Постанова
Іменем України
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 607/5713/17
провадження № 61-37909св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Тернопільська газета",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 08 травня 2018 року у складі колегії суддів: Костів О. З., Сташківа Б. І., Хоми М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Тернопільська газета" (далі - ТОВ "Нова Тернопільська газета") про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди.
На обгрунтування позовних вимог зазначали, що вони є депутатами Тернопільської міської ради. 12 квітня 2017 року у друкованому засобі масової інформації "Нова Тернопільська газета" від ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_1 на другій сторінці газети у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1 ", викладена негативна, недостовірна інформація, що порочить їх честь і гідність, зокрема, міститься безпідставне звинувачення у вчиненні ними корупційних діянь за відсутності допустимих доказів. Серед іншої інформації у зазначеній статті вказано:
- "… Керівництво Всеукраїнського об`єднання "Свобода" вигнало з партії трьох тернопільських депутатів, яких підозрюють у корупційних діяннях….";
- "…Як вдалося з`ясувати з неофіційних джерел, основана причина такого радикального рішення керівництва ВО "Свобода" не так відхід від принципів партії чи несинхронного голосування на противагу позиції партії, хоча це також, як корупційна складова у діях згаданої "трійки", про що вже найближчим часом дізнається громадськість….";
-"…Серйозний корупційний шлейф тягнеться і за колишнім секретарем земельної комісії та головою депутатської фракції ВО "Свобода" у Тернопільській міській раді ОСОБА_2…".
Вказували на те, що зазначеною статтею відповідач свідомо мав на меті принизити їх честь, гідність та ділову репутацію в очах громадськості, колег щодо дотримання ними вимог законів, що, зважаючи на їх публічний статус, як діючих політиків, посадових осіб органу місцевого самоврядування, дискредитує їх в очах громадськості та завдає їм моральних страждань, оскільки вони є законослухняними громадянами, які у своїй діяльності не допускали жодних корупційних чи інших правопорушень. У результаті опублікування неправдивих відомостей у них порушився звичний спосіб життя, знизився рівень їх авторитету, виникли неприязні стосунки з друзями та в сім`ї, з виборцями й іншими депутатами Тернопільської міської ради. При спілкуванні з людьми їм доводиться пояснювати, що інформація є неправдивою і не має жодного підгрунтя. Розмір відшкодування заподіяних їм моральних страждань становить по 20 000 грн кожному.
З урахуванням уточнених позовних вимог, просили визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інформацію, опубліковану 12 квітня 2017 року в газеті "Нова Тернопільська газета" від ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_1 у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема: "… Керівництво Всеукраїнського об`єднання "Свобода" вигнало з партії трьох тернопільських депутатів, яких підозрюють у корупційних діяннях…."; "…Як вдалося з`ясувати з неофіційних джерел, основана причина такого радикального рішення керівництва ВО "Свобода" не так відхід від принципів партії чи несинхронного голосування на противагу позиції партії, хоча це також, як корупційна складова у діях згаданої "трійки", про що вже найближчим часом дізнається громадськість…."; "…Серйозний корупційний шлейф тягнеться і за колишнім секретарем земельної комісії та головою депутатської фракції ВО "Свобода" у Тернопільській міській раді ОСОБА_2…"; зобов`язати відповідача спростувати зазначену інформацію шляхом публікації у цій же газеті резолютивної частини рішення суду не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили, у такий же спосіб, у який вона була поширена; стягнути з ТОВ "Нова Тернопільська газета" на їх користь по 20 000,00 грн кожному на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 05 лютого 2018 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що порочить честь і гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, опубліковану 12 квітня
2017 року інформацію в газеті "Нова Тернопільська газета" від 12-18 квітня
2017 року № НОМЕР_1 у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", а саме:
- "… Керівництво всеукраїнського об`єднання "Свобода" вигнало з партії трьох тернопільських депутатів, яких підозрюють у корупційних діяннях….";
- "…Як вдалося з`ясувати з неофіційних джерел, основана причина такого радикального рішення керівництва ВО "Свобода" не так відхід від принципів партії чи несинхронного голосування на противагу позиції партії, хоча це також, як корупційна складова у діях згаданої "трійки" про що вже найближчим часом дізнається громадськість….";
- "…Серйозний корупційний шлейф тягнеться і за колишнім секретарем земельної комісії та головою депутатської фракції ВО "Свобода" у Тернопільській міській раді ОСОБА_2…".
