Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 369/10392/16-ц
провадження № 61-4794св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2019 року у складі судді Ковальчук Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (далі - Києво-Святошинська РДА), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа -Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, про визнання незаконними розпоряджень Києво-Святошинської РДА, визнання недійсними та скасування державної реєстрації державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок та відомостей про державну реєстрацію речового права.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він був членом Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Т. Г. Шевченка та йому, як власнику земельною паю, виділено земельну ділянку в натурі (на місцевості) під № 802, яка знаходиться за адресою: Гореницька сільська рада, Києво-Святошинський район, Київська область.У зв`язку з цим, ним розроблений проект землеустрою, а земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3222482000:06:003:0030. Проте, вказаний проект землеустрою йому повернуто, оскільки на його земельній ділянці сформована інша земельна ділянка із кадастровим номером 3222482000:06:003:5006, яка надалі розподілена на 22 земельні ділянки. Крім того, як йому стало відомо під час розгляду справи, розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 07 грудня 2012 року за № 3266 ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, а 12 грудня 2012 року Києво-Святошинська РДА прийняла розпорядження № 3404 про затвердження проекту та передачу у власність спірної земельної ділянки. На підставі вказаного розпорядження, останньому виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 416685. Разом з тим 22 грудня 2012 року ОСОБА_4 відчужив спірну земельну ділянку ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марчук К. В. Розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 29 грудня 2012 року № 3777 змінено цільове призначення земельної ділянки із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для ведення індивідуального садівництва. На підставі вказаного розпорядження, ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на спірну земельну ділянку серії ЯЙ № 346865. ОСОБА_2 провела поділ земельної ділянки на 22 окремі земельні ділянки, дві з яких відчужила ОСОБА_5 . Вважає, що Києво-Святошинська РДА не мала права приймати жодних розпоряджень про передачу спірної земельної ділянки іншим особам, оскільки він є єдиним законним власником земельної ділянки, виділеної йому як земельний пай.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1, із урахуванням уточнених вимог,просив визнати незаконним розпорядження Києво-Святошинської РДА від 07 грудня 2012 року за № 3266 у частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за межами населеного пункту ОСОБА_4 ; визнати незаконним розпорядження Києво-Святошинської РДА від 12 грудня 2012 року за № 3404 у частині затвердження проекту та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за межами населеного пункту ОСОБА_4 ; визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222482000:06:003:5006, виданого на ім`я ОСОБА_4 12 грудня 2012 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі № 322240001011244 серії ЯЙ № 416685; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3222482000:06:003:5006, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марчук К. В., зареєстрований у реєстрі за № 3239, скасувавши його державну реєстрацію та право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3222482000:06:003:5006; визнати незаконним та скасувати розпорядження Києво-Святошинської РДА від 29 грудня 2012 року № 3777 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для ведення індивідуального садівництва в частині земельної ділянки розміром 2,0000 га, кадастровий номер 3222482000:06:003:5006, за адресою: Гореницька сільська рада, Києво-Святошинський район, Київська область, на ім`я ОСОБА_2 ; визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222482000:06:003:5006, виданий на ім`я ОСОБА_2 29 грудня 2012 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі № 322240001045505 серії ЯЙ 416685;скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 3222482000:06:003:5006; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3222482000:06:003:5041, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30 липня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Мурзак С. О., скасувати номер запису про право власності (в державному реєстрі прав) 6510086 та право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 3222482000:06:003:5041; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3222482000:06:003:5042, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Мурзак С. О., скасувати номер запису про право власності (в державному реєстрі прав) та право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 3222482000:06:003:5042;скасувати державну реєстрацію та відомості про державну реєстрацію речового права ОСОБА_2 на земельні ділянки, кадастрові номери: 3222482000:06:003:5041, 3222482000:06:003:5042, 3222482000:06:003:5043, 3222482000:06:003:5044, 3222482000:06:003:5045, 3222482000:06:003:5046, 3222482000:06:003:5047, 3222482000:06:003:5048, 3222482000:06:003:5049, 3222482000:06:303:5050, 3222482000:06:003:5051, 3222482000:06:003:5062, 3222482000:06:003:5052, 3222482000:06:003:5053, 3222482000:06:003:5054, 3222482000:06:003:5055, 3222482000:06:003:5056, 3222482000:06:003:5057, 3222482000:06:003:5058, які утворились у результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:06:003:5006.