Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
місто Київ
справа № 711/904/18
провадження № 61-2663св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Олійник А. С., Погрібного С. О.
(суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Обласне об`єднання колгоспних ринків Черкаської обласної спілки споживчих товариств,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Обласного об`єднання колгоспних ринків Черкаської обласної спілки споживчих товариств на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 жовтня 2018 року у складі судді Казидуб О. Г. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 21 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У лютому 2017 року Обласне об`єднання колгоспних ринків Черкаської обласної спілки споживчих товариств (далі - ООКРЧОССТ, Об`єднання колгоспних ринків) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позивач обґрунтовував позов тим, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11 січня 2018 року, виданим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецьким В. В., спадкоємицею ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з майнового права на відшкодування матеріальної шкоди у сумі 98 040, 00 грн, що стягнута з ООКРЧОССТ на користь ОСОБА_2 рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2017 року, яким частково задоволено вимоги ОСОБА_2 . Позивач вважав, що зазначене свідоцтво підлягає визнанню недійсним судом, оскільки рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 червня 2012 року стягнуто з ООКРЧОССТ на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 9 253, 17 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1 000, 00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 23 липня 2012 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси змінено в частині відшкодування моральної шкоди, яка збільшена до 10 000, 00 грн. В основу зазначених рішень покладено той факт, що позивач ОСОБА_2 28 грудня 2010 року, направляючись додому повз Центральний ринок на вул. Смілянській у напрямку вул. Ільїна, втратив рівновагу, підковзнувся та впав, внаслідок падіння отримав травму. 30 грудня 2010 року ОСОБА_2 прооперували, замінивши шийку лівого стегна на протез. Рішенням суду встановлено, що отримання травми сталося внаслідок бездіяльності Об`єднання колгоспних ринків, а саме на відрізку тротуару на вул. Смілянській, де сталося падіння позивача, не було належним чином прибрано територію від снігу та льоду, не було посипано піском чи іншою сумішшю. Зазначене рішення відповідачем виконано повністю. 23 травня 2016 року ОСОБА_2 проведено оперативне лікування-тотальне ревізійне ендопротезування лівого кульшового суглоба. Винним у повторній операції ОСОБА_2 вважав ООКРЧОССТ, тому повторно звернувся до суду з позовом. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2017 року у справі № 711/9908/16-ц частково задоволено позов ОСОБА_2 до ООКРЧОССТ про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я. Стягнуто з ООКРЧОССТ у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 98 040, 00 грн. Зазначене рішення набрало законної сили 21 червня 2017 року.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, на день смерті ОСОБА_2 рішення не набрало законної сили, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва, вважає позивач, оскільки предметом позову у цій справі є відшкодування шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнала, вважала його необґрунтованим.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 21 грудня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався недоведеністю позовних вимог, оскільки дійшов висновку, що спадщина, на яку видано свідоцтво про право на спадщину за законом, складається з майнового права на відшкодування матеріальної шкоди у сумі 98 040, 00 грн на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2017 року, яке є чинним, тому відповідач звернулася на законних підставах до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Отже, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у січні 2019 року, ООКРЧОССТ просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на підставі незаконно отриманого рішення, оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і після його смерті жодна особа не мала права отримувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2018 року від його імені. Скаржник вказує, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. Суди не дослідили зазначену обставину, внаслідок чого дійшли необґрунтованих висновків про відмову у позові. Заявник зазначив, що на момент смерті ОСОБА_2 рішення суду про відшкодування майнової шкоди у розмірі 98 040, 00 грн не набрало законної сили, отже ОСОБА_1 фактично успадковане право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 1219 ЦК України не входить до складу спадщини.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві ОСОБА_1 просила касаційну скаргу залишити без задоволення внаслідок її необґрунтованості.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, ухвалою від 03 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у січні 2019 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до якої судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи в межах доводів касаційної скарги, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 червня 2012 року стягнуто з ООКРЧОССТ на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 9 253, 17 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 1 000, 00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 23 липня 2012 року змінено рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси в частині відшкодування моральної шкоди, яка збільшена до 10 000, 00 грн.
Зазначеним судовим рішенням встановлено вину відповідача - ООКРЧОССТ у завданні позивачу ОСОБА_2 майнової та моральної шкоди, яка полягає у неналежному виконанні зобов`язань у сфері благоустрою, визначених Правилами та нормами чинного законодавства.
ООКРЧОССТ зазначене рішення виконало повністю.
23 травня 2016 року ОСОБА_2 проведено оперативне лікування, тотальне ревізійне ендопротезування лівого кульшового суглоба. Винним у тому, що виникла необхідність проведення повторної медичної операції ОСОБА_2 вважав ООКРЧОССТ, тому звернувся до суду із позовом про стягнення грошових коштів у зв`язку із проведеним стосовно нього лікуванням.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2017 року у справі № 711/9908/16-ц частково задоволено позов ОСОБА_2 до ООКРЧОССТ про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я. Стягнуто з ООКРЧОССТ у рахунок відшкодування майнової шкоди 98 040, 00 грн на користь ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга ООКРЧОССТ на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2017 року повернута без розгляду від 21 червня 2017 року і повторно не оскаржувалася.
Як встановлено зазначеним рішенням, з 15 травня 2016 року до 07 червня 2016 року ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні Комунального закладу "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" із діагнозом - нестабільність лівого кульшового суглоба, стан після тотального ендопротезування лівого кульшового суглоба. 23 травня 2016 року ОСОБА_2 проведено оперативне лікування - тотальне ревізійне ендопротезування лівого кульшового суглоба.
За час знаходження у стаціонарному відділенні лікарні пацієнту ОСОБА_2 призначені та використані медикаменти, що придбані за власний кошт (бюджетного фінансування на ці цілі не проводилося). Вартість витрачених коштів на лікування підтверджено відповідними видатковими накладними, товарними чеками, фіскальними чеками, що враховано судом.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 січня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецьким В. В., спадкоємцем ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 .