ОСОБА_2 , який оспорює право на спадкове майно після померлої матері ОСОБА_5 , що свідчить про відсутність правових підстав для його залучення до розгляду справи. Крім того, апеляційний суд не надав належної оцінки довідці Пістинської сільської ради від 06 липня 2017 року № 117, згідно з якою після смерті ОСОБА_4 в 1987 році, у фактичне управління житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, вступили її доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .
Відзив на касаційну скаргу подано не було.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Установлені судами фактичні обставини справи
Згідно з заповітом від 23 березня 2005 року ОСОБА_3 на випадок смерті все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 .
ОСОБА_3 - рідна тітка ОСОБА_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якої відкрито спадкову справу № 46/2017.
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2017 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк терміном три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 .
Постановою приватного нотаріуса від 16 серпня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину житлового будинку
АДРЕСА_1 , з підстав відсутності у спадковій справі всіх необхідних документів, та в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності зазначеного майна спадкодавцеві.
Відповідно до довідки Пістинської сільської ради від 06 липня 2017 року № 177 ОСОБА_4 померла в 1987 році, з 1928 року по день смерті постійно проживала в житловому будинку, який розташований по АДРЕСА_1 . У фактичне управління спадковим майном з дня смерті ОСОБА_4 вступили її доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які вели догляд за спадковим майном.