1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду








Постанова

Іменем України

20 липня 2020 року

м. Київ


справа № 175/1262/17

провадження № 61-17387св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", публічне акціонерне товариство "ДельтаБанк",


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року в складі судді Реброва С. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,


ВСТАНОВИЛА:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог


У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк" (далі - ПАТ "ДельтаБанк") про визнання недійсним договору споживчого кредитування та договору іпотеки.


Позовна заява мотивована ти, що 27 серпня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредитування № 11387451000, згідно з умовами якого банк зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти у розмірі 399 500, 00 доларів США на строк з 27 серпня 2008 року по 27 серпня 2018 року. Згідно пункту 1.4 кредитного договору, кредитні кошти призначались на споживчі потреби, а саме купівлю нерухомості.


З метою забезпечення зобов`язання по кредитному договору між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 11387451000/1 від 27 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Римською A. B. та зареєстрований в реєстрі за № 2775. Згідно вказаного договору в іпотеку передано наступне майно: будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,15 га за цією адресою.


У липні 2014 року ПАТ "Дельта Банк" повідомило ОСОБА_1 про те, що придбало усі права та обов`язки за кредитним договором № 11387451000 від 27 серпня 2008 року та похідним договором, укладеними у забезпечення зобов`язань позичальника за даним кредитним договором.


Однак ПАТ "Дельта Банк" так і не надало позивачу оригінали документів, що підтверджують придбання ним права вимоги за вищевказаними договорами.


При укладанні вищевказаного договору споживчого кредитування банком було порушено законні права позичальника, як споживача фінансових послуг. Банк вдався до нечесної підприємницької діяльності і ввів позичальника в оману стосовно валютних ризиків, порядку надання кредиту, умов повернення кредиту споживачем та загальної вартості кредиту. Договір про надання споживчою кредиту № 11387451000 від 27 серпня 2008 року за своїм змістом і текстом не відповідає вимогам законодавства України, інтересам та волі позивача, порушує його права та законні інтереси. У договорі відсутні істотні умови, виходячи з норм чинного законодавства, банком не була проведена переддоговірна робота з позичальником. На підставі зазначеного позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.


Посилаючись на зазначене, позивач просив суд: визнати недійсними кредитний договір № 11387451000 від 27 серпня 2008 року та договір іпотеки № 11387451000/1 від 27 серпня 2008 року, укладені між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, судові витрати віднести на рахунок відповідача.


Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач зважив запропоновані умови кредитування та свідомо вибрав банківську установу та банківську послугу (продукт), підтвердивши це наданням необхідної інформації та документів про свою особу для здійснення банківських операцій та власноручним підписанням документів, договорів. Позивача належним чином проінформовано про всі істотні умови договору, терміни погашення кредиту, розмір та терміни сплати процент платежів, що підтверджується наявністю особистого підпису позичальника на кредитному договорі. При укладанні спірних кредитного договору та іпотечного договору сторонами були дотримані всі вимоги, які необхідні для його дійсності, які передбачені статтею 203 ЦК України.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року - залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги висновків не спростовують, твердження позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки на момент укладення спірних договорів між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов, в тому числі, щодо обсягу кредитних зобов`язань.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

19 вересня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року та направити справу но новий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами норм матеріального права, не повним з`ясуванням обставини, що мають значення для справи.

Зокрема заявник вказує на те, що висновки судів попередніх інстанції про те, що право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки перейшло від АТ "УкрСиббанк" до АТ "ДельтаБанк", а також те, що сума заборгованості за кредитним договором складає 29 127 452, 55 грн ґрунтуються на припущеннях та встановлені на підставі недопустимих доказів.

Судами не було вивчено та досліджено висновок судово-економічної експертизи, яка була призначена ухвалою суду першої інстанції від 04 вересня 2017 року, а тому посилання суду першої інстанції на помилковість висновку експерта є невмотивоване.

Судами залишено поза увагою те, що договір про надання споживчого кредиту не відповідає вимогами Постанови НБУ № 168 від 10 травня 2007 року "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови та сукупну вартість кредиту" (далі - Правила), оскільки не містить всіх обов`язкових істотних умов та реквізитів, а саме: не зазначені розміри платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користуванням кредиту, відсутні дані щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Також не взято до уваги щодо відсутності належного підтвердження отримання позивачем перед укладанням оспорюваного договору інформації про умови кредитування.

Доводи інших учасників справи


Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.


Рух справи у суді касаційної інстанції


Ухвалою Верховного суду від 11 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".


Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.


Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.


Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Фактичні обставини, встановлені судами


27 серпня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником, якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредитування № 11387451000, згідно з умовами якого банк зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти у розмірі 399 500, 00 доларів США на строк з 27 серпня 2008 року по 27 серпня 2018 року на споживчі потреби, а саме купівлю нерухомості (Т 1, а.с. 12-18).


З метою забезпечення зобов`язання по кредитному договору між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником, якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № 11387451000/1 від 27 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Римською A.B. та зареєстрований в реєстрі за № 2775. Згідно вказаного договору в іпотеку передано наступне майно: будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка за цією адресою (Т 1, а.с. 31-34).


У липні 2014 року ПАТ "Дельта Банк" повідомило ОСОБА_1 про те, що придбало усі права та обов`язки за кредитним договором № 11387451000 від 27 серпня 2008 року та похідним договором, укладеними у забезпечення зобов`язань позичальника за даним кредитним договором (Т 1, а.с. 35-36).


08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та AT "Дельта Банк" укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 2949, 2950, відповідно до якого AT "Дельта Банк", в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, набув статусу нового кредитора та права вимоги до боржників по кредитних та забезпечувальних договорах, в тому числі, по спірному кредитному договору та договору іпотеки (Т. 1, а.с. 202-222).


................
Перейти до повного тексту