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів направлення для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 3222482000:06:003:5006, у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Позивач не довів обставин відсутності законних підстав для скасування кадастрового номера 3222482000:06:003:5006. Так, відповідно до статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника. Така ж норма передбачена частиною другою статті 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051. Позивач вказував, що кадастровий номер 3222482000:06:003:5006 присвоєний 01 квітня 2008 року, проте жодного доказу про здійснення державної реєстрації речового права на земельну ділянку не надано. При цьому, позивачем не заперечується та не спростовується, що відповідно до наказу Головного Управління Держземагентства у Київській області від 17 листопада 2014 року № 10-11772/15-14-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,5051 га, кадастровий номер 3222482000:07:003:0230 для ведення особистого селянського господарства.Підстав для висновку про порушення вимог закону при винесенні Києво-Святошинською РДА розпорядження від 07 грудня 2012 року № 3266 у частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за межами населеного пункту ОСОБА_4, розпорядження Києво-Святошинської РДА від 12 грудня 2012 року № 3404 у частині затвердження проекту та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за межами населеного пункту ОСОБА_4
Постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки дозвіл на розроблення проекту землеустрою позивачу надано Києво-Святошинською РДА лише 05 грудня 2007 року, в той час як набуття у власність земельної ділянки мало відбутися після складання відповідного проекту землеустрою, проходження певної процедури погоджень і затвердження цього проекту, твердження позивача про набуття ним у власність земельної ділянки, кадастровий номер 3222482000:06:003:0030, за відсутністю розробленого та затвердженого проекту землеустрою, є безпідставними. Крім того, згідно з розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 03 грудня 2007 року № 806, на яке позивач посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, прийнято рішення про виділення за рахунок земель резервного фонду та земель запасу Гореницької та Петрушківської сільських рад земельні ділянки особам, які мають право на земельну частку (пай) за списком згідно з додатком, до якого включений позивач. Тобто, права осіб, які не були включені до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) КСП ім. Т. Г. Шевченка, відновлені не шляхом коригування проекту землевпорядною організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору), а - наданням зазначеним громадян земельних ділянок із земель резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю). При цьому, громадянам, які не були включені до списку осіб, які мають права на земельну частку (пай) КСП ім. Т. Г. Шевченка, виділені землі не ті, які були надані цьому КСП, не землі резервного фонду саме КСП ім. Т. Г. Шевченка, а землі резервного фонду та землі запасу Гореницької та Петрушківської сільських рад. За вказаних обставин, оскільки процедура виділення цих земельних ділянок була іншою, ніж передбачена Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", твердження позивача про момент набуття права власності ним на земельну ділянку з моменту видачі розпорядження про виділення земель особам які мають право на земельну частку (пай) є помилковими. Таким чином, встановивши відсутність порушень права позивача на набуття у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:06:003:0030, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 фактично просить ухвалити судове рішення, яким позбавити права власності на землю відповідачів, які набули його з дозволу відповідних державних органів. Здійснюючи публічно-правові функції в сфері надання земельної ділянки у власність відповідно до статей 81, 116, 118, 121 ЗК України, Києво-Святошинська РДА діяла як суб`єкт владних повноважень і повинна була приймати рішення в межах чинного на той час законодавства. Правонабувач земельної ділянки (у цьому випадку ОСОБА_4 ), не мав і не міг мати можливості перевірити правильність рішень Києво-Святошинської РДА щодо реалізації нею наданої законодавством компетенції. Таким чином, ОСОБА_4 (первісний набувач), а в подальшому й ОСОБА_2, які діяли добросовісно, виконували всі передбачені законодавством дії щодо отримання у власність земельної ділянки, не повинні нести відповідальність за помилки допущені органами державної влади, якщо такі були, при відведенні земельної ділянки. Більш того, позивач, маючи право на земельний пай, може звернутися до відповідного державного органу для виділення йому земельної ділянки з дотриманням законодавчо визначеної процедури.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У березні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує, що на момент передачі спірної земельної ділянки відповідачу, він мав усі підстави розраховувати на законний перебіг подій, що є правомірним очікуванням щодо оформлення відповідного земельного паю (одержання державного акта на право власності на землю), оскільки ним дотримана процедура, яка передує одержанню правовстановлюючого документа. Києво-Святошинська РДА не мала права передавати спірну земельну ділянку відповідачу, оскільки вона мала статус невитребуваної, а тому не належала до державної форми власності. Суди не повинні керуватися виключно статтею 118 ЗК України і перевіряти наявність виконаної процедури, передбаченої цією статтею, оскільки процедура оформлення паю значно відрізняється від приватизації земельної ділянки на загальних підставах. Факт виділення йому земельної частки (паю) із земель запасу або резервного фонду не змінює правовий статус земельної ділянки, порядок її виділення та отримання правовстановлюючих документів. Спірна земельна ділянка набула статус невитребуваної 23 грудня 2005 року, після затвердження протоколу зборів членів КСП ім. Т. Г. Шевченка земельні ділянки про розподіл земельних ділянок, наслідком чого є втрата права державної власності на землю. Постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18 встановлено, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченим державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. У цій справі, право власності на спірну земельну виникло з моменту втрати державою права власності - після затвердження протоколу зборів членів КСП ім. Т. Г. Шевченка. Отримання ним державного акта є лише завершальною стадією оформлення документів, але в будь-якому разі його відсутність не свідчить про відсутність права власності.
У червні 2020 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 подав відзив на касаційну скаргу, згідно з яким, неможливо погодитися з посиланням позивача на те, що суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 369/6516/16-ц та від 22 листопада 2018 року у справі № 610/291/18. Так, у справі № 369/6516/16-ц спір стосувався визнання права власності на земельну ділянку (пай), яка перебувала в колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Т. Г. Шевченка Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. У справі № 610/291/18 спір стосувався визнання права власності на земельну ділянку (пай), яка перебувала в колективній власності КСП ім. Свердлова Лозовеньківської сільської ради Балаклійського району Харківської області. Визнаючи право осіб на володіння земельними ділянками (паями), у вказаних справах, судом встановлено, що право на землю було саме на ті ділянки, які перебували у власності розпайованих земель КСП. Проте у справі що розглядається, мова іде про земельну ділянку, яка не перебувала у колективній власності КСП. Ця земельна ділянка виділялася не за рахунок земель КСП ім. Т. Г. Шевченка, де працював позивач, а за рахунок земель резервного фонду та земель запасу Гореницької та Петрушківської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області. Права ociб, які не були включені до списку осіб, які мають право на земельну частку (май) КСП ім. Т. Г. Шевченка, відновлені не шляхом коригування проекту землевпорядною організацією із забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору), а - наданням зазначеним громадянам земельних ділянок із земель резервного фонду та земель запасу у розмірі відповідної земельної частки (паю). При цьому громадянам, які не були включені до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) КСП ім. Т. Г. Шевченка, виділені землі не ті, які були у власності цього КСП, не землі резервного фонду саме КСП ім. Т. Г. Шевченка, а резервного фонду та землі запасу Гореницької та Петрушківської сільських рад. Тому, так як процедура виділення цих земельних ділянок була іншою, ніж передбачена Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", то є неправильним твердження позивача про момент набуття права власності ним на земельну ділянку, набуту в такому порядку, з моменту видачі розпорядження про виділення земель особам які мають право на земельну частку (пай). ОСОБА_1, як колишнім членом КСП ім. Т. Г. Шевченка, вже реалізовано право на отримання земельної ділянки у власність.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
За змістом статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.
Обставини встановлені судами
Позивач був членом КСП ім. Т. Г. Шевченка.
29 жовтня 2003 року Києво-Святошинська РДА на підставі вимог статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" прийняла розпорядження № 438 про виділення земельних ділянок особам, які мають право на земельну частку (пай).
22 грудня 2005 року Києво-Святошинською РДА прийнято розпорядження № 678 про внесення змін до розпорядження № 438, згідно з яким виділено в рахунок невитребуваних земельних ділянок земель колективної власності КСП ім. Т. Г. Шевченка, рілля №№ 121, 128, 232, 327, 345, 346, 470, 476, 495, 506, 572, 573, 616, 686, 730 та земель резерву Гореницької та Петрушківської сільських рад особам, які мають право на земельну ділянку (пай) за списком, згідно з додатком.
Відповідно до протоколу зборів членів КСП ім. Т. Г. Шевченка від 23 грудня 2005 року земельні ділянки розподілені між ними, зокрема, позивачу виділена земельна ділянка під № 802 згідно з викопіюванням проекту формування території Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
03 грудня 2007 року Києво-Святошинська РДА прийняла розпорядження № 806 про внесення змін до розпоряджень № 438 та № 678, яким пункт 2-1 викладено в такій редакції: "Виділити за рахунок земель резервного фонду та земель запасу Гореницької та Петрушківської сільських рад земельні ділянки особам, які мають право на земельну ділянку (пай) за списком згідно додатку".
05 грудня 2007 року Києво-Святошинською РДА надано дозвіл за № 07-34-5658 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Передбачено, що розглянувши клопотання 36-ти громадян працівників реформованого КСП ім. Т. Г. Шевченка, які були пропущені в додатку до державного акта на право колективної власності КСП ім. Т. Г. Шевченка, відповідно до статті 118 та пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, районна державна адміністрація надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 36-ти працівникам реформованого КСП ім. Т. Г. Шевченка (згідно з додатком), без урахування агровиробничих груп ґрунтів у рівних частинах кожному, які були пропущені в додатку до державного акта на право колективної власності КСП ім. Т. Г. Шевченка, за рахунок земель запасу Гореницької та Петрушківської сільських рад для ведення особистого селянського господарства.