Зобов`язано ТОВ "Нова Тернопільська газета" протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати зазначену інформацію у спосіб, яким вона була поширена шляхом публікації у цій же газеті витягу із вступної та резолютивної частини рішення суду.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірною публікацією за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів про притягнення позивачів до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, а також повідомлення їм про підозру чи складання протоколу про вчинення корупційного правопорушення, засобом масової інформації (далі - ЗМІ) порушено принцип невинуватості особи, оскільки у стверджувальній формі зазначено, що позивачі підозрюються у вчиненні корупційних діянь, зокрема, охарактеризовано роботу ОСОБА_2 на посаді секретаря земельної комісії як таку, що супроводжується серйозним корупційним шлейфом, ствердно зазначено про наявність корупційної складової у діях позивачів, що стало причиною виключення з ВО "Свобода". Зазначеною публікацією у ЗМІ за відсутності посилання на допустиму доказову базу сформовано суспільну думку щодо позивачів, як осіб, відносно котрих існують об`єктивні докази вважати їх корупціонерами та особами, схильними до вчинення протиправних корисливих дій, використовуючи публічний депутатський статус або службове становище. Відхиляючи доводи представника відповідача про те, що спірна публікація містить виключно оціночні судження щодо позивачів, суд виходив із того, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Зауваживши, що високий публічний статус позивачів, як депутатів місцевої ради, спричиняє їм додатковий тягар, можливо й надмірної критики з боку ЗМІ, яка не завжди може бути справедливою та об`єктивною, суд вказав, що мусить існувати розумна межа такої критики. З огляду на наведене, а також на те, що відповідач, поширюючи інформацію, сформульовану як пряме звинувачення позивачів у злочинній поведінці за відсутності достатньо переконливих доказів на їх підтвердження (доказів про притягнення позивачів до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, відсутності повідомлення їм про підозру чи складання протоколу про вчинення корупційного правопорушення), безперечно порушив принцип невинуватості особи, а тому опублікована 12 квітня 2017 року в газеті "Нова Тернопільська газета"
від ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_1, у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1 " інформація є недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а отже підлягає спростуванню. Відмовляючи в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходив із недоведеності позивачами факту завдання їм моральних страждань опублікуванням спірної статті.
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Нова Тернопільська газета" задоволено, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 лютого
2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції надав невірну оцінку обставинам справи, а також наявним у матеріалах справи доказам, висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону, а тому оскаржуване судове рішення не можна вважати законним та обгрунтованим. Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд із інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких, не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів. Висловлені в публікації твердження, що причиною виключення позивачів із членів політичної партії ВО "Свобода" є те, що їх "...підозрюють у корупційних діяннях...", в їх діях міститься "...корупційна складова...", а також те, що за позивачем ОСОБА_2 тягнеться "...серйозний корупційний шлейф..." не містять будь-яких фактичних відомостей, висловлених у категоричній формі, тверджень чи звинувачень у вчиненні позивачами якихось конкретних кримінальних чи адміністративних корупційних правопорушень, а тому не можна вважати їх фактичними твердженнями. Фактично в оскаржуваній публікації висвітлено події, які дійсно мали місце, зокрема, загальновідомим є факт, що згідно з рішенням політичного виконавчого комітету ВО "Свобода"
від 07 квітня 2017 року позивачів виключили з лав партії, у зв`язку з чим 08 квітня 2017 року в м. Тернопіль відбулися збори депутатів Тернопільської міської та обласної рад і членів міського та обласного комітету ВО "Свобода" із заступником голови ВО "Свобода" Русланом Кошулинським та заступником голови партії з питань партійної дисципліни ОСОБА_8 . З оскаржуваної статті убачається, що на цій зустрічі ОСОБА_9 у гострій, критичній формі надав оцінку не лише діяльності позивачів, як депутатів Тернопільської міської ради, які понад 100 разів голосували всупереч рішенням місцевої організації, що свідчить про їх відхід від програмових засад партії, але і вказав, що "у майбутньому така ж доля чекає і на інших депутатів від ВО "Свобода", які будуть займатися не депутатською діяльністю, а особистими інтересами та збагаченням". Таким чином, вжиті в оскаржуваній публікації вислови про те, що позивачів "...підозрюють у корупційних діяннях...", в їх діях міститься "...корупційна складова...", а також те, що за позивачем ОСОБА_2 тягнеться "...серйозний корупційний шлейф..." відображають лише власну оцінку газетою реальних подій висловлені у формі оціночних суджень, з огляду на співставлення певних фактів, які дійсно мали місце. Відхиляючи твердження позивачів про порушення опублікуванням відповідачем оспорюваної статті презумпції невинуватості особи, суд зауважив, що в оскаржуваній публікації відповідачем не порушено принцип презумпції невинуватості позивачів, оскільки вжиті у статті вислови "...підозрюють у корупційних діяннях...", в їх діях міститься "...корупційна складова...", за позивачем ОСОБА_2 тягнеться "...серйозний корупційний шлейф..." не можна вважати прямим обвинуваченням у вчиненні конкретних корупційних дій у розумінні положень Закону України "Про запобігання корупції" та констатацією довершеного факту вчинення злочину. Зазначена інформація не містить безспірних тверджень про достовірні факти, а основана на інформації з відкритих джерел, яка стосується діяльності позивачів, як діючих політиків та виконання ними своїх функцій і повноважень депутатів місцевої ради. Таким чином, вказані вислови не можуть вважатися фактичними твердженнями та недостовірною інформацією, яка порушує права позивачів, оскільки є оціночними судженнями у зв`язку з чим спростуванню не підлягають. Суд не взяв до уваги викладені у відзиві на апеляційну скаргу посилання представника позивачів на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові
від 29 листопада 2017 року у справі № 6-639цс17, оскільки у справі, яка переглядалася Верховним Судом України, предметом судового захисту було спростування недостовірної інформації, яка стосувалася обвинувачення особи у вчиненні конкретних злочинів, висловлена в категоричній формі та є фактичним твердженням ("…і тому ОСОБА як безпосередній виконавець тих злочинів, тої провокації…"), натомість у зазначеній справі судом встановлено, що оскаржувана інформація носить характер оціночних суджень.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4, у якій заявник просив скасувати постанову Апеляційного суду Тернопільської області
від 08 травня 2018 року і залишити в силі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 лютого 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що апеляційний суд у порушення вимог статей 89, 263, 264, 367, 382 ЦПК України не забезпечив повний та всебічний розгляд справи, формально та узагальнююче вказав, що оспорювана позивачами інформація відносно них містить у собі виключно оціночні судження, натомість не надав належної правової оцінки окремо кожному із висловлювань, які позивачі просили спростувати, а також іншим доказам, наявним у матеріалах справи, не встановив чи наведені в публікації обставини існували взагалі, чи можливо перевірити на предмет їх дійсності, чи є вони фактичними твердженнями, що свідчить про фактичне самоусунення суду від встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору по суті. Посилаючись на те, що зазначена інформація є оціночним судженням, суд не вказав чому її неможливо перевірити як твердження про факти, оскільки вони містять конкретну інформацію про подію і осіб. Вказуючи на те, що позивачі були політичними діячами, а тому межа допустимої щодо них критики є значно ширшою, не навів в оскаржуваному рішенні аналізу поширеної щодо них інформації, чи є вона дійсно критикою виконання їх функцій як політичних діячів, чи вона стосується фактів виконання ними службових обов`язків, не пов`язаних із їх політичною діяльністю. Помилковими є також посилання апеляційного суду на те, що загальновідомим є факт, що згідно з рішенням політичного виконавчого комітету ВО "Свобода" від 07 квітня 2017 року позивачів виключили з лав партії, оскільки не зрозуміло, як події, що відбувалися на політвиконкомі є загальновідомими, а тому висновки суду, що викладена відповідачем інформація відображає лише власну оцінку реальних подій з огляду на співставлення певних фактів, які дійсно мали місце, що висловлені у формі оціночних суджень, є безпідставними. Апеляційний суд послався на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Годлевський проти Росії" від 23 жовтня 2008 року, однак не надав оцінки рішенню ЄСПЛ у справі "Сіреджук проти України"
від 21 січня 2016 року, на яке посилався суд першої інстанції та яке більш точно відображає якою має бути критика ЗМІ щодо публічних осіб, і жодним чином не мотивував в оскаржуваній постанові чому у зазначеній справі має застосовуватися рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 2008 року щодо дотримання судом принципу змагальності, а не рішення від 21 січня 2016 року з приводу подібних правовідносин, у якому ЄСПЛ зазначав, що не тільки фактичні твердження мають бути спростовані, а й оціночні судження можуть бути надмірними, якщо поряд із цими судженнями не наведено фактів на підтвердження звинувачень у злочинній поведінці осіб. Оскільки у статті відповідача "ІНФОРМАЦІЯ_1 " таких фактів не наведено, вказував на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що оскаржувана інформація є оціночними судженнями. У цьому контексті суд безпідставно не взяв до уваги доводи позивачів та їх представника, не надав належної оцінки, наявним у матеріалах справи доказам та правовому висновку Верховного Суду України у справі 6-639цс17, згідно якого суди, ухвалюючи рішення у справах зазначеної категорії, повинні дотримуватися презумпції невинуватості, чим не забезпечив повний та всебічний розгляд справи та безпідставно скасував законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу подано не було.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 23 жовтня 2018 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій